Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній

зміст твору, його провідні думки, причини тра­гедії; розвивати навички виділення причинно-наслідкових зв'язків, головного та деталей; по­глиблювати вміння коментувати, аналізувати художній текст, проводити аналогії, давати оцінку явищам життя й літератури; виховува­ти несприйняття зла, насильства, жорстокості, почуття гуманізму, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: модернізм, психологізм.

- ХІД УРОКУ -

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Проблема «злочину й кари» належить до вічних проблем людства ще з біблійних часів Каїна та Авеля. Як можемо пе­реконатися із творів світової літератури, наприклад, Ф. Достоєвського та інших, із щойно прочитаної повісті О. Коби-лянської, врешті-решт, сучасних кінофільмів, за злочином завжди буде кара, і не обов'язково від влади, офіційних ор­ганів. Покарання надходить згори — через докори сумління, через горе найдорожчих людей, через відсутність душевного спокою й щастя. Письменниця осуджує злочин як протиправ­ну, ворожу для людини дію, як духовну деградацію особистості і робить це з великою художньою майстерністю, залучаючи всі засоби виразності — і традиційні, і модерні. Про це подробніше ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Евристична бесіда.

— Яке враження в цілому справила на вас повість «Земля»? Чи очікували ви таку розв'язку?

— У чому інтрига, детективний струмінь твору?

— На ваш погляд, чи відповідає назва темі, ідеї твору? Якими були б ваші варіанти?

2. Робота над усвідомленням тексту.

Складання «сюжетного ланцюжка». Переказ повісті, виділен­ня головних епізодів та деталей (розділи XVI-XXXII).

Михайло приходить на місяць у відпустку, із задоволенням працює у господарстві, скрізь наводить лад. Обіцяє Анні одружитися, а якщо батьки будуть проти, скаже, що залишить землю й поїде з дружиною до міста

Розвиток дії

Сава перестріває Анну і лякає її своїм страшним виглядом і мовчанням Розвиток дії, кульмінаційний момент

Ж

Загибель теляти, що належало Саві. Рішення полагодити пліт, через який сталося нещастя; таємно бере із сусіднього панського лісу деревину

Розвиток дії, кульмінаційний момент

Івоніка йде до міста у справах, але щось його ніби не пускає

Розвиток дії

Марійці сповіщають про те, що Михайло лежить застрелений у сусід­ньому лісі. Івоніка повертається з міста і бачить, що везуть тіло його сина

Кульмінація

Продовження схеми

Горе батьків. Сава говорить, що був у ворожки. Приходить Анна, й від­кривається її таємниця. Анна називає вбивцею Саву, і Федорчуки ви­ганяють її з хати, вважаючи, що вона плямує чесне ім'я Михайла

Кульмінація

Івоніка починає здогадуватися про братовбивство за землю, але не ви­казує це, боячись втратити й другого сина. Комісія не встановила вбив­цю, бо при розтині батько підібрав кулю, яка точно належала Саві. Саву, як підозрюваного, заарештовують

Розвиток дії

Поховання Михайла, Марійка роздає речі за упокій душі. Прозріння Івоніки щодо влади землі над ними

Розвиток дії, позасюжетні елементи

Марійка невміло захищає Саву перед слідчими, розуміючи, що може втратити цього, вже єдиного сина

Розвиток дії

Анна народила близнят — хлопчиків. Хотіла віддати одного Марійці, щоб вижив, але та вигнала молоду жінку

Розвиток дії, кульмінаційний момент

Незнайомий старий чоловік приходить у завірюху до Марійки й гово­рить, що був свідком, як обидва брати йшли до лісу, а в Сави була руш­ниця

Розвиток дії

Саву відпустили за браком доказів. Він знову посварився з матір'ю і пі­шов до Рахіри. Анна переслідує Саву як убивцю. Померли її діти, і вона, втративши розум, ходить по селу. Марійка гірко жалкує, що не врятувала Михайлової дитини. Вона остаточно переконалася, що Сава — братовбивця, й зненавиділа його

Розв'язка

Сава одружився з Рахірою, але старі на весіллі не були. Сава став див­но поводитися, не мав спокою і був нещасливим із Рахірою, бо це тем­ний, заборонений зв'язок, кровозмішання

Розв'язка

Закінчення схеми

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

Спостереження над текстом, психологічний аналіз.

• Прокоментуйте такі уривки з роздумів героїв про землю, зро­біть висновки.

«Не для тебе, синку, була вона, а ти для неї! Ти ходив по ній, плекав її, а як виріс і став годний, вона отворила пащу і забрала тебе! Дурень був ти на ній, дурень... Ходив, говорив, робив та га­дав, що для себе... наймитом був ти, наймитом!»

(Івоніка про загиблого Михайла.)

«...Лише землею не наділив його. Тої чорної, пожаданої, доро­гої землі, без якої йому годі було як слід проживати, в якій був би день і ніч грібав, життя своє добував,— її не дав він йому.»

(Івоніка Саві.)

«За землю підняв Сава руку на брата свого, лиш за землю! Що іншого не могло тут бути, а чужий не сповнив сього страшного злочину.»

(Роздуми Івоніки.)

«Залишу вам усе поле, скажу я їм, тіштеся ним, а я беру собі Анну й верну назад до міста. Там я же найду собі роботу і не згину. Тепер я вже інакше думаю, як давніше... Я вже обглянувся трохи по світі і знаю, що чоловік, який має добру волю до праці і здорові руки, не згине з голоду. В місті живуть люди і без землі. Тяжко живуть вони, се правда, але все-таки живуть, а часом і не гірше од нас.»

(Михайло до Анни.)

«Придумали його віддати до школи. Нема йому що до землі прив'язуватися... вона іноді лише самого горя наносить! Нема що до неї приростати! Вона не кожного щастям наділяє!»

(Петро й Анна про свого сина.)

Петро одружився з Анною, коли вона повернулася з лікування із міста. Стали вони жити у злагоді й пошані одне до одного. Народився у них хлопчик, якого вони надумали здати до школи, щоб не був прив'язаний до землі. Івоніка таємно від Марійки записав на Анниного хлопчика найкраще Михайлове поле. Марійку, яка дивиться на ту ди­тину, огортає глибокий сум та жаль. Анна й Петро не намилуються на свого сина й мріють про його щасливу долю

Епілог, позасюжетний елемент

Орієнтовні висновки

Прекрасна споконвічна любов людини до землі-годувальниці, землі — основи життя, землі — краси. Але коли ця людина живе лише тим, не бачить нічого іншого у світі, крім як володіти зем­лею, її може чекати гірке розчарування, навіть горе. Так трапило­ся і з героями твору О. Кобилянської «Земля». Івоніка боготворив землю й працю, але прогледів власних синів і втратив їх. Михай­ло, пройшовши через важкі випробування військовою службою, побачив іншу дорогу в житті — без землі, але з коханою дівчиною. Петро й Анна, подолавши неймовірно тяжкий шлях одне до одно­го, зовсім відмовилися пов'язувати долю і щастя своєї дитини із землею (хоча традиція залишається — Івоніка записує на хлопчи­ка поле Михайла).

Згадаймо ще героїв п'єс І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», «Ха­зяїн», де земля, багатство заволоділо душами людей і призвело одного майже до загибелі, а іншого — таки до смерті.

Через увесь твір проходить символічний персоніфікований (олюднений) образ землі, який є основою конфліктів. Саме став­ленням до землі як власності герої перевіряються на людяність та справедливість.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення. «Я думаю, що образ землі у творі О. Кобилянської...» «Мене вразила думка про те...» «Я замислився (замислилася) над тим, що...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст усього твору, вміти характеризувати образи, ху­дожні особливості й стиль повісті.