Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, спо­собами вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моде­лювати й конструювати їх відповідно до комунікативно­го завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні означено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): односкладні означено-особові речення як виражальний засіб у художніх творах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементам зіставлення

► Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Списати, виділяючи головні члени. Дослідити, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлювань.

Текст 1

Я вийшов із лісу й незабаром прийшов на берег ріки, чудової мо­гутньої ріки. Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся на нього (За Л. Смілянським).

Текст 2

Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зача­рований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо пе­реймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах... (За В. Думанським).

Колективне опрацювання опорної схеми «Види односкладних речень» (на дошці)

Вибірковий диктант

► З-поміж поданих односкладних речень виписати лише ті, у яких головний член виражений особовим дієсловом. Визначити спосіб, час, особу й число головного члена у виписаних реченнях.

1. За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в між­ряддя (Ю. Сталинцев). 2. Тихо на баштані вночі (7. Цюпа). 3. Вечорі­ло (М. Черничук). 4. Звідси ніби бачиш увесь світ (В. Гаман). 5. Пах­тіло грибами й перегноєм (3. Тулуб). 6. Передостанній календарний місяць називають сутінком року (В. Гей). 7. Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні! (В. Ющенко). 8. Під човном клекотіло, ки­піло, шумувало (М. Коцюбинський).

► Серед виписаних речень визначити, у яких із них дія виконується означеною особою.

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати текст. Указати на тип мовлення. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Виписати односкладні речення, ви­значити спосіб морфологічного вираження в них головного чле­на, скориставшись схемою.

Київ побачиш... Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого і ніколи не побачиш.

Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз, ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з со­сонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив, як приліпився до гарячого стовбура велета (За Ю. Збанацьким).

Способи вираження головного члена означено-особових речень

Дієслова І—II особи однини і множини дійсного способу те­перішнього часу

Дієслова І—II осо­би однини і множи­ни дійсного способу

майбутнього часу

Дієслова наказового способу

Лінгвістичний експеримент (на основі тексту з попереднього завдання)

► Трансформувати односкладні речення у двоскладні, увівши підме­ти, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос транс­формоване висловлювання. Зробити висновок про стилістичну функцію односкладних означено-особових речень у мовленні. Методичний коментар. В односкладних означено-особових речен­нях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використан­ня цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.

IV. Виконання системи проблемно-пошукових завдань пізнавального характеру

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

► Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Запо­внити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений

дієсловом І особи одни­ни дійсного способу те­перішнього часу

дієсловом І особи мно­жини дійсно­го способу те­перішнього часу

дієсловом II особи од­нини дійсно­го способу теперішнього часу

дієсловом І особи мно­жини наказо­вого способу

дієсловом II особи од­нини наказо­вого способу

1. Стою й тихо складаю хаті присягу (В. ДумансьшІЇ). 2. Жити­му в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди (В. Думанськш). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (О. Василь­ківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Ва­сильківський). 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди (А. Чай-ковський). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (П. Загребельний). 7. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 8. Завжди прислу­хайся до голосу поета! (П. Федченко).

Дослідження-моделювання

► На основі поданих речень за зразком змоделювати односклад­ні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.

Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія». — Пригадую перші кроки слова «мрія». Пригадаймо перші кроки сло­ва «мрія».

1. Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити) обережно й обов'язково наодинці (А. Коваль). 2. Більш за все у світі (любити) музику (О. Довженко). 3. Спостерігаючи, як постають із руїн святині Києва, (пригадувати) слова апостола Андрія: «На цих горах возсіяє благодать Божа...» (О. Глушко).

Дослідження - відновлення

► Записати текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у відповідній осо­бовій формі так, щоб вони виражали дію оповідача. Джерельний край мого дитинства, що біля села Заболоття Любомльського району... Жебонять, виграють, співають джерела... (Сто­яти) коло витоків і (чути), як ноги мої лоскоче шовковистий ше­піт ручаю. У густому тумані пасуться коні. Дзвенить, зачепившись за бляшану покрівлю хати, мідне колесо місяця. Заворожений цією красою, повільно (ставати) на коліна, (спиратися) руками об землю і, нахилившись, (пити) холодну воду. Мовби (убирати) в себе всі ча­ри природи. Ні, немає нічого смачнішого у світі, ніж смак рідного джерела! (За В. Геєм).

► Назвати ускладнені односкладні означено-особові речення.

► Довести, що поданий уривок висловлювання належить до худож­нього стилю.

Дослідження - відновлення

► Відновити поетичні рядки з творів В. Симоненка, ставлячи у від­повідній формі дієслова, що в дужках. Визначити спосіб, особу й число дієслів. Назвати вид односкладних речень.

1. Кораблі! (Шикуватись) до походу!

Мрійництво! Жаго моя! (Жити)!

В океані рідного народу

(Відкривати) духовні острови!

2. (Навчити) мене всьому!

(Навчити) мене мріять,

Кувати, і сіять,

І жати (навчити)!

3. (Іти) блукать по всесвіту широкім,

Незваним гостем (побувати) скрізь.

4. Світе мій гучний, мільйонноокий,

Пристрасний, збурунений, німий,

Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,

(Дати) мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібну (налити)!

(Гуркотіти) у долю мою, світе,

Хвилями прадавнього Дніпра.

(Не шкодувати) добра мені, людині,

Щастя (не жаліти) моїм літам.

Творче конструювання

► За поданими початком і кінцем скласти твір-мініатюру (6—7 ре­чень) у художньому стилі, використовуючи односкладні означе­но-особові речення.

РІДНА СТОРОНА

Проїхавши бором, станеш підніматися на високу гору.

Слухаєш не наслухаєшся, як не наслухається мати своєї дитини, бо та мова солодша для неї від медової речі найрозумнішої людини (За О. Стороженком).

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

1. З'ясувати, у яких стилях мовлення односкладні означено-особові речення вживаються найчастіше.

2. Визначити, для якого стилю мовлення ці речення не є характерними.

3. Поміркувати, у яких документах офіційно-ділового мовлення вжи­ваються односкладні означено-особові речення.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Скласти з дієсловами думати, радіти, пам'ятати односкладні означено-особові речення. Визначити спосіб морфологічного ви­раження в них головного члена.