Мета:
ознайомити і поглибити знання учнів про правопис [е], [о] після [ж], [ч], [ш];
формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з орфограмою в текстах;
розвивати творчі вміння використання слів з поданими голосними при побудові
власних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу виховувати повагу до повір'їв, звичаїв, традицій українського народу,
збагачувати знання про значення великодніх свят.
Внутрішньопредметні
зв'язки:
Лексикологія
і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів'їв, крилатих
висловів.
Культура
мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання.
Тип
уроку:урок формування практичних
умінь і навичок.
хід
уроку
!. Організаційний момент
!!. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями.
Мотивація навчальної діяльності
!!!. Актуалізація опорних
знань, умінь і навичок п'ятикласників
Пригадайте,
користуючись схемою, правила чергування [е] з [о] після [ж], [ч], [ш].
Наведіть приклади.
Робота
з текстом
►Прочитати текст, записати його. Дібрати заголовок.
Розбити текст на
частини і кожній дати назву. Підкреслити підмет і присудок.
Писанка
— розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце. У часи язичництва вона
з'явилася як атрибут весняних культових обрядів. Пов'язувалися ці обряди з
пробудженням весняної землі. З прийняттям християнства писанка стала
уособлювати свято воскресіння Господнього.
Після
розп'яття Христа семеро
іудеїв зібрались на бенкет. Серед страв була смажена курка і зварені круто
яйця. Під час бенкету хтось, згадавши про покараного, сказав: «Ісус воскресне
на третій день». На це хазяїн дому заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а
яйця стануть червоними, тоді він воскресне». У цю мить яйця змінили свій колір,
а курка ожила.
Інша
легенда розповідає, що Марія Магдалина проповідаючи Христову науку, увійшла у двір римського
імператора, подарувала йому червону крашанку
й сказала: «Христос воскрес.» За її прикладом пішли інші християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками та писанками (З календаря).
►Розказати, які ви знаєте легенди про писанку?
►Знайти і підкреслити слова, в яких відбувається
чергування [е], [о] після шиплячих.
Виконання
системи творчих завдань
Творче
спостереження над мовним матеріалом
►Переписати подані слова, пояснити чергування голосних.
Продовжити ряд спільнокореневих слів до кожної пари. Назвати і пояснити
орфограми.
►Пояснити переносне значення слова черствий у
словосполученнях
черствий
погляд, черства людина.
Вибіркове
письмо
►Прочитати текст. Дібрати заголовок. Виписати слова, в
яких відбувається чергування [е] з [о] після [ж], [ч], [ш].
Українська
писанка — найунікальніший витвір української культури. Вона є символом
Великодня — свята, коли воскресає природа, коли відроджується все живе для
продовження життя на землі. Існує ціла низка легенд і повір'їв, які пов'язують
традицію розписувати писанку з життям Христа і Богородиці.Однак дослідники
пов'язують писанку із сонячним культом, який прийшов до слов'ян зі Сходу.
Традиція розмальовувати навесні яйця сягає епохи язичества. Писанки були
пов'язані з комплексом
весняних обрядів. Вона була в добі родового побуту наших пращурів, що
підтверджують археологічні знахідки.
Писанка
походить від слова «писати», в розумінні «прикрашати орнаментом». Яєчко було
емблемою Сонця, Весни. Воно було амулетом оберегом, з допомогою якого людина
заворожувала та з'єднувала в собі добрі сили, лихі ж відганяла.
Шведський
вчений-дослідник Арне стверджує, що саме в Україні виник звичай крашення
писанок, а згодом поширився в інших країнах світу.
Яйце
стало символом усього живого, тому що жовток своєю формою і кольором нагадував
сонце.
Писанки
розписували різними фарбами. Основними кольорами були: червоний — життя,
жовтий — сонце,
місяць, зорі, урожай; зелений — пробудження природи; синій — здоров'я;
білий — пошана
духів (З газети).
Ігрове
завдання
►Прочитати подані загадки, відгадати їх. З'ясувати
вживання [е], [о] після шиплячих.
1) Звечора одна ходить краля чарівна. 2) Летіла тетеря не вчора — тепера,
упала в лободу, шукаю — не знайду. 3) Лисий віл через болото брів. 4) Чернець-молодець у землю пішов, червону шапочку знайшов і
наверх вийшов. 5) Сам червоний, а чуб зелений. 6) Чепуруха біла-біла чорну сорочку наділа. 7) Висока гора,
шовкова трава, під золотим дахом хатка моя. 8) Ноги на полі, середина на дворі,
голова на столі.
Коментар
учителя. В українській мові після шиплячих звуків у коренях слів вживаються
звуки [е] (честь, пшениця, джерело) та [о] (жолудь, шовк, чоло). Звук [о]
після шиплячих уживається перед твердими приголосними (шовк, чорт), перед
складом із голосними [о], [у] (щока, звечора, чоловік, жолудь), а також перед
складом із звуком [и].
Звук
[е] зберігся після шиплячих в українській мові перед м'якими приголосними
(вечеря, печеня), перед складом із голосним [е] (шелест, шестеро, через), перед
складом із голосними [и], перед складом з іншими голосними в окремих словах за
традицією (черга, щезати, черговий, червоний).
Серед
слів, у яких після шиплячих у коренях слів наявні [е], [о], можна виділити три
групи:
1) слова, які постійно
вживаються з [е]: честь, чемний, через, очерет, шелест, джерело; 2) слова, які
постійно вживаються з [о]: чобіт, чоловік, чого,
чому, шовк, шовковий, жовтіти; 3) слова, в яких відбувається чергування [е] —
[о] після шиплячих, зумовлене наступним приголосним ( і голосним наступного
складу), отже, вони вживаються і з [е], і з [о]: шестеро — шостий, четвертий —
чотири, вечеря — звечора, женити — жонатий.
Робота
над текстом з творчим завданням
► Прочитати текст. Виписати слова,
у яких відбувається чергування [е], [о] після шиплячих. Усно доповнити текст
розповіддю про те, з чим пов'язують традицію писанкарства у вашій місцевості.
Що ви знаєте про це із книжок, з розповідей дорослих, із звичаїв?
ВЕЛИКОДНЯ
СУБОТА
Готували
крашанки і писанки у Великодню суботу. Вони зберігалися протягом усіх свят.
Крашанку фарбували природними барвниками із трав, кори та ягід у червоний,
жовтий, синій, зелений, золотистий. Для червоного кольору використовували сік
буряків, для жовтого вживали яблуневу кору, для синього варили проліски.
Використовували ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі.
Писанки
— яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлення писанок зводиться до
майстерного нанесення розтопленого воску на яйце за допомогою особливого
писальця, писачка. Спочатку наносять воском деталі орнаменту, що мають
лишитися білими. Після цього яйця фарбують у жовтий колір. Далі на тлі пишуть
воском орнамент задуманого розпису, який має бути жовтого кольору. Як підсохне,
яйце опускають в темну фарбу, наприклад, червону. Потім на червоному тлі
виписують деталі орнаменту, що мають бути червоними і т.д. Насамкінець тло
писанки забарвлюють основною — коричневою, вишневою або чорною — фарбою. Після
цього яйця складають у миску, ставлять у натоплену піч. Віск стікає і писанка
готова.
Крашанки
— яйця, намальовані різнокольоровими цяточками на чорному або вишневому тлі...
(З газети).
► З'ясувати лексичне значення
виділених слів. Скласти з ними речення.
V.
Систематизація й узагальнення знань
Подумати
і дати відповіді: 1. Які особливості чергування голосних звуків після шиплячих
ви знаєте?
2.
Назвати три групи слів, у яких після шиплячих у коренях слів уживаються [е],
[о].
3.
У якому випадку після шиплячих пишеться тільки звук [е]? Навести приклади.
4.
Коли вживається звук [о]? Навести приклади.
5.
Які труднощі у вас викликали розглянуті чергування?
VI.
Підсумок уроку
VII.
Домашнє завдання
Дібрати
до поданих слів такі синоніми й антоніми, в корені яких були б наявні шиплячі
звуки з [е], [о] після них; з'ясувати їх уживання: