Мета: сформувати в учнів поняття про відокремлення; ознайомити з видами відокремлених членів речення; розвивати вміння знаходити відокремлені члени в ускладнених ре­ченнях, аналізувати ці речення у висловлюваннях, моде­лювати й конструювати їх відповідно до комунікативно­го завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу стимулювати активізацію пошу­ків нових оригінальних прочитань восьмикласниками української минувшини.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: інтонація речень з відокремленими членами.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених членів ре­чення в усному й писемному мовленні.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа

У фокусі будь-яких історичних казусів, несподіваних колізій чи курйозів, драм і трагедій завжди перебуває людина з її силою і слабкістю, моральними чеснотами і вадами.

В. Смолій

III. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників

Творче спостереження з елементам зіставлення

► Прочитати уважно текст, що розміщений ліворуч. Визначити його тему. З'ясувати, яку функцію виконують виділені компоненти.

Рід Маркевичів у козацькій Україні був одним із найзаможніших і наймогутніших. А по­чалося все з Андрія Марковича. Він не стільки власною доблес­тю і військовими звитягами міц­но став на ноги, скільки завдя­ки тому, що вельми вдало видав свою сестру за доволі перспектив­ного нареченого. Андрій Марко­вич досить швидко пройшов ща­блі козацької ієрархії. Зрозуміло, що за таким батьком впливові по­зиції посіли в Україні й молодші Марковичі. Проте саме останній потрапив у досить неприємну, на­віть трагічну історію (За В. Гороб­цем).

Рід Маркевичів у козацькій Україні був одним із найзаможніших і наймогутніших. А поча­лося все з Андрія Марковича, сина вихреста з Уманщини. Він не стільки власною доблестю і військовими звитягами міцно став на ноги, увійшовши до чис­ла вищої козацької старшини, скільки завдяки тому, що вельми вдало видав свою сестру, красу­ню Настю, за доволі перспектив­ного нареченого — вдівця Іва­на Ілліча Скоропадського, на той час стародубського полковника, а згодом — гетьмана Лівобереж­ної України. Маючи такого висо­копоставленого свояка та досить владну сестру, Андрій Маркович досить швидко пройшов щаблі козацької ієрархії, посівши уряд Лубенського полковника. Зрозумі­ло, що за таким батьком впливові позиції посіли в Україні й молод­ші Марковичі — Яків, Іван і Мар­ко. Проте саме останній, маючи «довгого язика», потрапив у до­сить неприємну, навіть трагічну історію (В. Горобець).

► Прочитати текст із випущеними виділеними частинами речень. Дослідити, що змінилося.

► Виписати виділені компоненти зі словами, до яких вони належать. Визначити, якими членами речення вони виступають.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Колективна робота з опорною схемою

► Розглянути схему (на дошці). Дослідити, якого значення надають реченню відокремлені члени і чим вони виражені.

► Поміркувати, чому не можуть бути відокремленими головні чле­ни речення.

Методичний коментар. Відокремлюватися можуть тільки друго­рядні члени, бо вони є додатковим повідомленням до основної дум­ки, яка виражається головними членами речення. Тому головні члени не відокремлюються, бо вони є носіями основного повідомлення.

► Скласти розповідь про види відокремлених членів. Проілюстру­вати її власними прикладами.

Вибіркова робота (інтонаційний практикум)

► Виразно прочитати текст, додержуючи відповідної інтонації. Зна­йти речення з відокремленими членами. Виписати їх.

Майже кожному пересічному українцю відома напівлегендарна історія про Роксолану — дівчину з прикарпатського села Настю Лісовську. Свого часу Роксолана навіть була визнана однією з найвпливовіших політичних фігур Османської імперії. Однак мало хто знає про те, що жив-був колись український козак, який наприкінці XVI ст. став володарем невеликої держави, відігрававшої помітну роль у Південно-Східній Європі.

Цим козаком був такий собі Іван на прізвисько Підкова. Наро­джений на землі молдавській, ще в молоді роки Іван подався шукати мінливого щастя на Запорізьку Січ. Будучи фізично добре розвине­ним, він неодноразово хизувався перед товаришами вмінням непе­ревершено гнути підкови, завдяки чому й отримав своє прізвисько (Т. Чухліб).

► Провести спостереження над інтонацією речень з відокремлени­ми членами.

► Визначити вид відокремлених членів, скориставшись опорною схемою.

Творчий диктант з елементами відновлення

► Відновити й записати текст, уставляючи замість крапок пропуще­ні відокремлені члени. Визначити їх види і з'ясувати, чим вони виражені.

В очах сучасників героїчна смерть Дмитра Вишневецького пере­творилася на символ незламності християнського духу. Цьому під­твердженням є те, що вже через кілька тижнів після смерті князя була написана елегія латинською мовою, ... її автором став німець Иоган Зоммер. А наприкінці 60-х років XVI ст. відомий збирач народних пі­сень, ... , записав до свого збірника жалібну версію пісні про козака Байду. Староукраїнське слово «байдувати» означало майже те саме, що й «козакувати», а саме вести вільне життя, ...

Ось так історична постать князя Дмитра Вишневецького пере­творилася на легендарного пісенного персонажа — ... . Він, ... , йде на вірну смерть і виявляє при цьому найвищі козацькі чесноти: зне­вагу до розкішного життя, ... , відданість православній християнській вірі, стійкість до фізичних мук, незламність перед ворогами і жагу боротьби навіть перед лицем смерті (Т. Чухліб).

Довідка: нехтуючи пропонованими ворогом благами; професор Краківської академії Матвій Пійонтек; купленого зрадою; присвяче­на загибелі християнського лицаря князя Дмитра; козака Байду; не­залежне ні від кого.

► Підготувати усний докладний переказ відновленого тексту.

Дослідження-пошук

► Записати висловлювання під диктовку вчителя. Поміркувати, під портретом якого відомого вам козака зроблено такий напис не­відомим художником.

«Був таким сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри, а ко­ли увіткнув таляр у дерев'яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявши за заднє колесо, він зупинив повіз, запряжений шестериком коней. Дишель ламав об коліно. Узявши зубами бочечку меду, переки­нув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота».

► Пояснити значення слів таляр, дишель (таляр — старовинна сріб­на монета, що була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії тощо, а та­кож в Україні; дишель — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання ко­ней і допомагає правити ними).

► Знайти відокремлені члени. Підкреслити їх. Визначити спосіб ви­раження та місце в реченні відповідно до означуваного слова.

Відокремлене означення. Відокремлена прикладка. Відокремле­ний додаток. Відокремлена обставина.

V. Узагальнення й систематизація з теми

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Виписати з підручника літератури по два приклади речень з від­окремленими членами. Схарактеризувати їх за схемою, опрацьо­ваною на уроці.

2. Прочитати науковий текст. Осмислити його зміст. Узагальнити прочитане у вигляді опорної схеми чи опорного конспекту. Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення

другорядних членів речення для посилення їхнього значення у струк­турі речення. Поняття відокремлення членів речення ввів О. Пєшков-ський. Він з'ясував сутність цього явища і визначив умови, за яких другорядні члени речення можуть відокремлюватися. Вони і лягли в основу найважливіших пунктуаційних правил про відокремлення. Загальні умови відокремлення такі: 1) порядок слів, від якого зале­жить відокремлення означень, прикладок, обставин; 2) обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, ді­єприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти), що зумовлює відокремлення означень, прикладок, обставин, додатків; 3) уточню-вальна функція членів речення, яка спричинює відокремлення озна­чень, прикладок, обставин, додатків; 4) особливе смислове наван­таження (виділення) члена речення, що впливає на відокремлення означень, прикладок, обставин (Г. Козачук).