Мета: ознайомити п'ятикласників із системою приголосних звуків на основі знань, одержаних у початкових класах; формувати вміння і навички характеризувати приголосні за наявністю голосу і шуму, за активними мовними органа­ми, за ознакою твердості чи м'якості, навчити правильно вимовляти звуки, що позначаються буквами ґ і г; за допо­могою мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати в учнів почуття поваги до видатних українців.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення: правильна вимова голосних і приголосних звуків. Лексикологія: засвоєння нових слів (у тому числі й діалектних). Текст (риторичний аспект): виступ із повідомленням.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Дати відгук на усне повідомлення однокласника з теми «Фонетика як розділ мовознавчої науки. Фонеми голосні та приголосні».

2. Вибіркова перевірка письмового завдання вчителем.

3. Пошук-редагування: знайти й виправити помилки у письмовому зав­данні товариша по парті (взаємоперевірка).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми уроку.

2. Повторення основних понять і термінів розділу.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Усі ми — тільки учні й вчителі,

Усі ми у добрі своїм і злі

Несем чийсь холод чи любов гарячу.

І. Драч

V. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок п'ятикласників

Лінгвістичний аукціон знань

► Дати відповіді на питання:

1) Які звуки називаються лабіалізованими? (Лабіалізований (від лат. la­bialis — губний) — звуки, під час вимовлення яких губи витягуються і заокруглюються: [о], [у]).

2) Які приголосні називаються сонорними?

3) У яких приголосних голос переважає над шумом?

4) Яка кількість фонем в українській мові?

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Дослідження-спостереження

► Дослідити подані пари слів і з'ясувати, чи однакові приголосні зву­ки вони мають. Що їх різнить?

Лис — ліс; плюс — плюсь; пліт — плоти.

Робота з опорною таблицею «Звуки мовлення»

(див. урок з теми «Звуки мовлення. Голосні й приголосні»)

► Питання за матеріалом таблиці:

1) На скільки пар поділяються тверді та м'які приголосні?

2) Який приголосний звук не має пари за твердістю ?

3) Які тверді приголосні не мають пари за м'якістю?

Коментар учителя. Тверді звуки можуть бути пом'якшеними (на­півм'якими) ['] перед і (бік, лижі), зрідка (в основному в запозичених словах) перед іншими голосними (кюре, пюпітр — [к'уре], [п'упітр]. М'якість попереднього приголосного на письмі передається буквами я, ю, є, і, м'яким знаком.

Творче спостереження

► Прочитати текст мовчки. Визначити його основну думку. Дослідити, чим відрізняються звуки г і ґ.

ІСТОРІЯ ЛІТЕРИ «Ґ»

З давніх-давен, аж до тридцятих років XX століття, українська абет­ка мала дві літери для передачі «г» гортанного (гомоніти, гори, доганя­ти) й зімкненого «ґ», яке вживали в словах переважно іншомовного по­ходження або в діалектних (ґанок, аґрус, інтеліґент, ґелґотати, ґирлиґа, ґвалт). Окремо графічне зображення «ґ» вживали видатні українські культурні діячі й філологи. Літера «ґ» в українському правописі істо­рично виправдана. Без неї не тільки важко пояснити походження того чи іншого слова, а часом неможливо навіть розкрити його зміст. Слов­ник української мови, що його впорядкував Борис Грінченко, фіксує мало не двісті п'ятдесят слів, що починаються цією літерою (За Я. Дзирою).

► За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення незрозумі­лих слів і запам'ятати їх.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

ПРО ЛІТЕРУ Ґ

Літеру Ґґ, яку було вилучено з українського правопису 1933 року, по­вернуто третім виданням «Українського правопису». Нинішній правопис (четверте видання — К.,1993) подає такі слова з літерою Ґ ґ:

Аґу, аґукати, аґрус, ґаблище, ґаблі, ґава, ґазда, Ґаздиня, Ґандж, Ґанок, Ґатунок, Ґвалт, Ґвалтувати, Ґеґати, Ґеґекати, Ґедзь, Ґелґотати, Ґерґелі, Ґердан, Ґерґотіти, Ґерлига, (і ґирлиґа), Ґешефт, Ґиґнути, Ґлей (вишневий клей), Ґляґ, Ґніт, Ґоґель-моґель, (і ґоґоль-моґоль), ґоґоши-тися, ґонт, ґонта, ґорґоля, ґорґотати, ґражда, ґрасувати, ґрати (іменник), ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґрунь, ґудзик, ґуля, ґуральня, джерґотати, джерґотіти, джиґнути, джиґун, дзиґа, дзиґарі, дзиґлик, дриґати, зиґзаґ, леґінь, мамалиґа, ремиґати, фіґа, фіґлі-міґлі, хуґа, цуґ (цуґом), шваґер, шварґотіти та похідні від них.

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творча робота

1. Розтлумачити подані слова та ввести деякі з них у речення з теми «Ви­датні педагоги твого життя».

Ґорґоші (плечі), ґаґара (сварлива жінка), ґаланці (вузькі штани), ґринджоли, джиґун, ґлей, ґедзь.

2. Прочитати текст. Дати йому заголовок. Переказати стисло і заноту­вати в зошит. Записати фонетичною транскрипцією виділені в тек­сті слова.

Василь Олександрович Сухомлинський — талановитий учитель, ке­рівник, Педагог з великої літери. Від учителя — до директора школи, якій віддав 22 роки свого життя. Неоціненну спадщину залишив нам ви­датний педагог.

Хто, як не Сухомлинський, мав повне право говорити, що покли­кання — це справді щастя для людини, якщо вона працює за ним. Адже він справді працював за покликом душі (З газети).

VIII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді:

1) Від чого залежить м'якість і напівм'якість приголосних?

2) Якою повинна бути вимова звуків, які позначаються буквами ґ і г?

IX. Підсумок уроку

X. Домашнє завдання

1. Підготувати розповідь у науковому стилі з теми «Приголосні звуки української мови».

2. Знайти лексичне значення слів з літерою ґ, записаних у зошит. Увес­ти їх у словосполучення, визначити головне і залежне слово.

3. Виписати з казки В. О. Сухомлинського «Два метелики» 10 слів. Дати характеристику приголосних звуків за твердістю і м'якістю, дзвін­кістю і глухістю.