Мета:
повторити найважливіші відомості про прислівник як частину мови, зокрема про
основні граматичні особливості прислівників і їх правопис; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в текстах, визначати їх
морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання прислівників у
власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу сприяти естетичному розвиткові п'ятикласників.
Внутрішньопредметні
зв'язки:
Лексикологія:
засвоєння нових слів; уживання прислівників у текстах різних типів і стилів.
Граматика:
спостереження за роллю прислівників у побудові речень і висловлювань різних
видів.
Тип
уроку: повторення набутих знань.
ХІД
УРОКУ
I.
Організаційний момент
II.
Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку
III.
Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого
Колективна
робота з текстом
►Прочитати текст. Яка його основна думка? Визначити стиль.
Дібрати заголовок.
Уже
стали крилатими слова з пісні, написані Василем Симоненком,— «Можна все на
світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину». Найсвятіше
для нас почуття батьківщини неодмінно асоціюється з маминою піснею, з тим як
«...заглядає в шибу казка з сивими очима, материнська добра ласка в неї за
плечима». Тож нехай дитяча уява багатшає, хай завжди прилітають до нас і наших
дітей легкокрилі лебеді материнства, несучи крізь відстані й роки незгасний
світ колискових, виспіваних незрадливими неньчиними вустами (За Н. Голуб, Н. Остапенко).
►Пояснити значення вислову лебеді материнства.
►Назвати прислівники. Поставити до них запитання. Згадати
все, що ви знаєте про цю частину мови.
Моделювання
прислівників
►Від поданих слів утворити прислівники. Два-три прислівника ввести в речення. Визначити їх синтаксичну
роль.
►Прослухати музику (це може бути вальс, танго, полька,
сучасні ритми тощо). Вслухатися в неї і написати невелику розповідь про місце
пісні у вашому житті, узявши епіграфом слова І. Франка: «Пісня і праця — великі
дві сили».
►У творі використати прислівники та інші самостійні
частини мови.
Спостереження
над мовним матеріалом
►Прочитати вірш-усмішку. Який висновок ви можете зробити?
Визначити основну думку.
ПРО
КНИЖКУ
Книжка
скаржилась Мар'яні:
—
Я у тебе не в пошані.
Звідкіля
це на мені плями сині та масні?
Подивися,
от сторінка: намальована хатинка,
під
хатинкою — маля,
і написано:
«Це
я». А за дві сторінки далі —
різні
звірі небувалі:
сині,
жовті та рябі,
що
не снилися тобі.
Люди
кажуть: — Ой, чия ти?!
Як
тебе тепер читати?
Скільки
ми читали книг,
а
не бачили таких!
(М.
Пригара)
► Назвати самостійні частини мови.
Поставити до них запитання. Якими членами речення вони виступають? Які речення
за метою висловлювання зустрічаються у цій поезії?
Відгадати
загадки
► Визначити, якою частиною мови є
відгадки? Як ви дізналися про це? 1) Утрьох ідуть братці верхом на конячці. 2)
Бачити — не бачить,
чути
— не чує. 3) Мовчки говорить, добре мудрує. 4) Що в світі найшвидше? 5) Хто
найдальше бачить? 6) Чорний Іван, дерев'яний каптан: де носом проведе, там
помітку кладе.
► Відгадки розібрати за будовою.
IV.
Систематизація й узагальнення вивченого
Дати
відповіді на запитання:
1.
Чим відрізняються частини мови?
2.
Які граматичні ознаки мають самостійні частини мови?
3.
Яку синтаксичну роль можуть виконувати самостійні частини мови в реченні?
4.
Пояснити, як впливає кожна частина мови на висловлювання людей?
5.
Чи можна скласти твір або розповідь, вилучивши яку-небудь частину мови? Чому?
V.
Підсумок уроку
Відзначення
досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на
уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення
перспектив подальшої навчальної діяльності.
VI.
Домашнє завдання
Скласти
зі своїм товаришем по парті діалог на лінгвістичну тему «Самостійні частини
мови та їх значення в мовленні людей».