Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст, красу поезій; розвивати навички аналізу ліричних творів, уміння висловлювати власні

враження та думки, оцінювати прочитане; по­глиблювати здатність визначати роль художніх засобів у поетичних творах; виховувати любов до природи, поезії, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них, репродукція картини Веласкеса «Інфанта».

Теорія літератури: символізм.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Один із найвидатніших українських літературознавців С. Єфремов писав: «Поетичні твори Вороного справді часто бездоганні: легкий, чистий, музикальний вірш служить окрасою навіть іноді банальному змістові. Автор — співець ідеалізмів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням, у якому він бачить теж один із ідеалів люди­ни; він живе здебільшого мріями і справді може проказати, що не журиться тим, коли життя розбиває їх.

Більшість поезій Вороного присвячено коханню, і в розробці мотивів кохання поет справді виявляє тонке розуміння гарного, художній смак і багато щирого безпосереднього почуття...» Ось так високо оцінюють лірику Вороного фахівці.

На сьогоднішньому уроці ми звіримо свої враження від віршів поета із цією оцінкою, а ще спробуємо розібратися, що таке симво­лізм, як він відобразився у творчості М. Вороного.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Розповідь учнів про життєвий і творчий шлях М. Вороного.

2. Виразне читання віршів.

(Учні виразно читають поезії М. Вороного, обрані самостійно, аналізують, обґрунтовують свій вибір.)

IV. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Слово вчителя.

Поезія М. Вороного — зразок високої естетики, заклик до формування цілісної особистості, яка відповідає критеріям Кра­си і Правди, є аристократом духу. І. Франко називав цей стиль

символізмом, стверджуючи: «Символізмом в поезії може бути все, не йдеться про алегорію, про підганяння дійсності до якихось заздалегідь прийнятих ідей. Йдеться лише про те, щоб поет, зо­бражуючи певне явище, умів порушувати при цьому в нашій душі цілі акорди почуттів і уявлень, які б поривали нашу фантазію у якийсь далекий, безмежний простір, відкривали перед нами да­лекі горизонти думки і мрії, щоб... кожний вірш був неначе тісним віконцем в безкінечність».

Багато знавців доходять думки, що символізм — це не тіль­ки поетична школа, якій притаманна певна сума виражальних засобів, а й світобачення. Традиційно символізм асоціюється з іменами Рембо, Малларме, Верхарна, Рільке, Блока, Бєлого у світовій поезії, а в українській літературі — з іменами М. Вороного, О. Олеся, Г. Чупринки, П. Карманського, В. Па-човського. На відміну від європейського і російського симво­лізму, в українському менше містицизму, більше відгуків на життя, помітне небайдуже ставлення до ідеї національного визволення.

Крім символізму, в поезії М. Вороного можна також знайти відчутні риси неоромантизму і реалізму.

2. Виразне читання поезії М. Вороного «До моря».

3. Обмін враженнями про вірш, словникова робота.

4. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідни­цького та проблемного характеру.

— До кого звертається поет у вірші «До моря»?

— Випишіть епітети, якими автор наділяє море, зробіть вис­новки.

— Зі скількох частин складається поезія? (Із трьох: опис моря, опис співця, характеризування душі співця, поезії.)

— Що є спільним між морем і душею співця (у ширшому розу­мінні — поезії)? (Свобода, сила, буйна фантазія, таємничість.)

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

• Яка ідея поезії «До моря»?

Орієнтовні відповіді

— Уславлення краси вільної морської стихії.

— Уславлення свободолюбивої, таємничої душі співця й самої поезії.

— Заклик до єднання людини й природи, до гармонії: людина має вчитися у природи.

— Природа, море дають натхнення поетам.

6. Завдання учням.

• Визначте художні засоби, з'ясуйте їхню роль у творі.

Як бачимо, автор залучає різноманітні тропи, поетичний син­таксис, фразеологію, щоб передати могутність і красу моря, порів­няти його з такою ж могутньою, красивою і таємничою глибиною душі поета.

Ритм вірша нагадує коливання човна чи пароплава на хвилях (а вірш був дійсно написаний на пароплаві, що прямував до Ново­го Афона в серпні 1901 року).

7. Виразне читання.

(Учитель виразно читає вірш М. Вороного «Інфанта».)

8. Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота.

Інфанта — дитина, принцеса королівського роду в Іспанії та Португалії.

(Демонструється репродукція картини Дієго Веласкеса «Ін­фанта».)

9. Коментар учителя, евристична бесіда.

У центрі поезії «Інфанта» — узагальнено-ідеалізований жіно­чий образ, який є сюжетним стрижнем твору. Згадка про револю­цію в даному випадку — це данина естетиці доби соціальних пере­творень, ускладнена метафора.

— Подивіться ще раз на картину. Як ви думаєте, чому в по­ета виникла асоціація з революцією? (Можливо, через червоний колір.)

— Знайдіть у вірші авторські новотвори, неологізми. Яка їхня роль?

— Які образи поезії «Інфанта», на ваш погляд, символічні, які асоціації вони викликають, чому?

— Асоціативні зв'язки з якими творами світової (російської) літератури можна знайти, читаючи цю поезію? (О. Блок «Двенадцать» та ін.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Поезія М. Вороного справила на мене...» «Мені сподобався вірш.., тому що...» «Мене вразило...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти виразно читати, аналізувати поезії М. Вороного.