Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове ре­чення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких го­ловний член має різні способи морфологічного виражен­ня; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьми­класників щодо національної культури українців.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні неозначено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних неозначено-особових речень у текстах різної стильової належності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників з теми

Творче спостереження з елементами вибіркової роботи

► Прочитати виразно текст. Визначити його тему й основну думку. Указати на стильову належність висловлювання.

2. Доповнити правила Дейла Карнегі 3—4 власними у формі одно­складних речень.

Основні способи привертати до себе людей Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми. Правило 2. Усміхайтесь!

Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

Комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традицій­ного вітання, наприклад: «Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьо­годні, як завжди!» однак компліменти можуть звучати і після слів ві­тань або під час розмови.

Існують своєрідні правила вживання компліментів. їх дотриму­ються з метою уникнення можливих непорозумінь.

По-перше, не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. По-друге, комплімент неповинен бути багатозначним. По-третє, уникайте незрозумілих слів, якщо вам заздалегідь не відо­мо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І насамкінець, комплімент по­винен бути щирим.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент. Удалим компліментом завжди спонука­ють до зворотної люб'язності (С. Богдан).

► Знайти односкладні речення. Виписати їх. Дослідити способи мор­фологічного вираження в них головного члена.

► Назвати односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі III особи множини.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання опорної схеми «Способи вираження головного члена неозначено-особових речень» (на дошці)

Дослідження-характеристика

► Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вира­ження головного члена в неозначено-особових реченнях.

1. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають пе­реписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У XIII сто­літті княгиню Ольгу оголосили святою (М. Надточий). 4. По-різно­му оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М. Надточий). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну гли­боку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І. Пільгук). 6. Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко).

7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну. 8. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! (П. Федченко). 9. Нас запримітили! (П. Федченко).

► Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емо­ційним забарвленням.

V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

► Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова ви­ступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення. 1. Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими заві­сами віконечка будиночку (П. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Су­купність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми по­ведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

► Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояс­нити вживання в них тире.

1. Логічний наголос — це виділення найважливішого слова (сло­восполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення — розповідне, пи­тальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією. 3. Абзац — відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов'язана єдністю змісту частина тексту від одного від­ступу до іншого. 4. Текст — об'єднаний за змістом і граматично пи­семний чи усний зв'язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Слово­сполучення — поєднання двох і більше повнозначних слів, пов'язаних за змістом або за змістом і граматично.

► По пам'яті дати визначення понять у формі односкладних неозна­чено-особових речень. З'ясувати, чи можна вважати трансформо­вані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

► Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформу­вавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вира­ження головного члена.

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим поша­нівком (П. Мовчан). — До хліба в Україні віддавна ставилися з осо­бливим пошанівком.

1. Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання, па­тріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ра­кетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії людства світ пов'язує насамперед з ім'ям академіка Сергія Корольова (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання й привітання, манери й одяг (А. Коваль).

► Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

► Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові речення          Неозначено-особові речення         Двоскладні речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають ко­льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

► Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів од­носкладних і двоскладних речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

► Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З'ясувати стильову належність висловлюван­ня. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна — давня традиція українського на­роду. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Тради­ційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий ре­жим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — корич­неву, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для тем­но-синіх барвників використовували цвіт еону, а для зеленої — чор­ної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину (За В. Скуратівсьшм).

► Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують одно­складні неозначено-особові речення в мовленні. Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Вираз­ність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Ви­користовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного члена (III особа множини теперішнього, майбутньо­го чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.

Стилістична роль неозначено-особових речень виразно просте­жується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини складного.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари ре­чень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактери­зувати в них головні члени.