Мета:
ознайомити учнів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір; закріпити
вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику; розвивати творчу
уяву і аналітичне мислення; виховувати національну гідність. Тип уроку: урок-діалог Обладнання: фонозапис музики Томазо Альбіноні. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань "Україну" в огнів називають "Довженковою Голгофою". Голгофа - череповище, гора на якій було розіп'ято Ісуса Х.риста. - Що говорить сам Довженко у "Щоденнику" про це? 31
січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б),
на якому і розпинали Довженка. Після засідання друг Берії, режисер М.
Чіаурелі, повчав О. Довженка: "Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти
жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити
вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер...". Почалася розправа. Проблемне запитання (записується на дошці). - За що? Що саме спровокувало таку люту ненависть Сталіна? У чому полягала небезпека цієї повісті? Відповідь ми знайдемо, проаналізувавши текст за принципом сократівського "мистецтва повивального". Текстуальні "розкопки", увага до художньої деталі у процесі діалогу логічно призведуть до розв'язання проблемного запитання. Система запитань - Чому пісня - наскрізний елемент кіноповісті? Вона взята в обрамлення, супроводжує життя героїв?
- Чи
не виникають у вас ремінісценції з Шевченком у багатьох епізодах твору?
(Порівняйте першу картина повісті "Садок вишневий коло хати", рішучість
Лавріна Запорожця у концтаборі, й рядки "Та не однаково мені...",
"Минали дні, минають ночі, минає літо").
- Якими епітетами автор
окреслює Україну як наскрізний образ повісті? ("кривава", "попалена",
"розбита", "поруйнована!", "обездолена в загравах пожеж").
- Як застосовує автор прийом контрасту, протиставлення, щоб підкреслити міру злочину проти своєї правічно прекрасної землі?
- Які образи сильніші - жіночі чи чоловічі? Чому?
- Їх багато. Що об'єднує їх?
- Яка з жіночих постатей найближча серцю автора?
- У яких жіночих образах втілено поетичну душу і трагічну долю України?
- Які
картини майже натуралістично відтворюють фантасмагоричну пекельну
круговерть війни? (Опис баталії, бій могла витримати тільки людина -
"вовки не вили", а "вовчиці плакали").
- Кого з людей автор зобразив за аналогією до вовків? (Батька і сина Краузів).
- Чому селяни бажали втікачам "котитись бубоном"?
- Про який епізод кіноповісті можна сказати словами Ліни Костенко "І це була любов, а не розпуста"?
Сталін у своїй доповіді звинуватив О. Довженка в аморальності. - То що ж крамольного знайшов чи відчув Сталін у творі?
Підсумок Після
дитячих версій можна запропонувати і версію Михайла Шевченка, який
помітив приховані мотиви психологічного тиску і політичного твору:
"Довженко був вождем! Це знали всі. Особливо його вороги. Знали так
само, як і те, що вождь без мас, як генерал без армії, - ніякої сили не
має. І тому вождя вирвали з мас. ізолювали від середовища, де він міг
розкритися сповна, особливо як громадський діяч, де він міг зробити для
України те, про що ми навіть не здогадуємося". Домашнє завдання Написати
твір на одну з тем: "Що зробив О. Довженко для України?", "Що зробив О.
Довженко для мене особисто?", "Як "знайомство" з О. Довженко вплинуло
на мене?", "Сповідь перед Олександром Петровичем". | 
