Мета: ознайомити учнів з чергуванням голосних [и] та [і] після приголосних [ж], [ч], [ш] та [г], [к], [х] у коренях слів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з поданою орфограмою в текстах; розвивати творчі вмін­ня використання слів з чергуванням голосних [и] та [і] після приголосних [ж], [ч], [ш] та [г], [к], [х] при побу­дові власних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховува­ти повагу до повір'їв, звичаїв, традицій українського народу, збагачувати знання про значення великодніх свят.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

III. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Робота з текстом. Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати висловлювання. Дібрати заголовок. Переказати текст, висло­вивши свої міркування про необхідність збереження народних традицій. Великдень — одне з найбільших християнських свят, до якого го­тували обрядову їжу: паски та крашанки. Існує легенда про походжен­ня цього звичаю. Жили колись в Україні три мудреці і вирішили вига­дати якусь святкову страву, щоб перед святою Паскою обдарувати нею людей. Перший мудрець опустив курячі яйця у глек з червоною фарбою і радіє: будуть крашанки червоні, як сонечко. Другий мудрець теж узяв яйця і розвів фарби. Але перш ніж опустити яйця у горнята, він, нагрівши бджолиний віск, наставив на всій шкарлупці крапочками різні візерунки: сонечко, зірочки, квіти. Третій мудрець намалював воском на яйці храм Божий, небо і зорі, на іншому — дерево життя і напис «Христос Воскрес!» Коли все було готове, зійшлися мудреці разом, щоб показати один одно­му свої витвори. І очей не могли відвести — такі гарні вдалися їхні дарун­ки. Відтоді й з'явилися на світі великодні крашанки, писанки, мальован­ки. Наші предки вважали писанку особливою святістю, яка приносить добро, щастя, достаток, захищає від усього злого... (За В. Паращичем).

► Знайти слова з буквами и, і після ж, ч, ш, та г, к, х у коренях дієслів. Пояснити їх написання.

► До слів злий, гарний, щастя, достаток дібрати антоніми. Пояснити їх написання і вимову.

► Прочитати, чітко вимовляючи звуки [и] та [і]. Яка є закономірність у правописі цих звуків у коренях слів? Відповідь обґрунтувати. Хижак, щирий, міжгір'я, чисто, жінка, щипати, гидкий, хист, хідник,

бджілка, хиткий, шипшина, вечірній, щілина, загибель, щічка.

► До слів хідник, вечірній, щічка дібрати спільнокореневі слова. Розі­брати їх за будовою.

Виконання системи практичних завдань

Коментоване письмо

► Списати, вставляючи пропущені літери и чи і. Обґрунтувати свій вибір. Щ..рий, ш..рина, ж..рний, шістнадцять, к..нець, щ..тка, г..рло, ш..бка,

ж..ття, г..сть, к..стка, к..піти, ш..шка, к..льце, х..д, ч..сло, ч..льний, ч..сто-вик, ч..плятися, к..вш, к..нчик, к..сель, г..чка, г..рчиця, ш..ти.

Коментар учителя. Написання слів з літерою і перевіряється шля­хом добору споріднених слів.

► З'ясувати лексичне значення виділених слів.

Розподільний диктант з творчим завданням

► Записати подані слова під диктовку, розподіляючи їх у дві колонки: у першу — з літерою и в корені слова, у другу — з літерою і. Читанка, шість, шкільний, гиря, вихідний, перешіптування, шкід­ник, кістлявий, причинити, чіткий, чіпляти, гіркота, хихикати, химер­ний, кислий, кішка, загинути, житній, чиж, гірський, розчісувати.

► Доповнити кожну колонку двома-трьома власними словами.

Прочитати прислів'я і приказки. Пояснити їх значення

1) Живий приклад кращий від сотні повчань. 2) Пропав кінь — і узду кинь. 3) Прийшов гість та на голу кість. 4) Сама себе дівка б'є, що не­чисто жито жне. 5) Не для нашої шиї та коміри шили. 6) Один кіл плота не вдержить. 7) Покірної голови меч не січе. 8) Вхопив, як шилом бор­щу налив. 9) Носиться, як кіт з оселедцем. 10) Дома лев, а на війні тхір. 11) За сім миль киселю їсти.

► Виписати слова з орфограмою «Букви и, і після ж, ч, ш та г, к, х у ко­ренях слів». Пояснити їх правопис.

Конструювання речень

► З поданими словосполученнями скласти речення про великодні свята. Зачитати їх своєму товаришеві по парті. Які речення вам найбільше сподобалися? Чи всі речення виявилися змістовними і цікавими? Щире серце, почуття гідності, хист до вірування, шкідлива звичка,

гарні писанки, пасхальні страви, чудове свято, вербна неділя, велико­дня субота.

V. Систематизація й узагальнення знань

Прочитати текст

► Визначити тип і стиль мовлення. Яка його основна думка? Що но­вого ви дізналися, прочитавши цей текст?

Село на нашій Україні — Неначе писанка село...

Так геніальний Тарас Шевченко порівнював красу і мальовнич..сть рідного с..ла з писанками, що були з давніх-давен синонімом Батьківщ..ни, сили і незнищенності нашого народу. Писанка — символ України, пам'ять про рідну землю, про рідний край, об..ріг на цій з..млі.

Писанка і пов'язані з нею народні л..генди, перекази, її символічна роль в святах та обрядах, розшифровка семантики орнаментів, з'ясу­вання їх магічно-сокрального змісту дають матеріал для вивчення дав­ньої язичеської міфології, в якій відбилися світоглядні уявлення наш.. х предків.

Стара українська віра виробила ч..тку систему уявлень і символів. (З журналу).

► Переписати текст, вставляючи пропущені літери. Пояснити орфо­грами у цих словах.

Підсумок уроку

Домашнє завдання

Скласти діалог між господарями або між іншими членами родини на тему «Великдень» або «Великодня субота», використовуючи такі сло­ва Великдень, обряди, віра, духовність, паска, крашанки, візерунки, писан­ки, «Христос Воскрес!» та інші.