Мета: ознайомити і поглибити знання учнів про правопис [е], [о] після [ж], [ч], [ш]; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з орфограмою в текстах; розвивати твор­чі вміння використання слів з поданими голосними при побудові власних висловлювань; за допомогою мовленнє­во-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до повір'їв, звичаїв, традицій українського народу, збагачувати знання про значення великодніх свят.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів, при­слів'їв, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку:     урок формування практичних умінь і навичок.

хід уроку

!. Організаційний момент

!!. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

!!!. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Пригадайте, користуючись схемою, правила чергування [е] з [о] піс­ля [ж], [ч], [ш]. Наведіть приклади.

Робота з текстом

► Прочитати текст, записати його. Дібрати заголовок. Розбити текст на частини і кожній дати назву. Підкреслити підмет і присудок.

Писанка — розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце. У часи язичництва вона з'явилася як атрибут весняних культових обрядів. Пов'я­зувалися ці обряди з пробудженням весняної землі. З прийняттям хрис­тиянства писанка стала уособлювати свято воскресіння Господнього.

Після розп'яття Христа семеро іудеїв зібрались на бенкет. Серед страв була смажена курка і зварені круто яйця. Під час бенкету хтось, згадавши про покараного, сказав: «Ісус воскресне на третій день». На це хазяїн дому заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця ста­нуть червоними, тоді він воскресне». У цю мить яйця змінили свій ко­лір, а курка ожила.

Інша легенда розповідає, що Марія Магдалина проповідаючи Христо­ву науку, увійшла у двір римського імператора, подарувала йому червону крашанку й сказала: «Христос воскрес.» За її прикладом пішли інші християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного кра­шанками та писанками (З календаря).

► Розказати, які ви знаєте легенди про писанку?

► Знайти і підкреслити слова, в яких відбувається чергування [е], [о] після шиплячих.

Виконання системи творчих завдань

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Переписати подані слова, пояснити чергування голосних. Продо­вжити ряд спільнокореневих слів до кожної пари. Назвати і пояс­нити орфограми.

Вечеря —вечори, шостий — шести, пшоно — пшениця, чотири — четверо, жонатий — женитися.

Моделювання словосполучень

► Замінити прикметники антонімами і записати їх разом з іменника­ми, до яких вони відносяться.

М'яке волосся, гладенька дошка, русявий хлопець, зелене листя, бі­лий колір, свіжий хліб.

Довідка: жорсткий, чорнявий, шорсткий, жовтий, чорний, черствий.

► Пояснити переносне значення слова черствий у словосполученнях

черствий погляд, черства людина.

Вибіркове письмо

► Прочитати текст. Дібрати заголовок. Виписати слова, в яких відбу­вається чергування [е] з [о] після [ж], [ч], [ш].

Українська писанка — найунікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня — свята, коли воскресає природа, коли від­роджується все живе для продовження життя на землі. Існує ціла низка легенд і повір'їв, які пов'язують традицію розписувати писанку з життям Христа і Богородиці.Однак дослідники пов'язують писанку із сонячним культом, який прийшов до слов'ян зі Сходу. Традиція розмальовувати навесні яйця сягає епохи язичества. Писанки були пов'язані з комплек­сом весняних обрядів. Вона була в добі родового побуту наших пращу­рів, що підтверджують археологічні знахідки.

Писанка походить від слова «писати», в розумінні «прикрашати орнаментом». Яєчко було емблемою Сонця, Весни. Воно було амулетом­ оберегом, з допомогою якого людина заворожувала та з'єднувала в собі добрі сили, лихі ж відганяла.

Шведський вчений-дослідник Арне стверджує, що саме в Україні виник звичай крашення писанок, а згодом поширився в інших країнах світу.

Яйце стало символом усього живого, тому що жовток своєю формою і кольором нагадував сонце.

Писанки розписували різними фарбами. Основними кольорами були: червоний — життя, жовтий — сонце, місяць, зорі, урожай; зеле­ний — пробудження природи; синій — здоров'я; білий — пошана духів (З газети).

Ігрове завдання

► Прочитати подані загадки, відгадати їх. З'ясувати вживання [е], [о] після шиплячих.

1) Звечора одна ходить краля чарівна. 2) Летіла тетеря не вчора — те­пера, упала в лободу, шукаю — не знайду. 3) Лисий віл через болото брів. 4) Чернець-молодець у землю пішов, червону шапочку знайшов і наверх вийшов. 5) Сам червоний, а чуб зелений. 6) Чепуруха біла-біла чорну сорочку наділа. 7) Висока гора, шовкова трава, під золотим дахом хатка моя. 8) Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі.

Довідка: вечірня зоря; палаюча зоря; небо, місяць, зорі; місяць; сон­це; мак; буряк; редька; цибуля; яблуко з насінням; пшениця; черепаха; очерет; кочерга.

Коментар учителя. В українській мові після шиплячих звуків у ко­ренях слів вживаються звуки [е] (честь, пшениця, джерело) та [о] (жо­лудь, шовк, чоло). Звук [о] після шиплячих уживається перед твердими приголосними (шовк, чорт), перед складом із голосними [о], [у] (щока, звечора, чоловік, жолудь), а також перед складом із звуком [и].

Звук [е] зберігся після шиплячих в українській мові перед м'якими приголосними (вечеря, печеня), перед складом із голосним [е] (шелест, шестеро, через), перед складом із голосними [и], перед складом з інши­ми голосними в окремих словах за традицією (черга, щезати, черговий, червоний).

Серед слів, у яких після шиплячих у коренях слів наявні [е], [о], мож­на виділити три групи:

1) слова, які постійно вживаються з [е]: честь, чемний, через, очерет, шелест, джерело; 2) слова, які постійно вживаються з [о]: чобіт, чоловік, чого, чому, шовк, шовковий, жовтіти; 3) слова, в яких відбувається чер­гування [е] — [о] після шиплячих, зумовлене наступним приголосним ( і голосним наступного складу), отже, вони вживаються і з [е], і з [о]: шестеро — шостий, четвертий — чотири, вечеря — звечора, женити — жонатий.

Робота над текстом з творчим завданням

► Прочитати текст. Виписати слова, у яких відбувається чергування [е], [о] після шиплячих. Усно доповнити текст розповіддю про те, з чим пов'язують традицію писанкарства у вашій місцевості. Що ви знаєте про це із книжок, з розповідей дорослих, із звичаїв?

ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА

Готували крашанки і писанки у Великодню суботу. Вони зберігали­ся протягом усіх свят. Крашанку фарбували природними барвниками із трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій, зелений, золотистий. Для червоного кольору використовували сік буряків, для жовтого вжи­вали яблуневу кору, для синього варили проліски. Використовували ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі.

Писанки — яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлен­ня писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску на яйце за допомогою особливого писальця, писачка. Спочатку нано­сять воском деталі орнаменту, що мають лишитися білими. Після цьо­го яйця фарбують у жовтий колір. Далі на тлі пишуть воском орнамент задуманого розпису, який має бути жовтого кольору. Як підсохне, яйце опускають в темну фарбу, наприклад, червону. Потім на червоному тлі виписують деталі орнаменту, що мають бути червоними і т.д. Насамкі­нець тло писанки забарвлюють основною — коричневою, вишневою або чорною — фарбою. Після цього яйця складають у миску, ставлять у на­топлену піч. Віск стікає і писанка готова.

Крашанки — яйця, намальовані різнокольоровими цяточками на чорному або вишневому тлі... (З газети).

► З'ясувати лексичне значення виділених слів. Скласти з ними речення.

V. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді: 1. Які особливості чергування голосних звуків після шиплячих ви знаєте?

2. Назвати три групи слів, у яких після шиплячих у коренях слів ужи­ваються [е], [о].

3. У якому випадку після шиплячих пишеться тільки звук [е]? Навести приклади.

4. Коли вживається звук [о]? Навести приклади.

5. Які труднощі у вас викликали розглянуті чергування?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Дібрати до поданих слів такі синоніми й антоніми, в корені яких були б наявні шиплячі звуки з [е], [о] після них; з'ясувати їх ужи­вання:

а) лоб, безжалісний, зникати, твердий (хліб), правдивий, тліти, вихо­ваний, золотистий, сімейний, наречений, порядність, кар'єризм, квартет, шушукання, елегантний;

б) скупий, добрий, м'який (хліб), грубий, неохайний, ганьба, крик, рано, зранку, появлятись, гладкий, підлий, білий, ввічливий, доро­гий, начисто.