Мета: поглибити й систематизувати знання учнів, одержані на попередньому уроці щодо різновидів фразеологізмів; фор­мувати загальнопізнавальні вміння з'ясовувати походжен­ня і значення фразеологічних зворотів; удосконалювати вміння використовувати їх в усному та писемному мовлен­ні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу підвищувати мовну культуру п'ятикласни­ків, виховувати почуття любові до Батьківщини.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання прислів'їв, приказок, крила­тих виразів, афоризмів відповідно до їх значення.

Текст (риторичний аспект): розвиток умінь увиразнювати мовне оформ­лення висловлювання за допомогою лексико-фразеологіч-них засобів.

Міжпредметні зв'язки: використання синонімів, антонімів у творах усної народної творчості (література).

Тип уроку:     урок осмислення нових знань, вироблення практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Прислів'я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів». Ознайомлен­ня учнів зі структурою уроку.

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учитель акцентує увагу п'ятикласників на визначеннях таких понять, як при­слів'я, приказка, крилатий вираз, афоризм.

Прислів'я — синтаксично закінчений образний вислів, що має по­вчальний зміст. Приказка — образний вислів, близький до прислів'я, але без повчального змісту. Крилатий вираз — влучна словосполука, влучний вислів літературного походження, що стисло й образно передає думку та є загальновживаним. Афоризм — будь-яка узагальнена думка, вислов­лена стисло в дуже виразній формі.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Вибіркова робота

► Виписати у дві колонки прислів'я і приказки. З'ясувати, що вони означають.

1) Кожному мила своя сторона. 2) Який народ, такі й порядки. 3) Найбільше каліцтво — ледачість. 4) Межи людьми будь людиною. 5) Рідна земля і в жмені мила. 6) Щастя без розуму —дірява торбина. 7) Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить. 8) Грамоти вчить­ся — завжди знадобиться.

Пошукова робота

► Визначити у прислів'ях і приказках художні засоби (гіперболи, мета­фори, синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, порівняння), за до­помогою яких створюється образність мовлення.

1) Дорога та хатка, де родила мене матка. 2) Свій край — як рай, чужа країна — як домовина. 3) Рідна сторона — мати, чужа — мачуха. 4) Своя хата — своя правда, чужа хата — гірше каторги. 5) Пташка крас­на пір'ям, а людина знанням. 6) Не кайся рано вставати, а з молоду вчи­тись. 7) На свої руки найду всюди муки. 8) Драний кожух — не одежа, чужий чоловік — не надежа. 9) Їсть за вола, а робить за комара.

Творче конструювання

► Прочитати подані афоризми, крилаті вислови, запам'ятати їх похо­дження. Увести деякі з них у прості речення.

Борітеся — поборете! — слова з поеми Т. Г. Шевченка «Кавказ» (це полум'яний заклик до боротьби проти національного й соціально­го гноблення).

Через терни до зірок — латинський вислів (походить з твору давньо­римського письменника і філософа Сенеки).

Буря в склянці води — вислів належить французькому письменникові і філософу Ш. Л. Монтеск'є (велике хвилювання з незначного приводу, дрібної події, які штучно роздуваються).

З корабля на бал — вислів належить російському письменникові О. Пушкіну (різка й несподівана зміна обставин).

Для слави козацької — усталений зворот, широко вживаний у думах та історичних піснях.

Інтелектуальна п'ятихвилинка «Зрозумій»

► Прочитати текст. Знайти улюблені вирази дідуся й бабусі. Пояснити, чому вони викликали непорозуміння в дітей.

ВЕРЕМІЙ

Це дідусь хороший мій, На швидкім велосипеді...

Звуть його так — Веремій. Я крутивсь, дідусь спитав:

Так він дивно розмовляє, — Ти прийшов ловити гав?

Що попробуй зрозумій. Ну й дідусь мій, Веремій!

В цирку був я з дідусем — Що він каже? Зрозумій.

Ми там бачили усе: Грались ми з Рябком кудлатим —

І жонглера, і ведмедя Посварилися із братом.

Брат мовчав, і я мовчав, А дідусь обох повчав:

— Так до бійки недалеко! Що це ви розбили глека? Братик, плачучи, сказав:

— Глека я не розбивав! Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій. Ми були біля криниці,

З неї я хотів напиться. Нахиляюсь, гнуся, гнусь — До води ж не дотягнусь. А дідусь мій: — Що? Попив? Шилом патоки вхопив? Знов мені не зрозуміло: Тут — ні патоки, ні — мила. Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій. Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі, Вередує: — Я не ляжу!

— А дідусь ласкаво каже:

— От якби ти зараз ліг, Ти б заснув без задніх ніг! Братик ліг, питає в нього:

— Де ж у мене задні ноги? Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

Я, сестричка й менший брат Втрьох збирали виноград, Сперечалися ми все: Хто з нас кошик понесе? Дідуся ми розгнівили:

— Що ви кашу заварили?

— Де ж та каша? — мовив брат.

— Ми ж збирали виноград! Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

(Грицько Бойко)

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Яку роль виконують фразеологізми у мовленні?

2. Що таке афоризми?

3. Які вислови називаються крилатими?

4. Яка різниця між прислів'ям і приказкою?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.

2. Дібрати по два приклади до кожного із різновидів фразеологізмів (прислів'їв, приказок, крилатих висловів, афоризмів).