Мета: допомогти учням зрозуміти зміст, усвідомити ідейно-художні особливості твору, красу думки та слова автора; розвивати навички переказу драматичного твору, виділення головного та деталей, висловлення власних суджень з наве­денням прикладів — цитат із твору.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: драма, специфіка драматичного твору.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

«Можна сміло сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергійне слово і не взяти в сім одної фальшивої ноти»,— писав І. Франко про М. Ста-рицького. Скільки душевних сил, таланту, вогню, пристрасті, врешті-решт, громадянської мужності треба було вкласти у свої твори, щоб заслужити таку оцінку від метра літератури! Драма «Талан» про те, що було дуже близьким самому письменникові — театр, служіння народові засобами мистецтва, про високу жерт-венність в ім'я цього мистецтва.

Тож продовжуємо наше знайомство із «дітищем» М. Старицького.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Евристична бесіда.

— Чи справдилися ваші передбачення щодо фіналу драми «Талан»?

— Які почуття викликав у вас твір?

— Які думки, події зачепили особисто; змусили радіти, вболі­вати чи викликали сум, розчарування, досаду?

2. Переказ основних епізодів, складання «сюжетного ланцюжка».

Дія III (минає півроку)

Лучицька виходить заміж за Антона Квітку, живе в його маєтку. Із ча­сом вона розуміє, що стала для чоловіка тягарем. Мати Квітки, яка з самого початку не схвалювала вибір сина, намагається посварити його з дружиною. Вона натякає, що Марія має коханця. Тим часом Лу­чицька справді отримує листа від закоханого в неї Жалівницького. Лу­чицька рада дізнатися про дороге їй театральне життя. Квітка влашто­вує сцену ревнощів, і Лучицька залишає його, образившись на несправедливе ставлення.

Дія IV (минає ще півроку)

Котенко і Безродний міняються посадами, тепер командує Котенко, бо Безродний «прогорів» із коштами. Квятковська вередує, що її ролі віддають Лучицькій. Котенко її заспокоює, говорячи, що це приносить їм гроші. Квятковська ненавидить Марію, плете інтриги, налаштовує проти неї її чоловіка Квітку, якого Лучицька ще й досі кохає, і цим доводить до нервового зриву.

Лучицькій погано. Котенко у відчаї, пропадають збори. Обіцяє віддати третину прибутку хористкам, які дуже потребують. Марія, незважаю­чи на протест лікаря, вирішує грати.

Йде вистава «Хмельницький». Котенко в ролі гетьмана, Марія — його дружини, Жалівницький — сина Тимка. Йдеться про зраду дружини. Квітка рветься на сцену влаштувати скандал, а Квятковська, яка до цього під'юджувала, ледве його виводить і заспокоює

Вистава продовжується й Квітка знову зчиняє скандал, звинувачуючи Лучицьку в зраді. Квятковська сміється, у Лучицької істерика, Квітку виводять поліцейські.

Лучицька хворіє, тане на очах. У неї сухоти. Після скандалу на виставі вона ніяк не може отямитися. Няня Палажка й дівчина Маринка, по-хресниця Лучицької, говорять, що Бог покарав злостивців: Квятков-ську обікрали, Котенко горить, Квітку відправили в божевільню. Його мати прислала Марії листа, просить пробачення, але вже пізно.

Маринка зустрічається із Жалівницьким. Артисти складаються, щоб підтримати Лучицьку. Та сподівається на одужання. Вона переживає, що Квітка через неї збожеволів. Дізнавшись про те, що він одужує, че­кає на приїзд.

У Лучицької день янгола. Вона просить посадити її, відчинити вікно, нарвати квіток, сплести вінок. Приходять хористи, Безродний, переда­ють тихцем гроші. З болем дивляться на змарнілу Лучицьку. Тій зда­ється, що марно прожила життя. Безродний говорить, що вона багато зробила, віддала людям усю свою любов. Приходить Юрковський, ба­жає Лучицькій хворобу — набік, ворогів — під ноги, а славою поко­тить по всьому світу. Марія відповідає, що ворогів треба не топтати, а добром вітати, то їх і не буде. Приходять вітати Лучицьку студенти. Артистка розчулена. Кулішевич приносить листа від Квітки, який пише, що здоровий, летить до неї і все своє добро віддасть театру. Не знісши навантаження на серце, щаслива Лучицька тихо йде з життя.

3. Проблемне запитання.

— Як ви думаєте, артистка Лучицька була талановитою чи геніальною?

Довідка. Талант — високий рівень обдарованості. Геній — вищий рівень обдарованості.

Є. Тельнюк говорив: «Талант — це рідкість. Геніальність — рідкість серед талантів».

4. Завдання учням.

• Складіть «асоціативний кущ» до слова «талант».

естетична інтуїція, відчуття краси

висока май­стерність

багатство емоцій

любов

художнє мислення

активність уяви, асоціативність

спостережливість

багатогранність і мо­більність пам'яті та ін.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

* Продовжіть речення.

«Твір М. Старицького "Талан" змусив мене...» «Я вважаю, що театр...» «Мені запам'яталася думка...»

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти характеризувати героїв драми, художню майстерність автора; дібрати конкретні приклади з твору до «гілок» асоціатив­ного куща.