Мета: продемонструвати способи, як, працюючи з текстом, навчитися робити висновки, читаючи уривки з п’єси М.Куліша, використати методику структурованого огляду, навчити застосовувати прийом «знаємо – хочемо знати – дізнались». Розвивати навички критичного мислення через техніки «читаємо в парі – узагальнюємо в парі», «лінія цінностей». Розвивати зв’язне мовлення, навчити складати сенкани (твір - п’ятихвилинка)
Обладнання: «Українські письменники в ілюстраціях», таблиця «Сенкан»
Тип уроку: урок критичного мислення
Хід уроку
І. Актуалізація
Структурований огляд
«Філологічна» комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 року, коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все-таки стала заборонена. У «Літературному Ярмарку» було навіть надруковано лист службовця Мини Мазайла до наркома освіти М.Скрипника зі скаргою на українізацію. Цей лист-фейлетон переносить ситуацію із твору М.Куліша в життя.
Ще в ті роки Ю.Шерех помітив аналогію між п’єсою Куліша та Мольєра «Буржуа – шляхтич». Мина, подібно до Журдена, хоче увійти у «вищий світ».
Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.
Завдання учням:
Протягом хвилини подумайте: як «філологічна» комедія стала політичною сатирою?
Поверніться до свого сусіда і обміняйтесь міркуваннями.
Пара 1
Микола Куліш зачепив проблеми, які під час коренізаціі були на слуху не тільки літераторів, а політиків, пересічних громадян.
Пара 2
Проблема ставлення до своєї мови українців зачіпала глибоко завжди, а особливо під час українізації.
Пара 3
Почуття меншовартісності українців – це багатовікова проблема, вона не розв’язана і до нашого часу. А час від часу потріпається політиками.
Коментарі вчителя (якщо вони необхідні)
Складаємо таблицю за новою технікою:
«ми знаємо – хочемо знати – дізналися»
Ми знаємо |
Хочемо дізнатись |
Дізналися |
Мина Мазайло – малорос - кар’єрист |
Яким же чином Мина хотів увійти у «великий світ»? |
|
Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова |
Які типи службовців викриває автор? |
|
Дядько Тарас – анахронічний націоналіст |
Як автор пародіює радянське життя 20-х років? |
|
Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини |
Чи може бути твір без позитивних героїв? |
|
ІІ. Побудова знань
Техніка «Читаємо в парі – узагальнюємо в парі»
Для зразка даної техніки учень читає монолог Мокія напам’ять і робить сам узагальнення:
Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.
Питання до учня для зразка ставить учитель:
Чому ж Мокій тоді дискутує з батьком, йде йому наперекір?
Чому таке захоплення українською мовою не можна назвати патріотизмом?
Як же повинен вчинити справжній син свого батька: вчитися російської?
Читання в парах
Дія 1, ява 7 Мазайло в ЗАГСі
Узагальнення в парі
Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.
Питання:
Звідки видно, що Мина кар’єрист-пристосуванець?
Чому він хоче догодити тому чиновнику, який перед ним?
Чому Мина не помітив, що перед ним чиновник – кар’єрист?
Читання в парах
Дія 2, ява 6 Паралельне навчання
Узагальнення а парах:
Кожен з них хоче зробити щось докорінно важливе, але воно таке далеке від них.
Питання :
Чому це навчання виглядає , як словесна дуель?
Чому син протистоїть батькові, а батько синові?
Які наслідки такої дискусії?
Чи можуть порозумітися Мазайли?
ІІІ. Консолідація
Техніка «лінія цінностей»
Ця техніка передбачає висловлювання протилежних суджень, які могли б бути висновком уроку.
Учитель, який зобов’язаний збудити протилежні думки вихованців висловлює думку, передбачаючи, що з нею ніхто не погодиться, адже технологія передбачає кардинально протилежні судження. За інших умов судження будуть, але не протилежні від заперечення.
Я вважаю, що наші сучасники, як і сучасники Мини Мазайла , не готові стати справжніми українцями…
Учень: Я вважаю, що наші сучасники готові стати українцями. Вони відстоюють своє право скрізь, навіть на Майдані…
Учень: Я вважаю, що мої сучасники вже готуються бути справжніми українцями, вивчають рідну мову. Для цього їм потрібен час…
Учитель звертається до класу:
Займіть ви свою позицію. З ким ви згодні вже зараз? Чию думку підтримуєте?
Підсумок робить вчитель:
Як добре те , що моя висловлена позиція не знайшла своїх однодумців. Як добре те, що Мокій чи Мина Мазайли змусили вас задуматись над найважливішим питанням багатьох поколінь:
хто ми?
Чиїх батьків, чиї ми діти?
Підсумок
Твір - п’ятихвилинка «Сенкан»
І рядок Тема
(іменник)
ІІ рядок Опис
(прикметник)
ІІІ рядок Дія
(дієслово)
ІV рядок Ставлення , почуття
(речення)
V рядок Перефразування
(синонім, узагальнення)
Українець
Завдання додому
Заключне слово вчителя:
« Я, як член партії і громадянин, не можу обійти цієї проблеми і не хочу розв’язувати її в білих рукавичках. Навіть і в подальших своїх п’єсах (а я їх писав і писатиму за певним тематичним планом) я все одно буду відбивати й освітлювати національну проблему» (М.Куліш)
Наповніть таблицю тими ідеями, які висвітлені на уроці, записавши колонку «Дізнались». |