Мета: поглибити знання п'ятикласників про стилі мовлення; навчити розрізняти тексти розмовного, наукового, худож­нього, офіційно-ділового та публіцистичного стилів; ви­значати стильові ознаки кожного стилю; розвивати творчі вміння працювати над текстами різних стилів, знаходити стильові та мовні особливості текстів; формувати вміння складати тексти різних стилів у діалогічній та монологіч­ній, усній і писемній формах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати по­вагу до народних оберегів; сприяти розумінню шкільної освіти та доброго ставлення до своїх однокласників.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: урок повторення з елементами поглиблення.

ХІД уроку

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Виконання творчих завдань на текстовій основі

Робота над текстом

► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. До якого стилю належить цей текст? Які ще стилі мовлення ви знаєте?

УКРАЇНСЬКІ РУШНИКИ

І сучасну, і традиційну оселю на Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Для прикрашення інтер'єру оселі, для домашнього затишку, просто так, для душі. Узори на рушниках — то дав­ні забуті символи: ромб з крапкою посередині — засіяна нива, вазон чи квітка — світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з ди­тячого малюка,— знак Берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікнами і над дверима, на покуті — це обереги від усього злого, що може зайти в дім.

Широкою була сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам і намітка, головний убір заміж­ньої жінки,— це довгий рушник. У нього загортали маля, що з'являлося на світ. На рушниках опускали в яму домовину. «Хай стелиться вам доля рушниками!» — казали, бажаючи людині щастя (За І.Бондаренко).

► Проаналізувати текст, давши відповіді на питання: 1) З кількох час­тин складається текст? 2) Яку картину змальовує автор? 3) Чи відпо­відає заголовок змістові тексту? 4) Яку думку висловлює автор цим текстом? 5) Які почуття викликає у вас текст і чому?

Навчальне аудіювання

► Прослухати виразне читання тексту вашим однокласником. До яко­го стилю належить текст? У якому жанрі він використовується? До­вести своє твердження.

ПРАВДОМОВНИЙ, ЧЕСНИЙ, ТОЧНИЙ, ОБОВ'ЯЗКОВИЙ Багато хлопців і дівчаток люблять говорити неправду і з часом так звикають до цього, що не вважають це злом. А тим часом говорити не­правду, брехати — осоружна прикмета. Тих, що звикли до неправдивості, люди не люблять, не шанують і вже ніколи не вірять, хоч би вони деко­ли й говорили найщирішу правду. Щоб позбутися якоїсь неприємності, спокусливим є просто так, для викруту, трішки збрехати. З цього й по­чинається. А з маленької брехні виростає велика, і тоді вже важко зу­пинитися, бо одна брехня породжує багато нових. Отже, пообіцяй собі не піддаватися спокусі, аби не втратити власної гідності. Бережи честь змолоду (З газети).

► Знайти в тексті слова, утворені суфіксальним і префіксальним способа­ми. Зачитати речення із вставним словом. Яку функцію воно виконує?

Робота з опорною таблицею

Мовленнєва ситуація

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати уважно текст. Довести його приналежність до художньо­го стилю.

ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ

Почалася наука. Професор говорив щось, показував якісь дощечки, що на них були намальовані якісь гачки та стовпчики. Хлопці час від часу кричали щось, як професор показував яку нову дощечку, а Гриць нічого того не розумів. Він навіть не зважав на професора, а дуже сміш­ними видалися йому хлопці, що сиділи довкола нього. Один довбав пальцем у носі, другий раз у раз старався уткнути невеличке стебельце Грицеві у вухо, третій працював довгий час дуже пильно, микаючи із свого старого кафтана латки і нитки, вже їх перед ним на спідній дошці лавки лежала ціла купа, а він усе ще микав і скуб зо всієї сили (I. Франко).

► Яку роль виконують дієслова в тексті?

► До виділених слів дібрати синоніми.

Робота над зв'язними висловлюваннями

► Прочитати тексти. Визначити тему й тип мовлення кожного. Дібрати заголовки. Чим ці тексти відрізняються? До яких стилів належать?

Текст 1

На уроках фізичної географії ви познайомилися з природою Землі, дізналися, які безмежні простори нашої Батьківщини, які багаті й різ­номанітні її природні багатства. Тепер ви переходите до вивчення науки, що досліджує питання використання природних умов і ресурсів люди­ною, їх вплив на господарство, особливості його розміщення по терито­рії. Наука ця — економічна географія. Так назвав її великий російський учений М. Ломоносов.

Текст 2

Українська мова утверджується в усіх сферах життя України. Дослід­ники бачать її як мову міжнаціонального спілкування в Україні — ба­гатонаціональній державі, мову міжнародних відносин у майбутньому. Очевидно, це стане можливим, коли Україна стане європейською кра­їною.

Історія української мови багата на факти заборон, утисків. Це гір­ка правда.

Нині потрібне порозуміння, яке прислужиться тому, щоб у кожній клітині українського суспільства організму повнокровно, життєдайно пульсувала українська мова. За таких обставин можливий всебічний розвиток мов, культур національних меншин, які живуть на гостинній українській землі. І, безперечно, тільки тоді можлива міжнаціональна злагода (З газети).

► В якій мовленнєвій ситуації і за яких обставин можуть бути вико­ристані ці висловлювання?

V. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді:

1. Що таке стиль мовлення?

2. Як впливає мовленнєва ситуація на вибір стилю мовлення?

3. Назвати функції кожного стилю.

4. Які ви знаєте мовні ознаки стилів?

5. Який стиль є найбільш простим і розповсюдженим? Чому?

VI. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час по­вторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання

Виписати два невеликі тексти різних стилів (з журналу, газети, під­ручника, художньої книжки тощо). Зробити аналіз одного з них (стиль, тип мовлення, завдання висловлювання, де може бути використаний, яке це висловлювання: конкретне, емоційне, офіційне, невимушене, вплив тощо; мовні особливості).