Мета: ознайомити учнів із твором драматурга, викли­кати інтерес? спонукати до читання й осмис­лення; розвивати навички переказу й аналізу драматичних творів, виділення головного й де­талей, висловлення власної думки щодо прочи­таного; виховувати повагу до митців, любов до художньої літератури, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстра­ції до нього; портрети актриси М. Заньковецької в різних ролях.

Теорія літератури: драма як жанр.

- ХІД УРОКУ -

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Михайло Старицький, із творчістю якого ми продовжуємо зна­йомитися, займався театром і драматургією не тільки тому, що в них, на його думку, найяскравіше виявилася його творча сила, а й тому, що розцінював театр як громадську трибуну, як найдо­ступнішу для народу освітню установу «у період морозів, сльоти та занепаду». Майже всі тогочасні українські театральні діячі, актори — друзі й однодумці драматурга, цінували його талант і пристрасть, відданість театральній справі.

Особливі почуття викликала в нього знаменита актриса Марія Заньковецька, гру якої не тільки прирівнювали до гри уславле­ної Елеонори Дузе, а й вивищували. Видатний композитор Петро Чайковський подарував акторці вінок із написом: «М. К. Заньковецькій — безсмертній від смертного».

Саме Марія Костянтинівна надихнула Михайла Старицького до написання драми «Талан», і про цей твір ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

ІІ.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Повідомлення учня.

П'єсу «Талан» М. Старицький присвятив М. Заньковецькій, яка стала прототипом головної героїні драми Лучицької. У сю­жеті використовувалися епізоди із життя М. Заньковецької, на­приклад, спроба редактора газети Суворіна щодо її переходу на сцену Імператорського театру. Прототипом Ганни Кулішевич послужила відома артистка Г. П. Затиркевич-Карпинська. У по­статі Степана Івановича Безродного простежуються риси самого М. Старицького.

Вперше драму було поставлено в Москві трупою М. Садов-ського з нагоди бенефісу М. Заньковецької 10 лютого 1894 року. Прем'єра відбулася з величезним успіхом.

2. Словникова робота.

Бенефіс — вистава чи концерт, збір від яких повністю або частково йде на потреби актора або співробітника театру.

Талан —

1. Успіх, везіння, щастя, тобто близьке до талант (та­ланить — щастить)

2. Доля, визначене наперед життя.

3. Проблемне запитання.

— Яке зі значень слова, на вашу думку, краще підходить до назви п'єси М. Старицького?

4. Повідомлення учня про М. К. Заньковецьку.

5. Робота учнів над усвідомленням тексту.

Переказ І і II дій драми «Талан», виділення головних епізодів та важливих деталей.

ДіяІ

Робітники сцени метушаться, встановлюючи декорації перед виставою. Антерпренер і помічник режисера говорять про те, що управляючий театру скаржиться на збитки, насправді ж вистави дають прибуток, і це заслуга простих акторів, працівників

*

Репортер Юркевич запобігливо кланяється знатній публіці — барону, князю — й говорить, що ті прийшли лише завдяки неперевершеній Марусі Лучицькій

Котенко лає пресу, яка не бачить справжніх талантів, не бачить режисер­ської роботи; говорить, що саме йому Лучицька завдячує своїм успіхом. Юркевич погоджується з усім, підтакує й отримує прихильність Котенка

*

Дія II

Лучицька хвора. її відвідують закохані в неї Антон Квітка й Марко Жалівницький. Квітка освідчується Марії. Перед нею вибір: особисте життя або театр

*

Няня радить не вагатися й виходити заміж. Лучицька вважає це зра­дою. Квітка благає Марію зглянутися на його почуття. Дівчина нагадує минуле, коли вона дійсно була закохана в Антона, а той її не зрозумів, не оцінив. Квітка йде ображений

*

Вибігає молода артистка Квятковська, кокетує з Котенком, залицяєть­ся до нього. Той обіцяє їй свою прихильність та підтримку. Квітка і Кулішевич розмовляють про те, що Маруся ще не прийшла до театру, нездужає. Квітка скаржиться, що Лучицька спочатку добре його при­ймала, а тепер уникає

Котенко, щоб скоїти прикрість для Лучицької, переставляє її виступ на раніше. Артистка вбігає задихана — добре, що встигла. Один із ак­торів говорить, що це все примхи Квятковської, яка готова Лучицьку «в ложці води утопити». Марія дивується, адже вона до всіх добра, та­кими ж вважає й інших. Жалівницький пояснює, що вона своїм талан­том забиває колег, і ті заздрять

Марія вдячна Жалівницькому, який її весь час підтримував. Той гово­рить про Квітку, якого вважає розбещеним паничем, що домагається Лучицької. Артистка заступається за Квітку, але говорить, що її давні почуття вже пройшли й не повернуться

*

Безродний зізнається, що віра в людей Лучицької підтримує і його: «От ви мені дорогі не талантом своїм, не тим, що на його збирається люд, а своєю ясною вірою у людей і в святу справу, своєю чистою, як кришталь, душею...»

*

Квятковська навмисне зачіпає Безродного, залицяється до нього, але той не підтримує її. Дівчина злоститься на Лучицьку, вважаючи, що це через ту всі байдужі до неї

*

Котенко злиться на публіку, яка так гаряче аплодує Лучицькій. Редак­тор газети Антипов говорить, що ця сцена затісна для Лучицької, пора на більшу. Квітка вітає Марію, але та говорить, що їхні шляхи розі­йшлися, вона — рабиня сцени, театру

Закінчення схеми

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Евристична бесіда.

— На яку тему написана драма М. Старицького? (Про життя інтелігенції, театр, життєвий вибір служителів мистецтва.)

— Яка атмосфера панує в театрі? (Заздрість, плітки, інтриги.)

— Як Лучицька ставиться до театрального мистецтва? (Як до святої справи.)

— Чому актриса не погоджується перейти «на велику сцену»? (Вважає, що для тієї (Імперської) сцени треба забути все рідне. Тут вона — оригінал, а там буде копією.)

— Як ви думаєте, що вибере Марія: сцену чи сімейне життя? (Для тих, хто не дочитав твір.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мене вразило...»

«Для мене було новим...»

«М. Старицький відкрив...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати драму до кінця, вміти переказувати, аналізувати, висловлювати власну думку щодо прочитаного.