Хід уроку
1.
Етап створення позитивного
настрою.
1) Прослуховування пісні В. Симоненка «Виростеш ти, сину,
..» із коментуванням вчителя.
Батьківщино, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти , як мати , найрідніша,
Ти з дитинства нам миліша…
М. Сингаївський
Любов до
рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи
жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна
домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно
сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює
духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.
Почуття
любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї
під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час
доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину
вороття нема.
2.
Етап орієнтації.
-
Що для кожної людини є найріднішим? ( Метод «Мікрофон»)
-
Що в житті будь-яка людина не може вибрати?
3.
Етап покладання мети і
проектування.
1) Робота з підручником.
Читання слів Я. Бабича та О. Довженка ( с. 36 ).
2) Бесіда.
1.
Чи погоджуєтеся з думкою О. Довженка, що людина не має
права бути безбатченком?
2.
Чим відрізняється поняття «батьківщина» і «Батьківщина»?
3.Як вважаєш, чи обов’язково вони збігаються?
4.
Яка країна є для тебе Батьківщиною?
5.
Чому так важливо для людини пам’ятати свою батьківщину, рідний дім, батьків, куди б тебе
не закинула доля?
3) Слово вчителя.
Рідна земля додає великої сили і наснаги людині.
Особливо це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто
сумує, їй властиве почуття ностальгії.
Сьогодні
ми познайомимося з таким твором, де автор показав, як важливо для людини пам’ятати ту рідну землю, звідки ти вийшов у світ. З автором
ви вже знайомі. Пам’ятаєте прекрасний вірш
«Сніжинки», автором якого є Микола Вороний. Хто ж ця людина?
4.
Етап оголошення теми
уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
5.
Етап організації
навчальної діяльності.
1) Виступ учнів- біографів.
Короткі відомості
про Миколу Вороного.
2) Робота з підручником.
1.
Опрацювання статті ( с. 36 ).
2.Бесіда.
3.
Чи жив автор весь час в Україні?
4.
Чи любив свій народ, тужив за ним?
5.Чи це впливало на його творчість?
6.
Які теми могли цікавити М. Вороного найбільше?
3) Доповнення вчителя.
Розповідь про навчання, еміграцію, арешт, тюрми,
заслання; про сина Марка, який вирішив допомогти батькові, був арештований,
помер у таборі. Подібна доля судилася і М. Вороному. 29 квітня 1938року він був
розстріляний.
Микола
Вороний усе життя марив чужими краями, далекими землями, а найбільше – Європою.
Але завжди і скрізь думав про рідну Україну.
4) Історія створення поеми «Євшан – зілля».
·
Слово вчителя.
Вороного вразила легенда Галицько – Волинського
літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ, і посланці від
батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів чарівного втон –
зілля, що росте на його батьківщині.
·
Робота з підручником.
Рубрика «Ключик розуміння» ( зачитування уривку з
легенди, с. 36-37 ).
5) Словникова робота.
На дошці записано слова.
Євшан-зілля – трава полину. Пустка – порожнеча.
Ясир – полонені. Небога –
бідолашний.
Зацурали – занедбали. Твар – обличчя.
Хан – половецький князь. Шатер – намет.
Принада – привабливість. Байрак – яр .
Судець – співець. Блукати
манівцями –
Сірома – бідолаха. ходити без
дороги.
6) Виразне читання поеми « Євшан – зілля» ( вголос ).
7)
Колективна робота.
Учні
обмінюються враженнями від прочитаного, зачитують рядки , що запам’яталися.
8)Бесіда за прочитаним.
Як ви розумієте назву твору?
Чи є у творі елементи фантастичного? Які?
У яких рядках звучить головна думка твору?
Про що цей твір?
Про що розповідається у вступі?
Чи відповідає зміст народній легенді?
Як хлопчик потрапив до Києва?
Чому він почав забувати рідний край?
Як жилося хлопцеві у Києві?
Як батько вирішив повернути сина?
Чому батько обирає саме співця, щоб повернути сина?
Чому він повертається додому?
Чим є втон – зілля для хлопця?
Чому ця поема актуальна і сьогодні?
1) Проблемне питання. Метод « Мікрофон».
-
Як ви розумієте вислів із твору: « Там, де пустка замість
серця, порятунку вже не буде!»?
1.
Психоемоційна релаксація.
А зараз, перш ніж розпочати
серйозну роботу, давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до
літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющіть, будь ласка, очі.
Ви стоїте серед безкрайого степу,
наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви
відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює
енергією. Ви повністю заспокоюєтесь і згадуєте найприємніші хвилини свого
життя, рідних вам людей.
На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й
повертаєтеся до кабінету.
2.
Практикум з теорії
літератури.
1
)Опрацювання таблиці ( с. 40)
2)Запис
у літературні словнички.
Лірика – це
Епос – це
Ліро – епічний твір – це
Жанри лро-епічного твору
Поема – це
3.
Дослідницько – пошукова
робота у творчих групах.
1 група – доводить, що твір –
поема.
2 група – характеризує образ юнака
– половця.
3 група – виписує художні засоби,
визначає їх роль у творі.
4 група – визначає зв’язок минулих подій із сучасністю.
5 група – відтворення ланцюжка, за яким
відбувається повернення сина додому ( Слово – струнний інструмент – колискова
пісня – втон-зілля, бачить – слухає – нюхає )
4.
Робота в
групах.
Що символізує втон-зілля для кожного з персонажів?
1 група – для хана. Н: любов батька
до сина, остання надія, продовження
роду.
2 група – для співця. Н: вірність
своїй землі, любов до пісні.
3 група – для сина. Н: воскресіння,
ліки, повернення пам’яті.
4 група – для ліричного героя. Н:
заповітна мрія, віра, надія, любов.
- А чим є втон-зілля для
вас?
Висновок: майбутнє кожної людини
визначається її ставленням до минулого. Це й історична пам’ять, і потреба мати
рідну землю; вміння цінувати й шанувати людей, і бажання вчитися, працювати,
любити. Поверніться в Україну, діти, працюйте, майте почуття національної
гідності й гордості, бо ви – українці
|