Мета: допомогти учням глибше усвідомити зміст,особливості сюжету й композиції твору; розви­вати навички самостійного читання, виділен­ня ключових епізодів та деталей, їх коменту­вання; виховувати гуманізм, прагнення жити в гармонії, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: повість, сюжет, композиція.

- ХІД УРОКУ -

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Як часто сувора дійсність розбиває мрії та сподівання людей, їхні надії на щастя. Так трапилося і з Іваном та Марічкою, героя­ми повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». І зважаючи на ворогування їхніх родів, на бідність, тяжку працю, вони мали палке, щире кохання, розуміння таємниць природи, співочий та музичний дар. Тобто жили повнокровним, духовно багатим життям, яке й було їхнім справжнім щастям.

Милуватися довершеністю художнього слова, красою природи та людських почуттів ми й будемо на сьогоднішньому уроці.

II.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Евристична бесіда.

— Яке враження справила на вас повість «Тіні забутих пред­ків»?

— Чи очікуваним для вас був такий кінець твору?

— Сумною чи оптимістичною ви б назвали трагедію героїв по­вісті?

2. Робота над усвідомленням тексту.

Виділення основних епізодів II частини повісті (після загибелі Марічки), їх переказ, зачитування найяскравіших картин, комен­тування.

Поява Івана через шість років. Одруження з Палагною — дівчиною з багатого роду (бо «так заведено»)

Іван працює коло худоби, віддає їй всю душу

Захист худоби від відьом та мольфарів

Коли Іван згадує Марічку, то кидає все і йде блукати

Вечеря на Свят-вечір, поминання загиблих душ — особливий обряд для Івана

Під час ворожіння Палагну побачив сусід-мольфар Юра, і вони заціка­вилися одне одним

Юра б'ється з хмарою, відвертає град від сіножаті і завойовує серце Па-лагни

Іван від ворожінь Юри починає втрачати сили. На дружину за зраду не сердиться, хоч і б'ється з Юрою «для годиться» Іван іде з дому, зустрічає нявку в образі Марічки. Затримує чугайстра, танцює з ним, щоб Марічка-нявка встигла втекти.

Іван, ідучи за голосом Марічки, розбивається в проваллі. Гуцульський обряд поховання з іграми та веселощами

3.  Евристична бесіда, проблемні запитання.

— Навіщо Іван одружився з Палатною, не кохаючи її? Чи не було це, на ваш погляд, зрадою?

— Чи можемо ми засуджувати Палагну за зраду? Чому Іван поставився до цього байдуже?

— Хто такий Юра? Наскільки фантастичним є образ мольфара?

— Яких вірувань дотримувалися гуцули? (Вони пантеїсти, християнство у них змішалося з язичництвом.)

— Яку роль відіграє природа в житті героїв твору, чому? А пейзажі?

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мене зацікавило...»

«Цей твір дуже схожий на казку, але...»

«Хотілося б...»

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст повісті, вміти її аналізувати, характеризувати ге­роїв; готувати реалізацію проекту (див. Додаток до уроку № 35).

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 35

Інструктаж для підготовки до реалізації пошуково-дослідницького, творчого проекту за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

(презентація через два уроки)

Учні об'єднуються у групи, дехто отримує індивідуальні зав­дання відповідно до своїх здібностей та інтересів.

1. Група «художників» ілюструє твірМ. Коцюбинського «Тіні забутих предків», представляє ілюстрації професійних митців, картини відповідної тематики, коментує їх зміст.

2. Група «поетів» аналізує співанки Марічки, представляє власні твори на тему повісті.

3. Група «географів» досліджує гуцульський край з геогра­фічної точки зору.

4. Група «істориків» досліджує історію карпатського краю.

5. Група «етнографів» досліджує звичаї, обряди, побут гуцу­лів (одяг та ін.), зображені у творі.

6. Група «діалектологів» працює над мовою повісті, зокрема діалектизмами.

7. Група «міфологів» більш детально розповідає про міфічних істот, згаданих у творі.

8. Група «кінокритиків» порівнює повість М. Коцюбинського та однойменний кінофільм С. Параджанова.

9. Група «акторів» показує гуцульські танці, коломийки, ін­сценівки на тему повісті, художнє читання.

10. «Журналісти» можуть випустити стіннівку, відеогазету, підготувати відеоролик, а «режисери» — оформити презен­тацію проекту.

11. Група «кмітливців» готує вікторини, кросворди і т. ін.

У групах обираються керівники, які регулярно повідомляють учителя про хід підготовки проекту, зібрані матеріали, консуль­туються з ним та з іншими вчителями-предметниками.