Актуальність проблеми: діти не знають, як діяти в ситуації, де виникає загроза насилля.

Мета: ознайомити дітей з поняттям приниження; на конкретних ситуаціях вчити  дітей тому, що робити, щоб тебе не принижували..

Завдання:

1.     Дати інформацію про приниження, його форми.

2.     Інформувати дітей, як вони можуть захистити себе від насильства, образ та принижень.

Аудиторія: 15-20 підлітків 7-9 класів.

Тривалість проведення : 1-1, 5 год.

Хід заняття:

І.    Привітання

ІІ .  Прийняття правил.

ІІІ. Очікування. Форма проведення: пісочний годинник.

ІV. Основна частина.

Ведучий: Вік від 12 до 16 часто пов’язаний із першими серйозними роздумами про життя. Ти можеш замислюватися над тим, що ти людина, що ти відчуваєш стосовно себе, своєї сім’ї, своїх друзів і навіть людей, які тобі не подобаються.

У цей період життя почуття бувають дуже  заплутаними. Це час змін, сумнівів, конфліктів  і відчуття  небезпеки. Іноді ти можеш почуватися дуже самотньо, відокремлено від усіх і кожного.

І ти неначе стоїш на мосту між дитинством і непізнаним дорослим світом. Ти вже н6е дитина і ще не доросла людина – але в тебе є почуття і дитини, і дорослого. Це час конфліктів і нерішучості. І це тіньовий бік такого віку.

Але є і світла гама. Це вік – період зростання як фізичного, так і емоційного.

Багато чого гарного трапляється з тобою. Життя відкривається для тебе новим білим аркушем. Є різні способи зустрічі з життям. Деякі з них ведуть до задоволення від спілкування з іншими людьми, бажання пробувати щось нове, швидкого засвоювання нового досвіду, який набувається із сприйняттям навколишнього світу. Інші -  до страху та уникання стосунків, відчуття жертви, залежності від оточуючих.

У тебе вже може бути різний досвід відносин зі світом. Може, в одних стосунках ти поводишся, як сильна і незалежна людина, а в інших дозволяєш насебе тиснути, принижувати тебе.

І, можливо, у твоєму житті є люди, з якими ти частіше займаєш позицію жертви (це коли ти дозволяєш принижувати і використовувати себе, а почуваєшся неповноцінним і нездатним себе відстояти). І, здається, що немає можливості протистояти їм.

І це також вибір. І ти можеш обирати – поводитися й надалі з позиції приниженого або почати змінювати свою роль.

Вправа санквейн: що таке приниження? (10 хв)

Висновок ведучого: приниження – це слова чи дії, що призводять до того, що ти починаєш погано для себе ставитися (слово або вислів, жест чи знак, ситуація чи поведінка, які призводять до того, що  людина відчуває свою неповноцінність).

Вправа. На аркушах паперу написати ознаки приниження людини іншою людиною, і ознаки самоприниження (10 хв).

Висновок ведучого:

Тебе принижують, якщо кажуть:

-         це дурна ідея;

-         це кожен дурень може;

-         ти завжди такий/ така;

-         ти ні на що не спроможний/ не здатна;

-         якщо тебе ігнорують у розмові;

-         не цікавляться твоєю думкою щодо справ, які пов’язані з тобою;

-         ображають тебе в присутності близьких для тебе людей.

Ти принижуєш себе сам, коли:

-         надто часто не сприймаєш компліментів і применшуєш свої досягнення;

-         не визнаєш свої чеснот і приписуєш їх іншим;

-         часто випереджаєш особисту думку чиєюсь;

-         не хвалиш себе через те, що вважаєш, що не вартий цього;

-         відгукуєшся на запитання типу: "Привіт, тупак”;

-         приймаєш прізвиська типу "Дебіл”,

-         уникаєш спілкування з людьми,  тому що остерігаєшся їхньої несприйняття;

-         вважаєш, що якщо хтось каже чи робить щось приємне для тебе – то це тільки тому, що ця людина ввічлива і добра, а не тому, що ти цього вартий.

Ведучий: багато життєвих ситуацій самі по собі не є принизливими. Це такі складні ситуації, коли твої інтереси та потреби не збігаються з інтересами та потребами оточуючих. Те, як ти поводишся в них, може або принижувати або ні.  В таких ситуаціях ти можеш:

1.                                Поводитися так, ніби ти  "знизу” відносно оточуючих ( і тоді ти відчуваєш себе приниженим) – це коли ти нехтуєш своїми почуттями чи потребами.

2.                                Реагувати дуже агресивно і, захищаючи себе, нехтувати почуттями та потребами оточуючих.

3.                                Ти можеш відстоювати себе та свої потреби, відчувати себе рівним і значущим, як і інші, не принижуючи інших та не ображаючи  їх права.

Вправа: розіграти  ситуації. Учасники діляться на 3 команди. Кожна  розігрує свою ситуацію, а потім презентує на групу.

Ситуація 1. Ти домовляєшся з другом про зустріч. Ти приходиш вчасно, а твій друг сильно запізнюється. Ти відчуваєш роздратування. Нарешті він приходить. Ти:

Ситуація 2. Твої батьки зустрілися з твоїм новим товаришем, який тобі подобається і з яким тобі цікаво. Він їм не сподобався, і вони його критикують. Ти:

Ситуація 3. Ви з друзями вирішуєте піти на дискотеку. Хтось із вас наполягає на варіанті, який не підходить тобі. Ти:

Презентація  відповідей.

Висновок ведучого. У житті бувають різні ситуації. Бувають ситуації, коли найефективнішою є агресивна відповідь. А буває і так, що простіше промовчати й перечекати. Важливо, щоб  у тебе було багато різних стратегій поведінки. Також важливо бути уважним не тільки до того, що говорити, а й до того, як ти це зробиш. Іноді важливі не самі слова, а те, що ти відчуваєш при цьому і як це виражається у твоєму тоні, голосі, жестах. Якщо ти хочеш позбутися позиції приниженої людини, головне – не зупинятися на перших поразках і розуміти, що цей шлях може бути не коротким.

Можливо в мить смутку чи образи тобі не дуже віриться у свою цінність та вірність обраного шляху. Напевно в такі хвилини тобі щось не дуже подобається у собі чи в тому, що відбувається з тобою. Це ще не означає, що ти не унікальна або нецінна людина. Спробуй наведені нижче слова поселити десь усередині себе, щоб навіть у скрутні часи тобі спадало на думку:

Вправа: виховую впевненість у собі. Кожному учаснику роздається твердження, яке він повинен прочитати уголос на групу.

Я- це я. У  всьому  світі немає нікого подібного до мене.

Мені належить усе, що в мені є: моє тіло, усе, що воно робить, мої почуття, якими б вони не були – тривога, задоволення, напруження, любов, роздратування, радість; усі слова, які я можу вимовляти, - ввічливі, лагідні чи грубі, правильні чи неправильні; мій голос, гучний чи тихий, усі мої дії звернені до інших людей чи до мене самого (самої).

Мені належать усі мої фантазії, мої  мрії, всі мої надії та страхи.

Мені належать усі мої перемоги й усі мої поразки та помилки.

Усе це належить мені. І тому я можу дуже близько познайомитися із собою.

І я можу  вчинити так, щоб усе в мені сприяло моїм інтересам.

Я можу бачити, чути, відчувати, думати, говорити, діяти.

Я належу собі, і тому я можу вдосконалювати себе.

Я – це я, і я – це чудово.

Вправа. Мій портрет у променях сонця. Напиши своє ім.’я та намалюй портрет у центрі сонячного кола. Потім уздовж променів напиши все гарне, що ти про себе знаєш.

Висновок.

Чи здійснилися очікування.