Мета: удосконалити  мовленнєво- мислительні  вміння  усвідомлювати  тему  й основну  думку, логіку  викладу, тип і  стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність  викладу  матеріалу;  розвивати  мовленнєво-комунікативні  вміння  здійснювати  змістово-композиційний  і  мовний  аналіз художнього  тексту  з  елементами  опису, сприймати письмовий  текст, розуміти  його, створювати  власні  твори-описи  природи  в художньому стилі  на основі  особистих  вражень.

 Хід  уроку

І.  Організаційний  момент

ІІ. Ознайомлення  учнів  темою,  метою  й  завданням  уроку

ІІІ.  Колективна  робота  з текстом

* Прочитайте  текст.  Зверніть  увагу  на  особливості   опису  природи.

*  Визначіть  стиль (художній)  і  тип  мовлення  тексту(опис).  Аргументуйте  свою  думку.

Витівки  Діда  Мороза

    Тихий  зимовий  ранок. Нечутно  в шапці-невидимці  ходить  Дід  Мороз  і  сам  милується  власною  майстерністю. Ще  з ночі  почав  він  свою  роботу, щоб  ранком   здивувати  весь  світ. Кожний  кущик, кожне  дерево  Дід  Мороз  прикрасив  по-різному. На  кущах  глоду  порозвішував  тонке  мереживо. На  гілках  черемхи – разки  намиста. А дубовому  листу,  що  так  і  не  опав  восени,  доточив  розкішні  торочки. Всіх  обійшов,  нікого  не  минув.

    Немало  потрудився  він  і  біля  сосен. Торкнувся  кожної  глиці  і  ніжним  серпанком  оповив  крони. І  зараз  усі  сосни  купаються  в  білому  мареві. Від  цього  кожен  стовбур  ще  більше  відливає  червоним  золотом,  а  верховіття  м’яко  тане  в  безмежному  просторі  тьмяно-срібного  неба. Важкі  сиві  пасма,  боячись  згубити  свою  красу, схилились,  завмерли  й  не  ворухнуться.

    Віддалік  сосен   берізка. Та  яка  берізка!  Хіба  скажеш, що  вона  гола,  безлиста?  На  ній  ніби  розпустилося  чудове  біле  листя, а  на  гінкому  вітті  розкрився   весняний  первоцвіт.  І  все   на  ній   біле: і  гілля,  і  листя  ,  і  кора.  Хто  не  йде-  замилується.

     Отакий-то  витівник  живе  в  наших  краях. (За  Г. Демченко)

*Після текстові  запитання:

- До  якого  стилю   і типу  мовлення   належить  текст?

- Поясніть  виділені  слова:

                   1) глід – колюча кущова  рослина (бояришник)

                    2) торочки – бахрома

                    3) серпанок – дымка

- Яку  роль  у  тексті  відіграє  опис  природи?( створює  в  уяві  читача  яскравий  художній  образ, викликає  певні  емоції).

  -Які  художні  засоби  використав  автор,  описуючи  красу  зимової  природи? Навести  приклади  цитатами  з  тексту.

-  Знайдіть  загальне  враження  від  побаченого;

-  Власне  опис  природи;

- Узагальнення.

- Випишіть  синоніми, що  входять  до  поданих  синонімічних  рядів. В  яких  випадках  заміна  слова  синонімом  можлива,  а  в  яких-  небажана?

Тихо,  нечутно, безмовно;

Майстерність, робота, витвір;

Тане, зникає, розчиняється;

Оповив, огорнув, закутав;

Купаються, стоять, потопають;

Сиві, білі, позбавлені  кольору;

Глибока, повна,  цілковита.

-Пясніть  виділені  орфограми.

Мереживо, черемха, розкішні, серпанком, марево,  верховіття, м’яко, безлиста, розпустилось, розкрився,віддалік.

Зразки  описів  природи (зими):

1) Вечір  видався  казковим.  На  зоряному  небі  яскраво  світив  місяць.Скрізь  лежав  яскраво-білий  сніг, що  мерехтів  від  сяйва  зірок. Він  здавався  різнокольоровим:   і  білим, і фіолетовим, і  рожевим,  і  золотистим.  Мороз  був  тріскучий  і  колючий,  але  водночас  приємний  і  радісний.  Дерева -  високі,  стрункі, обліплені  снігом – стіною  стояли  вздовж  дороги... (З журналу)

Творче  завдання

• Продовжити  речення  у  вигляді  порівнянь

Дерева  стоять,  мов  ....( у кришталі ,  неначе  молода  під  вінцем,  ніби  цвітуть)

Вода  в озері , мов ... ( дзеркало)

Повітря  (чисте, свіже)

Небо  (ніби  безмежний  тьмяно-срібний  простір)

Зразки  творів.

Перший сніг

         Що може бути чистішим від першого снігу? Казково забіліли дахи будинків, обважніли дерева.

         Тихо – тихо опускаються сніжинки. Дерева ніби прислухаються до їх падіння, а ті непомітно лягають на гілки, траву. Лягають беззвучно та урочисто, немов на парашутах спускаються.

         Уже і річка вкрилася сліпучою білою ковдрою від цього вода ніби враз поважчала.

         Падає, падає сніг, і все навколо клубиться сонячною заметіллю. Падає і немовби доносить справді небесну чистоту.

         Нині ранком світ став білим – білим. Перший сніг упав на землю.

         Він найбіліший. Сніг цей неначе звучить м’якою, ліричною мелодією. Він пробуджує радість. Зима почалася! Після сірих, холодних листопадових дощів – перший здоровий морозець.

         Сніжинка до сніжинки тчуть сніговий килим. Дерева ніби цвітуть. Ясени і клени, берези і горобина, калина і горішина. Усі вони від підніжжя до стовбурів крон одяглися в іній. Кожне видається великою квіткою, хай і холодною.

         Три казкових красуні застигли віддалік над річкою. То три верби. Їхнє текуче, спадисте гілля особливо густо обнизалось пухким білим снігом.

         Берізки під снігом здаються повітряно – легкими, такі вони світлі і чисті.