Хід уроку

Учитель (до учнів) – Ну і що тепер робити? Все зачакловано, переплутано!
Що робити?
Учень – А пам’ятаєте вислів? «Знання, терпіння і труд в біді завжди допоможуть!»
Учитель – Мене зачаклували так, що я не можу згадати розділ, який ми вивчаємо.
Учні хором – Нема без кореня рослини, а нас, людей без Батьківщини.
Учитель – А що ми вже вивчили у цьому розділі?
(Діти відповідають)
Учитель – Ви мені так добре розповіли, але тему уроку я все ж таки згадати не можу. Може на дошці щось залишилося? (Відкриваю дошку. Тема деформована)
(Діти складають з деформованих речень тему)

Улюблені свята українського народу. Новий рік.
(Тема з’являється на екрані)
- Ура, ми розчаклували тему!
- Нам це вдалося!
Учитель ще раз читає тему.
Учитель - Нічого не розумію! За вікнами осінь, а тема про Новий рік. Це витівки чаклунів! Так ні, діти, ви так добре попрацювали, що я починаю розчакловуватися і згадувати, що мета нашого уроку, не вивчати прикмети зими, та згадувати люту холоднечу, а вивчати прекрасні традиції нашого народу, які завжди зігрівають душу. Бо стрімкість часу і наша байдужість залишили за межами пам’яті давні народні традиції. А ми спробуємо їх відновити і зберегти, добре підготуватися до зустрічі Нового року.

ІІІ Актуалізація знань.
Учитель – Діти розкажіть усе, що ви знаєте про свято Нового року. Коли святкуємо? Як?
(Діти розповідають)
Учитель – З ваших відповідей я зрозуміла, що ви дуже мало знаєте про це свято. Тож сідайте зручно, і слухайте.

VІ Новий матеріал
1.Розповідь учителя.
- Сучасне святкування – четверте в історії нашого народу.
Першим святкували Новий рік весною(ось чому веснянки, гаївки чимось нагадують новорічні колядки та щедрівки). Із запровадженням християнства в Київській русі, Новий рік перенесли з весни на осінь. (Збір врожаю, як би підводить підсумок роботи за рік, від врожаю залежало життя цілого року).
Але у всіх країнах Європи свято початку року відзначалося у січні. І щоб не було розбіжності Петро І запропонував перенести Новий рік з вересня на 14 січня. Відтоді у нас є дві дати святкування Нового року: державне 1 січня і релігійне 14 січня. Відтак січень утвердився як місяць свят, а у природі найхолодніший місяць зими. Бачу ви засумували, губки ваші зачакловані. Ану давайте їх розчаклуємо прислів’ям.

2.Орфоепічні вправи
- Розчаклувати прислів’я (на картках №1)
« Сів – в + чем – м + нь снім – м + гол – л + м
сік – к + чен – н , а мо + ро + за – а
вол – л + гнев – в + м пео = о + чек – к
«Січень снігом січе, а мороз - вогнем пече»
- прочитати самостійно
- один учень читає виразно
- читати хором, прискорюючи темп і переходячи на скоромовку.
Учитель – Який холодний місяць січень ви уявили? І щоб краще уявили атмосферу Нового року, та розчаклували очі, пам'ять та уяву я пропоную читання мовчки на картці №2.
3. Читання мовчки
Учитель – Щоб це розчаклувати (демонструю картку №2)
Треба мовчки прочитати
Без помилок лиш очима,
Язиком не вимовляти!
(Вправа губи)

Картка №2
Перший сніг
Недавно випав ШЕРПИЙ сніг. У ПОВТІР пахло снігом. Під ГЕНОМИ м’яко рипів сніг. Земля, ХАДИ, дерева на бульварах – усе було м’яким, білим, молодим. І від цього будинки виглядали по - іншому, ніж ЧОВАР.

Перший сніг
Перший … випав недавно. Снігом … у повітрі . Сніг м’яко … під ногами. Дахи, земля, дерева на … - усе було … , білим, молодим. І … від цього виглядали по – іншому, ніж вчора.
а) самостійно б) в парі в) вголос (по черзі) г) читають хором
(на екрані з’являються правильні тексти)

4. Розповідь з елементами бесіди

Загадка: Влітку і взимку вбирання одне
Кличуть дітки завжди мене,
Щоб я на свято до них прийшла,
Цяцьок багато їм принесла.
(Ялинка)
(Вчитель загадує, діти відгадують)
- На сьогодні ми звиклися і віримо, що новорічна ялинка – одвічний атрибут Нового року. Насправді ж прикрашати ялинку наказав цар – Петро І Люди довго не погоджувалися, щороку в одну ніч вирубувати мільйони дерев – красунь.
А ось що прикрашали наші нащадки, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте текст на картці №3.

5. Самостійне читання
Картка №3
Традиційною українською символікою на Новий рік був дідух. Виготовляли його з першого зажинкованого снопа (жита, пшениці або вівса)
Кілька пучків, окремо заплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили рівно, щоб дідух міг стояти. Зверху колосся прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами. Дідух – вінець зібраного врожаю.
6. Бесіда – переказ.
- Що використовували замість ялинки наші предки?
- З чого виготовляли дідуха?
- Чим прикрашали?
(Демонструю дідуха)

7. Розповідь учителя.
На різдвяний вечір до хати вносили оберемок соломи і застеляли їм домівку. Це означало «зробити бабу».
Особлива роль належала хатнім прикрасам «голубцям». У шкарлупці з –під яйця з обох боків робили отвори і просовували через них кольоровий папір. Крім «голубців» виготовляли «павуків» із соломи і «їжачків» (з тіста або глини). До нашого часу зберігся звичай прикрашати вікна.
Вважалося, що ці прикраси оберігають дім сім’ю. Але я вважаю, діти, що головне в прикрасах те, що вони зроблені своїми руками і лине від них тепло, турбота і ласка. І на цей Новий рік ви обов’язково зробите багато прикрас своїми руками.

8. Узагальнююча бесіда.
- Чому святкуємо два Нових роки?
- Що прикрашали наші нащадки замість ялинки?
- Про які прикраси ви дізналися ще?

V. Домашнє завдання.
1. Оповідання Д. Чередниченка «Рідні краєвиди»
Учитель – Дома, діти, ви продовжите розкривати оте чарівне й неповторне,
що заворожує душу, зворушує своєю красою і ласкаво зветься
«Рідні краєвиди», а допоможе вам у цьому видатний український
письменник Д.Чередниченко (на екрані портрет).
- Щоб дома ви краще підготувалися до виразного читання, ми трохи попрацюємо над текстом.
а) словникова робота
Краєвиди – картини природи.
Перкалева сорочка – сорочка з тонкої бавовняної тканини.
Сторицею – у багато разів більше.
Пометикувати – поміркувати.
Брама – великі ворота.
б) читання вчителем
(перед читанням завдання: - Яке почуття викликає почуте?)
(паралельно демонструються на екрані краєвиди)
в) бесіда
(Перші враження від почутого)
- Які почуття викликало у вас почуте і побачене?
- Які вірші вам захотілося зараз прочитати?
- Як зрозуміли словосполучення?
Пахне сніг, тонкий – товкущий, одвеселилися квіти, од молодішали дерева, наврожаїлась осінь, Новорічень стоїть, сивий дід.
г) вправа на правильне читання
- читаємо хором (по підручнику)
Цілісінький, одвесилилися, наврожаїлись, Новорічень, найнесподіваніші.
д) читання оповідання учнями по черзі.
Учитель: - Я вважаю, що дома у вас буде багато роботи над виразністю читання.
2. Підготовча робота над віршем Л.Н. Глібова «Зимня пісенька»
а) словникова робота
ляк – перелякається
мара – страховище
б) читання напівголосно (І – ІІ строфа)
в) ІІІ – ІV строфа самостійно (розділ на слова), потім голосно, хором.
г) бесіда за змістом
- Хто дійові особи?
- Головна мета вірша.
Учитель: - Підготуватися до виразного читання.

VІ Підсумок.
Учитель – Весь час ми намагалися перемогти чаклунів, а чи вдалося?
– Що нового ми взнали про святкування Нового року?
– А про що забули? (про привітання і бажання)
– Ну який новий рік без побажань?