Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, допомогти усвідомити його ідейно-художні особливості; розвивати навички виділення головного та де­талей, засобів виразності у творі, вміння дава­ти оцінки літературним та життєвим явищам, проводити аналогії, характеризувати образи; виховувати гуманізм, прагнення до духовного зростання.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстра­ції до нього.

Теорія літератури: сатиричне оповідання, мова персонажів.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

На жаль, реалії нашого життя такі, що світ заполонили без­душність, жорстокість і насилля. Все це ми постійно спостері­гаємо з екранів телевізорів, кінотеатрів, у газетах і журналах. І винні не лише соціальні, економічні умови. Великою мірою це залежить від рівня духовності суспільства, самої людини. Звідки ж узятися тій духовності? Гадаю, у спілкуванні з пре­красним, спостереженнях і роздумах, прагненні до самопізнан­ня та самовдосконалення. Вчитися можна навіть на негативних прикладах, не повторюючи чужих помилок або проникаючись огидою до відворотних, антигуманних явищ. Що про це думає і як зображує письменник О. Кониський — поміркуємо сьогодні на уроці.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

Розповідь про життєвий і творчий шлях О. Кониського.

2. Проблемне завдання.

• Прокоментуйте слова письменника Дмитра Марковича, якому О. Кониський «дав путівку» в літературне життя: «Я писав завжди по заповіту Олександра Яковича, так, як говорив, але я до того додав ще одне: я пишу не тільки так, як говорю, але й так, як думаю і почуваю».

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1.  Робота над усвідомленням тексту.

Переказ основних епізодів оповідання О. Кониського «Сікутор», складання «сюжетного ланцюжка».

Герой-оповідач їде кіньми по дорозі. Візниця нарікає, що ніде зупини­тися перепочити й попасти коні, бо все приватна земля, а за пашу («спаш») на чужому правлять великі штрафи

*

Благодатна тиша. Прекрасна природа. Сіреньке село. Усі вітаються з приїжджими, бо так велів земський начальник

2. Проблемне завдання.

• Складіть «ланцюжок» шляху деградації особистості Петра Товбича, «сікутора».

(Безбатченко, «без роду і племені» -> солдатчина —> сторож у пана сторож від «спашу» у підпанка —> погрози «нечистої сили» й побиття -> колій, отримує насолоду від крові тварин, їх­нього страждання    екзекутор-кат    «господин сікутор».)

3. Робота над характеристикою героя.

• Схарактеризуйте образ Петра Товбича, висловіть власне став­лення до нього.

ретельно ви­конує свої обов'язки

запобігливий перед началь­ством

приземлений, не має мрії, бажань

неосвічении, бездуховний

4.  Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

• Яка головна думка твору?

*

Подорожні зупиняються в громадській хаті. їх запобігливо зустрічає «тутешній сікутор». Вони дивуються такій посаді

*

Герой-оповідач розпитує сікутора, і той розповідає подорожнім про своє життя — як 15 років служив в армії, потім був сторожем, охоро­няв леваду від «спашу». Одного разу його побила «нечиста сила», і він покинув сторожування, зробився помічником різника

*

Робота «колія» привчила до жорстокості, і коли довелося виступити в ролі «екзекутора» — виконавця покарання — він зробив це так до­бре, що його похвалив земський начальник

*

З того часу Петро Товбич став «сікутором». Його запрошували в різні села, платили,годували, боялися

*

На питання, чи не гидко йому людську кров проливати, Петро Товбич відповідав, що він не винен, це начальство судить по закону, і його тре­ба слухатися

Орієнтовні відповіді

— Засудження жорстокості, бездуховності «сікутора».

— Протест проти антигуманних порядків та звичаїв.

— Сатира на суспільство, що «викохує» подібних до Петра Товбича типів.

5. Колективна робота.

1)Зробіть висновки про мову «сікутора» як засіб його характе­ристики.

(«...Балакав сікутор мішаниною велико-малоросійської і бі­лоруської мов, що не можна було сказати, якою суще мовою він балакає, або хоч яка в нього яку переважає? Се залежало від того, про що саме він розповідав: у розмові про службу "пуд калакулом" переважала лексика білоруська; в розмові про "паход на Каре" сипалася військова фонетика з військовою тер­мінологією і з додатком до речі і не до речі московського "с", коли ж бесіда переходила на земського начальника або інше ци­вільне начальство, тут сікутор пильнував уживати лакейських та правничих виразів наших писарів та сільських брехунців». Це говорить про неосвіченість героя, пристосуванство, марно­славство (намагається похвастати військовою службою), про його мовне безкультур'я.)

2) Знайдіть у творі пейзажі, зачитайте їх. Визначте, за допомогою яких художніх засобів вони створені, яку роль відіграють.

(Вечірній сільський пейзаж; гроза; пейзаж з елементами філо­софських роздумів.)

6. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

• Визначте засоби сатиричного зображення у творі О. Конисько-го «Сікутор».

1) Назва твору — перекручене слово; асоціюється із «сікти».

2) Покручена мова героя.

3) Марнославство героя (не хотів доглядати за панськими со­баками, бо 15 років відслужив Богові й государю).

4) Комічна ситуація з «нечистою силою».

5) Нерозуміння героєм своєї ролі в суспільстві (скаржиться на клопітність «професії» ката, розповідає про платню за вбивство як за звичайну роботу).

і т. ін.

7. Проблемні запитання.

— У чому причини жорстокості Петра Товбича?

— Чи є проблеми оповідання «Сікутор» актуальними для на­шого часу?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мене вразило...»

«Мені запам'яталося...»

«Я вважаю, що жорстокість буває там, ...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст оповідання, вміти його аналізувати, характеризу­вати героя, висловлювати про нього власні судження.