Мета: повторити і поглибити знання учнів про основу як частину слова, що виражає лексичне значення, і закінчення, яке служить для зв'язку слів у реченні і вказує на граматичне значення; сприяти зміцненню навичок їх виділення; фор­мувати загальнопізнавальні вміння знаходити основу слова і закінчення, визначати їх роль у словах; розвивати творчі вміння використання основи слова і закінчення при ство­ренні нових слів та їх форм; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, сприяти розвиткові знань про лікарські рос­лини і їх значення в житті людини.

Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне українських).

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку:     урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Де природа — мати, а людина — батько, там добра багацько.

Народна творчість

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над текстом

► Прочитати текст. Дібрати заголовок. Яка основна думка цього тек­сту? Визначити тип і стиль мовлення. Які ще лікарські рослини ви знаєте? Виписати спільнокореневі слова. Виділити в них основу і закінчення.

Любисток — житель гір півдня Європи, вже давно здобув права гро­мадянства в Україні. У нас виник цілий ряд назв цієї рослини: усі вони пов'язані з повір'ям про те, що любисток — це зілля, яким можна при­чарувати когось, примусити любити себе. Через те у нього є цілий ряд схожих назв: любчик, любця, люби-мене, любист, приворотне зілля.

Так само як калина або явір, любисток оспіваний у піснях про нещас­ливе кохання. Використовується він у народній медицині як засіб від го­ловного болю, для лікування нервових та шлункових захворювань. Лю­бистком українські дівчата мили волосся, щоб було густим і блискучим.

► До слів лікування і причарувати дібрати спільнокореневі слова.

Бесіда з учнями

► Учитель пропонує пригадати, які значущі частини слова їм відомі. З чого може складатися слово? Які значущі частини слова входять в основу слова? Навести приклади. Перевірити свої знання, вико­нуючи вправи.

IV. Виконання системи творчих вправ

Прочитати. Виписати з кожного ряду слів спочатку різні форми тих самих слів, а потім — спільнокореневі. Обґрунтувати свою думку.

Рослина, рослинний, виростити, рослин, рослиною; сад, саду, садів­ник, садити, садовий; ліс, лісник, лісовий, лісами, пролісок; дуб, дубо­вий, дубами, дубняк, дуби.

► Скласти три-чотири речення, пов'язані між собою за смислом, ви­користовуючи подані слова.

Коментар учителя. Робота з таблицею задля удосконалення мовних знань п'ятикласників.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

Закінчення — значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, стоїть у кінці слова і служить для зв'язку слів у словосполу­ченні та реченні (зоря — зорі, зорею, зорю; сад — саджу, садити, садять, саджати). Основа — це частина слова без закінчення, що виражає лек­сичне значення слова (повітря, радість, гарний, запашний). Вона може складатися із префікса, кореня, суфікса (квіти, квітка, уквітчаний).

Слова бувають змінні та незмінні. Змінні слова мають закінчення і служать для поєднання слів у словосполучення та речення (Я, люби­ти, поливати, рослина. — Я люблю поливати рослини). Зміна закінчен­ня — це зміна форми слова. Лексичне значення у таких словах — одна­кове (троянда, троянди, троянду, трояндою). Незмінні слова не мають закінчень (десь, там, незабаром, піаніно).

Зміна основи слова приводить до утворення нових слів з іншим лек­сичним значенням (росте, вирощувати, рослина, зарослі).

Спільнокореневі слова (споріднені) — це слова, що мають спільний ко­рінь, але різні лексичні значення (природа, природній, природний, природ­ничий, природник, природодослідник, природолюб, природокористування).

Робота з текстом

► Прочитати текст. Стисло переказати його. Пояснити назву твору. З'ясувати походження назв інших весняних місяців.

БІЛОКОРА РЯТІВНИЦЯ

Березень... Ранок року. Після тривалого зимового сну прокидається жива природа. Пригріло сонце — і рушили по судинах стовбурів соки.

Серед дерев однією з перших відгукується на поклик і ласку весни білокора красуня-береза. Тому-то й перший весняний місяць назвали на Україні її ім'ям.

Береза милує наш зір у будь-яку пору року. Та найпривабливіша вона напровесні, коли тільки-но розвинуться ніжені, жовто-зелені, ще липкі листочки.

Береза — окраса нашого краю. Вона — одна з кращих декоративних дерев, мила у селах і містах.

Береза дає непогану деревину і високоякісне паливо. Їжа, зготовлена на вогні з березових дров, є чи не найсмачнішою. Та не тим тільки славна.

Вже не одне сторіччя люди вдаються по допомогу до неї. І цілком слушно: береза — рослина-зцілитель (Г.Смик).

► Виписати з тексту змінні слова. Позначити в них закінчення. Знайти слова з нульовим закінченням. У виділених словах визначити осно­ву й закінчення.

Реконструювання речень задля створення зв'язного висловлювання

► Із деформованих речень скласти текст. Знайти спільнокореневі слова. Весна, ми, піти, до, ліс. Зійти, сонце, подихнути, легенько, вітерець,

і, всі, дерево, в, ліс, заспівати. Кожний, співати, свій, пісня. Береза, спі­вати, ніжний, пісня. Слухати, ця, пісня, хотіти, підійти, до, білокора, красуня, й, обняти, вона. Дуб, співати, мужня, пісня. Коли, ми, слуха­ти, пісня, дуб, ми хотіти, бути, сильний, відважний.

► Який висновок можна зробити про роль закінчення у словах?

► З'ясувати значення слів сильний, відважний.

Робота з текстом

► Прочитати. Визначити тему тексту. Дібрати заголовок. Дописати пропущені закінчення. Позначити у словах основу й закінчення.

Того рок.. була рання весн.. . У середині квітн.. зацвіли сад.. . Настав травень.

Маленьк.. дівчинк.. Оля пішл.. одного ясного весняного ранку в сад і побачила велику червону квітк.. троянд.. . Вона побігла до мами і ра-дісн.. сказала:

— Мам.. , червон.. троянд.. зацвіл..

Мам.. прийшл.. в сад, поглянула на червон.. квітк.. , усміхнулася (За В. Сухомлинським).

► Визначити граматичні ознаки виділеного слова. Яким синонімом можна його замінити? В обох словах виділити основу й закінчення.

► Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

V. Систематизація й узагальнення знань

1. Як знайти закінчення й основу в слові?

2. Чи всі слова мають закінчення?

3. Визначити закінчення у словах школяр, зошит.

4. Чи можна визначити лексичне значення слова за його закінченням?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Виписати з тексту художнього стилю 3—4 іменники, прикметники і дієслова. Визначити основу слів і закінчення. З'ясувати лексичне зна­чення кожного слова.