Благополучна сім'я  —- сім'я з високим рівнем внутрішньосімейної моральності, духовності, координації та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомо­ги, з раціональними способами розв'язання сімей­них проблем.

Її благополуччя забезпечується гуманністю у взає­минах, умінням членів сім'ї любити і поважати один одного. Для неї характерна висока скоординованість дій під час вирішення внутрішньосімейних проблем, взаємоповага і взаєморозуміння, сформована пози­тивна моральна атмосфера. Дитина почувається рівноправною в сімейному колективі: її люблять, залучають до сімейних справ, водночас враховують її особисті інтереси та потреби. Діти цінують поради батьків, наслідують їхній особистий приклад. У нор­мальній сімейній атмосфері дитина росте доброзич­ливою, гуманною, спокійною та оптимістичною.

Неблагополучною є сім'я, яка через ті чи інші при­чини повністю або частково втратила свої виховні функції. Це спричинює несприятливі умови для ви­ховання дітей.

До неблагополучних належать:

— сім ї, де батьки — алкоголіки, наркомани — ве­дуть аморальний спосіб життя. У таких сім'ях фор­мування особистості дитини спотворюється. Вона народжується слабкою, хворобливою, страждає на нервово-психічні захворювання, росте без турботи, опіки, не має найнеобхіднішого;

— сім ї  соціального ризику — це соціальне незахищені сім'ї, які потребують підтримки соціальних служб. Ці сім'ї не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов. Як правило, це малозабезпечені, багатодітні сім'ї, сім'ї, які мають дітей-інвалідів, батьків-інвалідів, а також сім'ї з неповнолітніми матерями;

— сім' ї конфліктні, де постійно відбуваються кон­флікти між батьками, батьками і дітьми. В умовах конфліктної сім'ї дитина набуває негативного дос­віду спілкування, відчуває вороже ставлення батьків один до одного. Вона зневірюється в можливості існу­вання дружніх і довірливих стосунків між людьми. В конфліктній сім'ї дитина не засвоює загальнолюдсь­ких норм та цінностей, у неї формуються супереч­ливі почуття до своїх батьків, а інколи навіть і воро­же ставлення до них. У конфліктній сім'ї через чва­ри між батьками дитина зазнає сильних психологіч­них травм. Якщо конфлікти в сім'ї відбуваються постійно, то вони здатні розхитати нормальну пси­хіку дитини;

— сім' ї асоціальні, члени яких конфліктують з морально-правовими вимогами суспільства, схильні до правопорушень;

— сім' ї неповні, коли дитину виховує один з батьків, переважно мати. Виникають вони здебіль­шого внаслідок розлучення подружжя, смерті одно­го з батьків, позбавлення батьківських прав тощо. У таких сім'ях спілкування з дітьми збіднене, часто вони відчувають труднощі побутового характеру, психологічний дискомфорт, тому нерідко їм не вис­тачає врівноваженості, доброзичливості, натомість діти виявляють надмірну роздратованість, байдужість;

— сім' ї, зовні благополучні — систематично при­пускаються серйозних прорахунків у сімейному ви­хованні через низьку педагогічну культуру та не­освіченість (сім'ї, де стосунки з дітьми є формаль­ними; відсутня єдність у вимогах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна батьківська любов або су­ворість у вихованні, застосовуються фізичні пока­рання тощо).