Мета: ознайомити учнів з поняттям про однорідні й неоднорідні означення, сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні й неоднорідні означення, з'ясову­вати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними й неодно­рідними означеннями; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними й неоднорідними означеннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактично­го матеріалу виховувати любов до природи.

Правопис:    кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з одно­рідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних і неоднорідних означень у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв'язки: однорідні й неоднорідні означення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

III. Оголошення епіграфа уроку

...епітет б'є стрілою

У саму щонайглибшу суть...

М. Рильський

IV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Навчальне аудіювання з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотивіційних резервів учнів

► Прочитати мовчки текст. Пригадати, з якого твору взято уривок.

Дати відповідь на запитання, поставлене в останньому реченні.

Визначити, які типи мовлення поєднано в тексті.

Чим далі вона йшла, тим більше дивувалася, що сьогодні попада­лось їй так багато живих істот. Тричі вона помітила крізь комиші сі­рий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання. Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо все повзли й повзли у тому ж напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо зважати, щоб не наступити

на слизьке й холодне гадюче тіло. Птахи кружляли над плавнями ці­лими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. Со­ломія все йшла. Вона зібрала всю енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла вперто з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі пере­шкоди. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики... І знов комиші, і знов вода, і знов той самий звук розміреного, однотонно­го прибою, морські хвилі. Надвечір їй почувся дим, і вона зраділа — значить близько люди. Та чим більше вона йшла, тим більше смерка­лося, тим більше дим ставав помітним. Птахи сильніше непокоїлися. У повітрі стало тепліше. Те тепло йшло ззаду і з боків, немов од печі. Соломії робилося душно. її дуже дивували і навіть непокоїли ті зміни в плавнях. Що се таке робиться навкруги? (За М. Коцюбинським).

► Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати одно­рідні члени, визначивши, до якого слова в реченні вони належать, що вони означають, на які запитання відповідають. Чи в усіх ви­падках між означеннями, що належать до того самого слова, ста­виться кома?

► Дібрати синоніми до виділених слів.

Розвиток мовлення з творчим завданням

► Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, по­баченою або почутою інформацією) про плавні. Ужити означення-епітети.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемне запитання

► Чим відрізняються однорідні й неоднорідні означення? (Дати від­повідь, скористатися теоретичним матеріалом підручника.)

IV. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Лінгвістичне дослідження

► Списати речення. Які означення в них використано? Підкреслити означення. Довести правильність виконання завдання.

1. Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захопило, швидше застукало в грудях серце (О. Десняк). 2. Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом (І. Ле). 3. Червоні язи­ки виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Мушкетик). 4. Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як плесо озера (І. Вільде). 5. Твердий синявий сніг грав на сонці само­цвітами (М. Коцюбинський). 6. Другого дна Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі, біля річки (О. Десняк). 7. Темний осін­ній вечір стоїть за вікнами... (В. Козаченко).

► Пояснити розділові знаки в реченнях.

► Зробити словотвірний розбір виділених слів.

► Мовленнєва ситуація. Перечитати перше речення. Чи доводилося вам переживати такий стан? Уявіть, що ви виграли в лотерею або перемогли в конкурсі. Розказати про свої почуття, уживаючи од­норідні й неоднорідні означення.

Дослідження-характеристика з творчим завданням

► Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати свою дум­ку. Як можна схарактеризувати літню красу у вашій місцевості? Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону! Та всі го­лоси — і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда — заглушу­вало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозу­лячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, окрім Улянки, не підслу­хав, що зозуля не тільки кує, а, захопившися, ще й хававкає.

А потім стихли зозулі, замовкли солов'ї, і тільки іноді обізветься пізній соловейко — почне колінце й раптом обірве, наче засоромиться. Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв'яка, зника­ла з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовто-пухкі пуцьвірінки (За О. Донченком).

► Знайти речення з однорідними членами. Визначити функцію ви­користаних автором однорідних і неоднорідних означень. Яке сло­во в реченні вони пояснюють?

► Виписати з тексту прислівники та з'ясувати їх правопис. Розібра­ти як частину мови два з них (на вибір).

► Доповнити виділені речення однорідними й неоднорідними озна­ченнями.

Коментар учителя. Між неоднорідними означеннями не вжива­ються сполучники, їх не можна умовно підставити в реченні. Порів­няйте: докладна, змістовна відповідь (докладна і змістовна) — однорідні означення; докладна учнівська відповідь; його докладна відповідь (поєд­нати сполучником і не можна) — неоднорідні означення.

Дослідження-аналіз

► Прочитати іменники та групи означень, що їх характеризують. Визначити, чи всі вони вказують на однакові ознаки? Які з них можна віднести до однорідних, а які — до неоднорідних?

1. Листя — червоне, пожовкле, гарне, осіннє, багряне, опале, сум­не. 2. Хлопчик — симпатичний, сильний, мужній, натренований, до­брий. 3. Ліс — кленовий, сосновий, густий, березовий, темний, осін­ній. 4. Дерева — високі, стрункі, придорожні, пересаджені, підбілені. 5. Квіти — чудові, різнокольорові, пахучі, весняні, південні, рідкісні.

Гра «Хто швидше?»

Скласти речення зі словами однієї групи з переднього завдання так, щоб однорідні члени були з'єднані сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком. Проаналізувати однорідні члени речення.

Розвиток комунікативних умінь

► Розглянути фотоілюстрації (із зображенням природи лісів, гір, рі­чок тощо). Чи доводилося вам милуватися такими чудовими крає­видами? Розказати про свої враження, використовуючи однорідні й неоднорідні означення.

► За фотоілюстраціями скласти і записати 2—3 речення з однорід­ними членами. Накреслити їх схеми.

Самостійна робота

► Списати речення, розставляючи розділові знаки, у такій послідов­ності: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними озна­ченнями.

1. Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі (О. Гончар). 2. Серце б'ється як згадаю теплі ночі тихі зорі (А. Малиш­ко). 3. Широкі безкраї простори. Легке і м'яке повітря все пройняте й облите сонячним промінням (Б. Грінченко). 4. Була темна задушли­ва ніч на початку місяця червня (С. Скляренко). 5. Дві сестри тонень­кі та сухенькі осінь ловлять в пелени над ставом (І. Драч). 6. Легкий пухкий попілець ляже вернувшись у рідну землю вкупі з водою там зростить вербицю — стане початком тоді мій кінець (Леся Українка).

7. Хороша-хороша голубоока дівчина впіймала хижака (О.Вишня).

8. Зима якось видалася снігова та холодна (Панас Мирний).

► Пояснити пунктограми.

► Скласти і записати по 1—2 речення: а) з однорідними означення­ми; б) з неоднорідними означеннями.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які означення слід уважати однорідними?

2. Коли означення є неоднорідними?

3. Схарактеризувати означення, використані в реченні Горнулася в клу­бок чорна і страшна людська лють на хазяїв (О. Десняк).

4. Довести, що в поданому реченні означення є неоднорідними: І червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину пе­чі (Ю. Мушкетик).

5. Розказати про розділові знаки при однорідних і неоднорідних означеннях. Навести приклади.

VIII. Підсумок уроку

IX. Домашнє завдання

З підручника географії, біології або історії виписати 5—6 речень з однорідним й неоднорідними означеннями. Зробити висновок про стилістичну роль речень з однорідними членами. Виконати син­таксичний розбір 2—3 речень на вибір. Прокоментувати розділові знаки.