Т  И  Н  Е  Й  Д  Ж  Е  Р  Ы

Для тех, кто учится и учит


Главная Мой профиль Выход                      Вы вошли как Гость | Группа "Гости" | RSS
Четверг, 28.03.2024, 14:08:05
» МЕНЮ САЙТА
» ОТКРЫТЫЙ УРОК

 РУССКИЙ ЯЗЫК

РУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА

НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА

УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

ИНОСТРАННЫЕ ЯЗЫКИ

УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

ЗАРУБЕЖНАЯ ЛИТЕРАТУРА

МАТЕМАТИКА

ИСТОРИЯ

ОБЩЕСТВОЗНАНИЕ

БИОЛОГИЯ

ГЕОГРАФИЯ

ФИЗИКА

АСТРОНОМИЯ

ИНФОРМАТИКА

ХИМИЯ

ОБЖ

ЭКОНОМИКА

ЭКОЛОГИЯ

ФИЗКУЛЬТУРА

ТЕХНОЛОГИЯ

МХК

МУЗЫКА

ИЗО

ПСИХОЛОГИЯ

КЛАССНОЕ РУКОВОДСТВО

ВНЕКЛАССНАЯ РАБОТА

АДМИНИСТРАЦИЯ ШКОЛЫ

» РУССКИЙ ЯЗЫК
МОНИТОРИНГ КАЧЕСТВА ЗНАНИЙ. 5 КЛАСС

ОРФОЭПИЯ

ЧАСТИ РЕЧИ


ТЕСТЫ В ФОРМАТЕ ОГЭ.
   5 КЛАСС


ПУНКТУАЦИЯ В ЗАДАНИЯХ И
  ОТВЕТАХ


САМОСТОЯТЕЛЬНЫЕ
  РАБОТЫ.10 КЛАСС


КРОССВОРДЫ ПО РУССКОМУ
  ЯЗЫКУ
» ЛИТЕРАТУРА
ВЕЛИЧАЙШИЕ КНИГИ ВСЕХ
  ВРЕМЕН И НАРОДОВ


КОРИФЕИ ЛИТЕРАТУРЫ

ЛИТЕРАТУРА В СХЕМАХ И
  ТАБЛИЦАХ


ТЕСТЫ ПО ЛИТЕРАТУРЕ

САМЫЕ ИЗВЕСТНЫЕ МИФЫ И
  ЛЕГЕНДЫ


КРОССВОРДЫ ПО ЛИТЕРАТУРЕ
» ИСТОРИЯ
» АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК
ИНОСТРАННЫЕ ЯЗЫКИ.
  РАЗГОВОРНЫЕ ТЕМЫ


САМОСТОЯТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ
  ПО АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ


ТЕСТЫ ПО ГРАММАТИКЕ
  АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА


ТЕМАТИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ.
  9 КЛАСС


ПОДГОТОВКА К ЕГЭ ПО
  АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ


КРОССВОРДЫ ПО
  АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ
» МАТЕМАТИКА - ЦАРИЦА НАУК
» БИОЛОГИЯ
» ГЕОГРАФИЯ
» ФИЗИКА
» Категории раздела
РУССКИЙ ЯЗЫК [380]
УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК [255]
ИНОСТРАННЫЕ ЯЗЫКИ [471]
РУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА [699]
УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА [264]
ЗАРУБЕЖНАЯ ЛИТЕРАТУРА [190]
МАТЕМАТИКА [307]
ИСТОРИЯ [318]
ФИЗИКА [233]
БИОЛОГИЯ [341]
ХИМИЯ [262]
ГЕОГРАФИЯ [185]
АСТРОНОМИЯ [57]
ИНФОРМАТИКА [214]
О Б Ж [195]
ЭКОНОМИКА [98]
ЭКОЛОГИЯ [146]
ФИЗКУЛЬТУРА [257]
МУЗЫКА [172]
ИЗО [191]
НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА [638]
ТЕХНОЛОГИЯ [197]
ВНЕКЛАССНАЯ РАБОТА [371]
КЛАССНОЕ РУКОВОДСТВО [206]
АДМИНИСТРАЦИЯ ШКОЛЫ [134]
ПСИХОЛОГИЯ [69]
МХК [74]
ОБЩЕСТВОЗНАНИЕ [65]

М. Старицький. Життєвий і творчий шлях. Поезія «Виклик».
03.03.2011, 09:40:00

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, зацікавити ними, спонукати до чи­тання; розвивати навички сприйняття й засво­єння інформації на слух, виділення головного, висловлення власних суджень про літературні та життєві явища.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії; аудіозапис пісні «Ніч яка місячна, зоряна, ясная...».

Теорія літератури: ліричний твір, засоби виразності.

- ХІД УРОКУ -

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Складання усного твору.

«Звідки беруться люди, подібні до Петра Товбича з оповідання О. Кониського "Сікутор"?»

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Слово вчителя.

«Михайло Старицький (1840-1904) був чи не найтиповішим співцем його важкого, повного зруйнованих надій і найдошкульні-ших реальних ударів часу. Національний гніт, війна за слов'янство й слов'янське питання, народні злидні, розпад і зневір'я в інтелі­гентних класах — ось що знайшло вираз у його поезії аж до про­грамових заяв українства того часу. Щодо реформи, то й тут час одбився на ньому найпомітніше, як на одному з піонерів того на­пряму, що вже облишив усяку думку про "літературу для домаш­него обихода" й узявся творити просто літературу, озиваючись на всякі питання дня і теми ширшого характеру»,писав відомий літературознавець Сергій Єфремов про митця, з творчістю якого ми розпочинаємо знайомство. Хоча деякі його твори ви, напев­не, чули, знаєте і любите. Згадайте популярну стрічку про часи Другої світової війни «У бій ідуть лише старі!», у якій одним із кульмінаційних моментів є виконання героєм української на­родної пісні «Ніч яка місячна, зоряна, ясная...», а слова її в трохи зміненому вигляді належать саме М. Старицькому; музику до неї написав Микола Лисенко.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1.  Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

На вашу думку, чи є автори у слів української мови, крім, звичайно, авторських неологізмів?

Виявляється, бувають. Наприклад, саме Михайло Старицький придумав таке гарне слово, як «мрія», і з тих пір українська мова не уявляється без нього.

Хто ж він такий, Михайло Старицький? Майбутній пись­менник народився на Полтавщині в сім'ї дрібного поміщика, який на той час служив ротмістром в уланах. Мати, Настасія Захарівна, походила з родини Лисенків. Коли хлопцеві було вісім років, пішов із життя батько, а через чотири роки й матір. З того часу його опікуном і вихователем став дядько Віталій Лисенко, тато знаменитого українського композитора М. Лисенка.

У дитячі роки мати Михайла часто була в походах із батьком, тому хлопця доглядала няня селянка-кріпачка. Вона часто роз­повідала малому казки й уже тоді зацікавила його усною народ­ною творчістю. Освіта на той час була звичайною у дячка, у бур­сі, потім у Полтавській гімназії. Спочатку Старицький вступає до Харківського університету на математичний відділ, потім до Київського, де переходить на факультет права.

Саме на той час припадають його перші поетичні спроби переклади з російської літератури, участь у студентських та домашніх театральних виставах. До речі, домашній театр Ста-рицьких і Лисенків став основою того Київського аматорського драматичного гуртка, з якого згодом виріс перший український професійний театр. Ці ж сім'ї входили до восьми родин україн­ської інтелігенції Києва, що сприяли підтримці українства.

— Який висновок із цього ви можете зробити? (Велика справа підвладна навіть незначній кількості ентузіастів; розвиток куль­тури, мови може залежати навіть від однієї людини — патріота.)

Незважаючи на царські заборони, Старицький пише власні твори українською, перекладає рідною мовою класиків світової літератури.

1883 року М. Кропивницький, М. Заньковецька, М. Садов-ський об'єдналися в театральну трупу, яку й очолив М. Стариць­кий. Він виявляє кипучу енергію в організації театру, віддає йому всі свої сили, хист, навіть продає власний маєток, щоб попервах забезпечити артистів матеріально.

Для поповнення репертуару театру М. Старицький пише дра­ми «Не судилося» та «Богдан Хмельницький». Значною подією в історії української культури 80-х років XIX ст. стало видання письменником двох книг альманаха «Рада». І. Франко із цього приводу зазначив: «Це був мов перший весняний грім по довгих місяцях морозів, сльоти та занепаду».

У 90-ті роки XIX ст. письменник створює п'єси «У темряві», «Талан», «Ой неходи, Грицю, та й навечорниці», «Оборона Буші» та низку поезій.

Не стало М. Старицького 1904 року, похований він у Києві.

Перу Старицького, крім оригінальних творів, належать пере­клади з Г. X. Андерсена, В. Шекспіра, Дж. Байрона, І. Крилова, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, сербських народних пісень. Мова його творів, як зауважує І. Франко, «чітка, сильна і пластична», а зміст — глибоко патріотичний.

І в цьому ми маємо змогу переконатися, ближче познайомив­шись із творчістю митця, зокрема з поезію «Виклик».

2. Виразне читання поезії М. Старицького «Виклик», прослухову-вання аудіозапису.

3. Обмін враженнями щодо твору, словникова робота.

4. Ідейно-художній аналіз поезії «Виклик».

5. Коментар учителя.

Працюючи разом з М. Лисенком над оперою «Утоплена» за повістю М. Гоголя «Майська ніч, або утоплена», М. Старицький пише вірш «Виклик» як поетичну основу арії Левка. На перший погляд, вірш є літературним переспівом народної пісні «Сонце низенько, вечір близенько», про яку йдеться і в повісті М. Гоголя, її сюжетно-подієва основа зводиться до таких рядків:

Сонце низенько, вечір близенько,

Вийди до мене, моє серденько!

Ой вийди, вийди, серденько Галю,

Серденько, рибонько, дорогий кришталю!

Ой вийди, вийди, не бійсь морозу,

Я твої ніженьки в шапочку вложу!

Однак, глибше вникнувши в текст М. Старицького, бачимо, що поет подав абсолютно інший, самобутній варіант зустрічі за­коханих, хоча інтимний світ молодих людей і ґрунтувався на на­роднопоетичній зображальній основі.

За жанром поезія «Виклик» — це романс, тобто сольна лірич­на пісня про кохання, організуючим стрижнем якої, її жанротвор-чим фактором є ліричний монолог закоханого юнака. В його уяві постає сцена зустрічі з коханою, котру він, як видно із поетичних звернень, любить до самозабуття. «Коханая», «моя рибонько», «вірная», «лебедонько» — ці піднесено-ліричні порівняння ви-яскравлюють не тільки красу його обраниці, її чарівний образ, а й внутрішню красу, благородство закоханого юнака. Краса, вір­ність, любов коханої — це найвища цінність у його житті. І хоч обидва вони бідні, «працею зморені», «окрадені долею», проте лі­ричний герой має те, чого не здобудеш ні за які гроші,— кохання, вірність і щирість дорогої йому людини. А тому й почувається він «паном над панами». Це почерпнуте з народнорозмовного джере­ла порівняння досить точно відтворює глибину любовних пере­живань, переповненість щастям. Стан особливої схвильованості передається емоційним вигуком «Господи», що і за характером, і за прийомом відображення емоцій співвідноситься з народнопі­сенним «О Боже мій милий!»

Для вираження надзвичайної експресії, стану максимально­го збудження ліричного героя автор послуговується зменшено-пестливою лексикою. Митець вводить ці слова в текст дуже май­стерно, вони звучать у ньому органічно:

Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки

Вмочиш у срібну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:

Тепло ні вітру, ні хмар...

Я пригорну тебе щиро до серденька,

А воно гріє, як жар.

За художньою переконливістю й доречністю пестливі слова в поезії М. Старицького співмірні вживаним у народній ліричній пісні, без яких вона не мислиться. Навіть, здавалося б, у таких скупих на вияв ніжності сценах, як проводи на війну, зменшено-пестливі слова звучать так само переконливо:

їхав козак на війноньку:

«Прощай,— сказав,— дівчинонько,

Прощай, миленька, чорнобривенька.

Я йду в чужу сторононьку!»

Використання М. Старицьким мовно-виражальних засобів на­родної пісні не тільки полегшувало засвоєння тексту його поезії, а й засвідчувало, що в змалюванні інтимного почуття поет орієн­тується на високодуховні народнопісенні зразки.

Внутрішню чистоту і красу інтимного світу простої людини поглиблює й відповідний пейзаж. Перейнявши народнопоетичну описову манеру розповіді, М. Старицький запозичує з народної пісні і пейзаж-заставку, або заспівний пейзаж, який конкретизує час і місце дії, обставини зустрічі закоханих. У народній пісні зма­льовано переважно вечірній чи нічний пейзаж. Це пояснюється не тільки тим, що молоді люди могли зустрічатися лише в пізню годину, бо ж удень вони працювали, а й душевною чистотою, цно­тливістю, небажанням виносити свої почуття на люди. Найчастіше українські ліричні народні пісні починалися пейзажем на зразок: «Місяць на небі, зіроньки сяють...» А тому й М. Старицький на початку вірша «Виклик» подає традиційний опис ночі: «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...»,— який конкретизує колоритним на­родним порівнянням: «Видно, хоч голки збирай». З народної пісні запозичує автор і прийом психологічного паралелізму: настроєвий пейзаж не тільки суголосний тому, що відбувається в душі лірич­ного героя, а й поглиблює, доповнює його, уточнюючи найтонші нюанси почуттів. Жагою кохання сповнений ліричний герой — і «на стрункій та високій осичині листя жагою тремтить»; тепло в природі — у юнака «серденько гріє, як жар»; «тиха розмова» — і «ані шелесне в гаю!» Внутрішню і зовнішню красу закоханих підкреслено «Божою красою» природи («небо незміряне, всипане зорями», «гай чарівний, ніби променем всипаний»).

Отже, сила і популярність поезії М. Старицького були зу­мовлені не лише глибиною висловленого в ній почуття, а й твор­чим використанням народнопісенних мовно-виражальних засобів і стильових прийомів. На музикальність, наспівність поетичного рядка, як і всієї інтонаційно-ритмічної організації тексту, звернув увагу М. Лисенко, який і поклав вірш «Виклик» на музику. З того часу він побутує в народі як одна з його найпопулярніших лірич­них пісень під назвою «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...»

V.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Завдання учням.

• Вставте в уривок із твору М. Старицького потрібні слова й про­коментуйте його.

...Співай, ридай і будь готовий Замість лаврового — ... Вінець узяти на...

Але дарма, не смій набік ... звернуть І забутись в ... покої.

(Для вставки: красивий, терновий, квітковий; спину, пле­чі, чоло; шляху, траси, стежини; славнім, ганебнім, хвалебнім.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Займи й обґрунтуй позицію».

Життя і діяльність М. Старицького може бути взірцем патріо­тизму, активної громадянської позиції.

Так

Деякою мірою

Ні

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати біографію письменника, вивчити вірш «Виклик» напам'ять, уміти його аналізувати, висловлювати про нього влас­ну думку.

Категория: УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА | Добавил: tineydgers | Теги: українська мова, методичні вказівки, Урок української мови, конспект урока, мульті-медійний урок, вчителю, презентация powerpoint
Просмотров: 5257 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 4.5/2
» Поиск
» АСТРОНОМИЯ

УДИВИТЕЛЬНАЯ
  АСТРОНОМИЯ


ЗАГАДОЧНАЯ СОЛНЕЧНАЯ
  СИСТЕМА


АСТРОНОМИЯ В ВОПРОСАХ И
  ОТВЕТАХ


УДИВИТЕЛЬНАЯ
  КОСМОЛОГИЯ


КРОССВОРДЫ ПО АСТРОНОМИИ

» ИНФОРМАТИКА

ЗАНИМАТЕЛЬНАЯ
  ИНФОРМАТИКА


К УРОКАМ
  ИНФОРМАТИКИ


СПРАВОЧНИК ПО
  ИНФОРМАТИКЕ


ТЕСТЫ ПО ИНФОРМАТИКЕ

КРОССВОРДЫ ПО
  ИНФОРМАТИКЕ

» ОБЩЕСТВОЗНАНИЕ

РАБОЧИЕ МАТЕРИАЛЫ К
  УРОКАМ В 7 КЛАССЕ


ТЕСТЫ. 9 КЛАСС

САМОСТОЯТЕЛЬНЫЕ
  РАБОТЫ. 9 КЛАСС


КОНТРОЛЬНЫЕ РАБОТЫ В
  ФОРМАТЕ ЕГЭ


ШКОЛЬНЫЕ ОЛИМПИАДЫ
   ПО ОБЩЕСТВОВЕДЕНИЮ

» ХИМИЯ
» ОБЖ

ЧТО ДЕЛАТЬ ЕСЛИ ...

РЕКОРДЫ СТИХИИ

РАБОЧИЕ МАТЕРИАЛЫ К
  УРОКАМ ОБЖ В 11 КЛАССЕ


ПРОВЕРОЧНЫЕ РАБОТЫ ПО
  ОБЖ


ТЕСТЫ ПО ОБЖ. 10-11 КЛАССЫ

КРОССВОРДЫ ПО ОБЖ

» МХК И ИЗО

СОВРЕМЕННАЯ
  ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ИСКУССТВА


ВЕЛИКИЕ ТЕАТРЫ МИРА

САМЫЕ ИЗВЕСТНЫЕ
  ПАМЯТНИКИ


МУЗЕЕВ МИРА

ВЕЛИКИЕ СОКРОВИЩА МИРА

СОКРОВИЩА РОССИИ

ИЗО-СТУДИЯ

КРОССВОРДЫ ПО МХК

» ЕСТЕСТВОЗНАНИЕ

ЕСТЕСТВОЗНАНИЕ. БАЗОВЫЙ
  УРОВЕНЬ. 10 КЛАСС


УДИВИТЕЛЬНАЯ ИСТОРИЯ
  ЗЕМЛИ


ИСТОРИЯ ОСВОЕНИЯ ЗЕМЛИ

ВЕЛИЧАЙШИЕ
  АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ОТКРЫТИЯ


УДИВИТЕЛЬНЫЕ ОТКРЫТИЯ
  УЧЕНЫХ


РАЗВИВАЮШИЕ ЭКСПЕРИМЕНТЫ
  И ОПЫТЫ ПО
  ЕСТЕСТВОЗНАНИЮ


САМЫЕ ИЗВЕСТНЫЕ
  НОБЕЛЕВСКИЕ ЛАУРЕАТЫ

» ГОТОВЫЕ СОЧИНЕНИЯ

РУССКИЙ ЯЗЫК

РУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА

ЗАРУБЕЖНАЯ ЛИТЕРАТУРА
  (на русск.яз.)


УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

ПРИКОЛЫ ИЗ СОЧИНЕНИЙ

» ПАТРИОТИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ
» УЧИТЕЛЬСКАЯ
» МОСКВОВЕДЕНИЕ ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ

ЗНАКОМИМСЯ С МОСКВОЙ

СТАРАЯ ЛЕГЕНДА О
  МОСКОВИИ


ПРОГУЛКИ ПО
  ДОПЕТРОВСКОЙ МОСКВЕ


МОСКОВСКИЙ КРЕМЛЬ

БУЛЬВАРНОЕ КОЛЬЦО

» ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ОБО ВСЕМ НА СВЕТЕ
» ПОЗНАВАТЕЛЬНО И ЗАНИМАТЕЛЬНО

ДИКОВИНКИ СО ВСЕГО МИРА

УДИВИТЕЛЬНАЯ ЛОГИКА

ЗАНИМАТЕЛЬНАЯ
  ПСИХОЛОГИЯ


МИНЕРАЛЫ И ДРАГОЦЕННЫЕ
  КАМНИ


УДИВИТЕЛЬНАЯ АРХЕОЛОГИЯ

ДИВНАЯ ПАЛЕОНТОЛОГИЯ

» БЕСЕДА ПО ДУШАМ С ТИНЕЙДЖЕРАМИ

МЕЖДУ НАМИ ДЕВОЧКАМИ

МЕЖДУ НАМИ МАЛЬЧИКАМИ

НАС ЖДЕТ ЭКЗАМЕН

» Статистика

Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0
» Вход на сайт

» Друзья сайта
Copyright MyCorp © 2024 Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Каталог сайтов и статей iLinks.RU Каталог сайтов Bi0