Мета: допомогти учням глибше розкрити образи твору, зрозуміти їх значення та роль у творі; розвивати навички характеристики образів, їх зіставлення, визначення засобів характеро-творення, вміння висловлювати власну думку щодо літературних та життєвих явищ; вихову­вати доброту, миролюбність, любов до природи, мистецтва і праці.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: художній образ, реальні та фантастичні образи, художні засоби.

- ХІД УРОКУ -

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Які далекі від нас, скажете ви, оті Марічка та Іван, про яких писав М. Коцюбинський. Чого вони можуть навчити нас, сучас­них читачів? Це так. Але й не зовсім. Згадайте цукерку малень­кої дівчинки Марічки, якою вона пригостила забіяку з ворожого роду, і той став покірним та лагідним, закоханим її товаришем. Згадайте вміння героїв бачити красу природи, віддано кохати, їхній потяг до прекрасного мистецтва музики та співу; згадайте, нарешті, неймовірну працьовитість, філософське ставлення до по­чатку людського життя та до його кінця, і ви зрозумієте, що цим нашим предкам є чого навчити нас, людей XXI століття.

Проблеми вічні та скороминущі, втілені в образах героїв пові­сті М. Коцюбинського, ми й будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1.  Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». • Визначте основні думки повісті «Тіні забутих предків». Орієнтовні відповіді

— Незнищенність справжнього кохання.

— Зло можна перемогти тільки добром.

— Треба вміти бачити красу природи, музики, народної пісні.

— Оптимізм, життєстверджуюче світобачення — основа духовного розвитку людини.

— Здатність до співчуття, співпереживання — важлива озна­ка гуманізму людини.

2.  Робота з таблицею.

• Схарактеризуйте систему образів твору, заповнивши таб­лицю.

3.  Робота в групах.

Характеристика образів повісті відповідно до виділених у та­блиці категорій. (Провести там, де можливо, зіставлення.)

Матеріали для груп

І група. Образи-персонажі

Іван — з багатодітної родини; через неспокійний характер родичі не любили його, тому змалку належав сам собі. Рано почав самостійно спілкуватися з природою і розуміти її. Мав потяг до музики, гри на флоярі, самостійно хотів «піймати» мелодії лісу. Наслідуючи дорослих, кинувся бити дівчинку з во­рожого роду, але був зупинений і вражений її добротою. Мав щирі та вірні почуття до дівчини, незважаючи на давню ворож­нечу родів. Працьовитий. У коханні був увесь сенс його життя, і коли Марічка загинула, цей сенс був утрачений назавжди. Усе інше — лише животіння та спогади, сум, журба. І винних тут не знайти — це саме життя.

Марічка — поетична, цільна натура, що співанками «засіяла гори». Щира, віддана. Інтуїтивно, серцем відчула, як побороти зло — тільки своєю безмежною добротою. Але доля виявилася не­милосердною.

Палагна — дівчина з багацького роду. Жила природним жит­тям, приземлена. Робила, як споконвіку робили її предки, як заве­дено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваб­лива як людина. Але не її вина, що Іван її не любив. Цілком при­родно, їй хотілося кохання, сильного чоловіка поруч. Зведення ж Івана, бажання йому зла — то вже її з Юрою великий гріх.

II група. Міфічні образи

Міфологічні образи в повісті особливі, карпатські, але їхнє значення, характер відповідають відомим лісовикові, чортові, ру­салкам лісовим (мавкам) та ін.

Це сили переважно ворожі людині, бо людина своєю діяльніс­тю, навіть своєю присутністю порушує спокій, гармонію в лісі. Лі­сові сили інколи ворожі й щодо одне одного, як Чугайстер і нявки. Особливо прикметною рисою гуцульських міфологічних образів є їхня любов до музики, танцю.

III група. Люди-чарівники

Мольфар Юра — людина, наділена надприродними здібностя­ми, ворожбит. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залеж­но від обставин та уподобань.

Згадується Планетник з однойменного твору Бориса Харчука (7 клас), але він більш позитивно налаштований до людей, хоч ті не зрозуміли його й поставилися вороже. Тут ми бачимо, що Юра живе, як звичайний селянин, односельці ж сприймають його як даність, побоюються, але й підбурюють Івана, щоб той побив його за залицяння до Палагни.

IV група. Образи-символи

Ватра — це символ життя, незнищенності, символ одвічної вівчарської праці, що годує й підтримує людину.

Трембіта — особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для гуцулів. її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.

Співанки, коломийки — це теж притаманні лише карпатсько­му краєві фольклорні твори — короткі, часто імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом — про все в житті.

4. Повідомлення про роботу в групах.

5. Міні-диспут.

— У повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» пока­зані різні звичаї, традиції та обряди гуцулів. Один із них — обряд поховання.

Чи не здається вам змальований обряд поховання дивним, не­природним? Як можна це пояснити?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення. «Найбільше мені запам'ятався образ...» «Мені здалася цікавою така форма роботи, як...» «Найцікавіше повідомлення було в групі...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ