Мета:
сформувати поняття про орфограму, її види на основі знань,
одержаних у початкових класах; поглибити й систематизувати знання з
розділу
«Орфографія»; формувати вміння й навички знаходити й виправляти
орфографічні
помилки, користуватися орфографічним словником; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до
героїв
Великої Вітчизняної війни.
Внутрішньопредметні
зв'язки:
Лексикологія:
засвоєння нових слів.
Культура
мовлення: засвоєння складних випадків слововживання і написання.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД
уроку
I.
Організаційний момент
II.
Перевірка домашнього завдання.
1.
Прочитати поданий текст. Визначити основну думку висловлювання. Зробити
звуковий запис виділених слів.
КАЛИНОВИЙ
ПРАПОР НАД РЕЙХСТАГОМ
Як
відомо, Прапор Перемоги над рейхстагом у травні 1945 року встановили росіянин
Михайло Єгоров і грузин Мелітон Кантарія, удостоєні за цей подвиг
високих
звань. А тим часом у фондах Центрального архіву Міністерства оборони
Російської
Федерації серед багатьох документів воєнної пори зберігається «Бойова
характеристика прапороносців», підписана командувачем 3-ї ударної армії
генерал-полковником Кузнєцо-вим і членом військової ради армії
генерал-майором
Литвиновим, в якій наводяться не два, а три прізвища героїв: «Відважні
воїни і
лейтенант Берест, сержант Єгоров і сержант Кантарія встановили Прапор
Перемоги
над будівлею німецького парламенту 30 квітня 1945 року».
2. Мовознавчий брейн-ринг.
а)
Знайти звук, спільний для слів:
• юла, яблуко, під'їзд,
йод, майонез;
• Луначарський, пів'юрти,
ллють, пучечок, тюльпан;
• мати, м'ята, папуга, бязь, змія.
б)
У горизонтальні рядки прямокутника вписати звуки так, щоб можна було
прочитати
слова, до складу яких входять два звуки а.
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
|
а
|
Довідка:
мама, фара, баба, лана, яма, Яна, каса.
III.
Установчо-мотиваційний етап
Психологічна
настанова щодо вивчення теми.
IV.
Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфу
До
вічних душ полеглих воїв, Що пламеніють там вогнем... Нам не забути вас,
герої,
І ваша слава не мине. Ми вас згадаєм поіменно І тих вшануєм, хто живий,
Хто
підхопив в боях знамена, З якими йшли в атаку ви.
А.
Висоцький
V.
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників
Робота
над текстом (читання мовчки)
ПРАПОР
ПЕРЕМОГИ № 5
Неоціненна
реліквія — Прапор Перемоги, який нині зберігається в музеї, наприкінці
квітня 1945
року був лише одним із дев'яти однакових стягів, вручених усім без
винятку
дивізіям 3-ї ударної армії, що вела бої за центральну частину Берліна.
Але саме
прапору за номером пять, який дістався 150-й стрілецкій
дивізії, судилося
замайоріти над будинком, що став уособленням і останнім оплотом
фашистського
рейху.
Як
тільки стало зрозуміло, що бійців 756-го стрілецького полку, які першими
увірвались до Рейхстагу, вже ніяка сила не змусить відступити, командир
викликав із дивізії прапороносців. А у супровід двом
солдатам-розвідникам,
що мали разом із прапором піднятись на дах Рейхстагу, виділили групу
автоматників під командуванням лейтенанта Береста. І хоча в сильно
пошкодженій
артилерійським вогнем будівлі палала пожежа, ворог продовжував запекло
боротися за кожен поверх.
Більше
того, вже незабаром стало зрозуміло, що якби не багатирський зріст
командира
групи, то подальший шлях став би взагалі проблематичним, бо замість
повністю
відсутніх сходових маршів постійно доводилось створювати живу драбину,
стаючи
один одному на плечі.
Та
й на дах фронтального боку Рейхстагу Берест увірвався першим. Він
особисто
закріпив на бронзовій скульптурній групі на честь кайзера Вільгельма
прапор
Перемоги. Як згодом згадували безпосередні учасники тих подій, після
повернення
групи командир батальйону Неустроєв ще й перепитав у
Береста, чи надійно закріплено
прапор. «Сто років простоїть! Я його ременем прив'язав до коня!» — бадьоро
відрапортував замполіт (З газети).
► Дати відповіді на запитання:
а)
В якому полку воював лейтенант Берест?
б)
Що виділяло серед інших лейтенанта Береста?
в)
Ким командував Берест?
г)
Чим відзначився в подіях Великої Вітчизняної війни лейтенант Берест?
► Розтлумачити виділене слово.
Робота
з узагальнюючою таблицею «Орфографія»
Орфографія
(система загальноприйнятих правил написання слів)
Орфограми
бувають (правильне написання, яке потрібно вибрати з ряду можливих
графічних
варіантів при однаковій їх вимові)
Буквені
Бебуквені
вибір
|
наявність/
|
Разом
|
потрібної
|
відсутність
|
(кон
|
літери
|
літери
|
такт)
|
оббризкати,
|
облич,
|
вгору
|
обприскати,
|
обличчя,
|
мовби,
|
Мелащин,
|
баский —
|
понад
|
київський,
|
баскський
|
зате,
|
яєчний
|
щасливий
|
проте
|
окремо
(пропуск)
через
дефіс
перенос
апостроф
за
те, знав би, поки що, в цілому до речі
будь-що
віч-на-віч
на-гора
з-поміж,
по-перше
дві-сті,
хо-джу, односкладова хі-мія
пів'яблука,
В'ячеслав,
миш'як,
пір'їна,
ін'єкція
Запитання
за матеріалом таблиці: Які бувають орфограми? У чому полягає суть
буквених
орфограм? Які орфограми належать до небуквених?
Як
перевірити правильність написання того чи іншого слова?
VI.
Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Робота
з теоретичним матеріалом, поданим у таблицях
Фонетичний
(відповідність між вимовою і написанням) Список, сонце, пужално, дірка,
голос,
козацький, галас, подрузі, рушниця.
Вимова
= написання
Традиційний
(історичний) (деякі звуки в словах позначаємо за традицією)
Булла,
дзвін, юрба, ясно, під'їзд, з'єднали, мадонна, комин, совість, смішно.
Знай
специфіку особливого написання
Принципи
української орфографії
Морфологічний
(значущі частини слів (морфеми) у різних умовах можуть вимовлятися
по-різному,
а пишуться однаково). Багатство, мишці, гілці, кульці, розжарений,
зшити,
солдатчина, студентство, деньки (день), диньки (диня), просьба,
підносься,
піднісся Вимова = написання
Смисловий
(диференційний, диференціюючий, або розрізнюючий) (слова, які звучать
однаково, пишуться по-різному, щоб розрізнити їхнє значення) Великий
Віз —
великий віз, Бескиди — бескиди, сонце — Сонце, Уран — уран, це глина —
цеглина, по іншому — по-іншому, зате (сполучник) — за те (прийменник +
займенник).
Розрізняй
значення слів
VII.
Усвідомлення здобутих знань у процесі
практичної
роботи, удосконалення загально пізнавальних і творчих умінь з теми
Пошуково-вибіркова
робота
► Прочитати текст, підібрати до нього заголовок. Знайти
слова (2—3), написані за фонетичним,
морфологічним, історичним і смисловим принципами, заповнити таблицю.
Ми знову стикаємося ще з однією легендою, яка впродовж десятиріч видавалась за щиру правду. Мовляв, німецький генерал, який командував обороною
рейхстагу,
поставив умову, що вестиме переговори лише із рівним собі за званням або принаймні полковником.
А
оскільки
радянських офіцерів такого
високого рангу
в рейхстазі на той час не було, то й довелось схитрувати, відправивши парламентарем замполіта батальйону лейтенанта Береста.
А сам похід у лігво ворога був справою вкрай небезпечною, тим
більше що есесівцям, на відміну від солдатів вермахту, втрачати було
нічого —
керівництво СРСР офіційно оголосило війська СС злочинними. Саме тому
вирішили
не ризикувати життям справжнього полковника Червоної Армії, а особливо
після
того, як лейтенант Берест добровільно погодився стати «полковником» (З
газети).
Принципи української орфографії
|
Приклади
|
Фонетичний
|
|
Морфологічний
|
|
Історичний
|
|
Смисловий
|
|
Творче
редагування-реконструювання
► З поданих слів скласти речення, правильно записуючи
слова, розставляючи потрібні розділові знаки.
1. 1948 рік, демобілізація, Олексій Берест, ростовська область.
2.
Кирувати, мирежа, кінопрокат, неклинівський район.
3. Вирок, суд, несправедливість, 10 років, табір.
4.
Воля, працював, вийшов, знаменитий «Ротсільмаш».
5.
3 листопада, 1970 рік, залізнична колія, врятував, дівчинка, порятунок,
фраза
я прикрию, загинув.
VIII.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
• Що вивчає орфографія?
• На яких двох принципах побудована в основному ця
мовознавча наука? У чому суть цих принципів?
• У чому полягає історичний (традиційний) та смисловий
(семанти-кодиференційний) принципи?
IX.
Підсумок уроку
X.
Домашнє завдання
1.
Підготувати (усно) повідомлення з теми «Орфографія. Принципи
українського
правопису».
2.
Скласти зв'язну розповідь про одного з героїв Великої Вітчизняної війни,
які
проживають у вашому місті (селі). Записати її, підкресливши буквені
орфограми
однією лінією, небуквені — двома. |