Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художній

зміст, поетику імпресіонізму в новелі, красу художнього слова; розвивати навички аналізу стильової манери письменника, вміння вислов­лювати власні думки щодо зображеного; вихо­вувати любов до художнього читання, естетич­ні почуття.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього (або краєвиди українського поля).

Теорія літератури: імпресіонізм, новела, «поезія в прозі», автобіо­графічна основа, образи-символи, ускладнена метафора.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Передати цілісне враження від явища в кольорах і відтінках, «вловити мить» — таке завдання ставили перед собою митці-імпресіоністи. Літератори, а серед них і М. Коцюбинський, нама­галися відтворити кожен порух людської душі, багатоманіття асо­ціацій і образів, що виступають як символи. Про нову тематику, імпресіоністичну манеру зображення в новелі «Intermezzo» і піде наша сьогоднішня розмова.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота в парах.

(Учні переказують одне одному біографію письменника, допов­нюють, уточнюють свої відповіді.)

2. Завдання учням.

• Складіть коротке резюме письменника, яке б його різнобічно характеризувало.

Орієнтовні відповіді

1) Гуманіст, любитель і знавець природи, люблячий і турбот­ливий син, чоловік, батько та брат.

2) Письменник-новатор європейського масштабу, один із пер­ших представників українського імпресіонізму.

3) Громадський діяч, об'єднував навколо себе передові куль­турні сили, які переймалися просвітою народу.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Слово вчителя.

«Intermezzo» в перекладі з італійської означає «перерва». У музиці — невеличка інструментальна п'єса, що в XVII ст. ви­конувалася в перерві між актами трагедії, а пізніше — опери. Епі­зод, описаний Коцюбинським у новелі, справді мав місце в житті письменника. Отже, твір має автобіографічну основу. 1908 року вкрай виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, Коцюбинський мріяв про відпустку. Давній знайомий Євген Чикаленко запросив митця до себе в маєток, у село Кононів-ку. Враження від прекрасної кононівської природи, від власних почуттів та думок і лягли в основу «Intermezzo» з присвятою «кононівським полям».

«Читаю велику книгу природи,— пише в одному з листів Ко­цюбинський,— і коли навчуся дечому, буду писати. З того часу, як я опинився на самоті — відчуваю, як я страшенно втомився душею. Не фізична втома, а душевна. Не хочеться бачити людей, говорити. Хочеться скинути з себе весь накип людського бруду, який непомітно заливав твоє серце, хочеться очиститися й відпо­чити».

Не дивно, що навіть природа, яка потім зазвучить музикою в новелі, спочатку не могла заспокоїти ліричного героя, навіть викликала роздратування. Проте митець бореться з утомою, на­магається відновити душевний спокій, який би дав йому змогу цілком і повністю віддатися улюбленій справі — художній творчості.

Звернімося до самого твору.

2. Виразне читання.

(Учитель виразно читає перші частини новели (4-5).)

3. Евристична бесіда.

— Чи не здивувало вас, що в прозовому творі, як у драматич­ному, є дійові особи? (Це особливий прийом виразності, олюднен­ня, що вказує на те, що буде в центрі уваги — природа, почуття.)

— Чи не нагадують вам рядки, присвячені природі, поезію, лірику? Як називається такий жанр? (Поезія в прозі.)

4. Слово вчителя.

Новела «Intermezzo» писалася в той час, коли були ще свіжи­ми згадки про страйки робітників і службовців, придушення їх поліцією та військами, про той період, який в історії названий столипінською реакцією. Частина інтелігенції зневірилася в бо­ротьбі, вдалася до «богошукацтва», творення «мистецтва заради мистецтва». М. Коцюбинський у листі так пише про це: «Взагалі переживаємо підлі часи. Суспільність, забита, залякана, втомле­на, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею». Ліричний герой, а з ним, напевне, й автор — не такий. Він просто втомлений. Відпочивши, герой-митець знову готовий іти до людей, сприймати їхнє горе й продов­жувати боротися за справедливість і людську гідність доступними йому засобами.

5. Виразне читання.

(Учні виразно читають останні дві частини новели від слів «Ми таки стрілись на ниві — і мовчки стояли хвилину — я і люди­на...» до кінця твору.)

6. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

• Визначте проблеми, порушені у творі «Intermezzo». Орієнтовні відповіді

— Ролі митця і мистецтва;

— душевної рівноваги, повноцінного життя;

— специфіки творчого процесу;

— справедливості й людської гідності.

7. Спостереження над текстом.

— Визначте риси імпресіонізму в новелі. (Пейзажі зі звуко­вими, зоровими та дотиковими образами; світлотінь, ускладнені метафори.)

— Якими засобами розкривається внутрішній стан людини? (За допомогою внутрішніх монологів, прийомів контрасту, психо­логізму.)

— З'ясуйте особливості пейзажів та засоби їх творення.

1) «Воно [поле] котить та й котить зелені хвилі і хлюпає ними аж в краї неба. Над всім панує тільки ритмічний, стрима­ний шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності. Як крила тих вітряків, що чорніють над полем: байдужо і безупинно роблять в повітрі круг, немов говорять: так буде вічно... так буде вічно...» (Філософський підтекст про плинність часу та його вічність.)

2) «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий за­сів — хто знає, що вийде з того насіння?» (Змальовується одухотворений, персоніфікований образ сонця; золотий за­сів — метафора; риторичне питання містить підтекст: енер­гія сонця дає ліричному героєві, митцеві творити далі — в ім'я добра, в ім'я знедоленого люду.)

3) «Вона [земля] моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже,— всю я вміщаю в собі». (Митець глибоко відчуває свій зв'язок з першоосновою — із землею; використовує епітети, інверсію.)

4) «Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі згу-ки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати у пам'яті — і не виходить. От-от, здається... Тью-і, тью-і, ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх... І не подібно.

Як вони оте роблять, цікавий я знати? Б'ють дзьобами в зо­лото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля? Розплющую очі. Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довго­вусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці». (Поєднуються зорові, слухові й дотикові образи; викори­стовуються метафори, порівняння, епітети, риторичні пи­тання.)

V.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Завдання учням.

• Поясніть вислови.

«Я теж пустив свою душу під пар...»

«Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю».

2. Літературна гра «Третє зайве».

«Моя утома» «Моя радість»

« Сонце » «Місяць»

«Ниви у червні»   І «Три білих вівчарки»

«Зозуля»

« Жайворонки »

«Соловейки»

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Займи й обґрунтуй позицію* Новела «Intermezzo» — ...

для «обраних» для літературно підго­товленого читача

для «масового» читача

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти аналізувати новелу «Intermezzo», прочитати частину повісті «Тіні забутих предків».