Мета: закріпити в учнів уміння й навички розстановки розділових знаків у реченнях із прямою мовою, діалозі; навчити застосовувати набуті знання у нестандартних ситуаціях; розвивати пунктуаційні вміння ставити й обґрунтовувати розділові знаки при прямій мові й діалозі; розвивати творчі вміння трансформувати речення з прямою мовою у склад­ні речення, відтворювати деформований текст шляхом уве­дення в нього потрібних за змістом слів; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння реконструювати моно­логічний текст у діалогічний, складати діалоги відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмис­ленню ролі дружби в житті людини, а також дотриманню норм етики спілкування в різних життєвих ситуаціях.

Правопис: розділові знаки при прямій мові, тире при діалозі.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення з прямою мовою і діалог у роз­мовному і художньому стилях мовлення; синоніміка ре­чень із прямою і непрямою мовою.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати дефор­мований текст, що містить пряму мову; складати діалоги, застосовуючи риторичні засоби.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД   УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності п'ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

III. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Бесіда за запитаннями з метою діагностування рівня навчальних досягнень учнів з теми «Пряма мова. Діалог»

1. Що спільного й відмінного мають у своїй будові речення з прямою мовою і діалог?

2. Які розділові знаки ставляться в реченнях з прямою мовою, при діа­лозі?

3. Запишіть схему репліки діалогу, що відповідає такій схемі реченню з прямою мовою «П?» — а.

IV. Виконання системи практичних завдань

Трансформація речень з прямою мовою у складні речення

► Перебудувати речення з прямою мовою в речення з непрямою мо­вою. Визначити вид речень.

1) Сковорода навчав нащадків: «Будьте обачливими у виборі друзів». 2) Аристотель писав: «Дружба — найнеобхідніше для життя». 3) Далі він роз'яснював: « Дружба не тільки неоціненна, але й прекрасна». 4) Плу­тарх доводив: «Дружба не тільки додає втіхи й чарівності життю, але й зменшує страждання».

Коментар учителя. Непряма мова — це чуже мовлення, уведене ав­тором розповіді в текст у формі частини складного речення. Вона пере­дає (але не дослівно) лише зміст чужого мовлення, не зберігаючи його лексичних особливостей, емоційного забарвлення.

► Навести приклади пунктограм на вивчені правила в наведених вище реченнях.

Відтворення деформованого тексту шляхом уведення в нього потрібних за змістом слів

► Прочитати текст. Відновити його, уставляючи необхідні за змістом дієслова з довідки в речення з прямою мовою. Списати, розставля­ючи потрібні розділові знаки.

На баштан до діда Тараса прийшли троє онуків: Петрик, Івась і семи­річний Тарасик. Пригощав дід онуків кавуном, динею, медом. На про­щання дав по кавуну. Провів онуків, коли це чує, Тарасик ... : Діду Тара­се! Що таке, Тарасику? ... дідусь. Дозвольте нам одного кавуна вкрасти ... онук.

Від несподіванки дід розгубився. Вже хотів нагримати на онуків. Та коли глянув на благальні очі Тарасика,— кашлянув і ... суворо Дивіть­ся мені, щоб не більше одного. І беріть, чи то крадіть он з того краю.

Совість не дозволила хлопчикам відплатити діду невдячністю. Але найсмачнішим здавався кавун, узятий без дозволу. От вони й ... з про­ханням Дозвольте вкрасти (За В. Сухомлинським).

Довідка: запитати, сказати, гукати, звернутися, попросити.

► Накреслити схеми речень з прямою мовою.

► Зробити синтаксичний розбір речень з однорідними членами (за ва­ріантами: варіант 1 — перше речення, варіант 2 — друге).

Творчий диктант на реконструювання монологічного тексту в діалогічний

► Перебудувати поданий монологічний текст у діалог, уявивши ситуа­цію: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте. Записати діалог, роз­ставляючи потрібні розділові знаки.

Щоб записатись до бібліотеки, необхідно пред'явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід указати на прізвище, ім'я, по батькові, школу, клас. Після заповнення картки треба звернутися до чергового бібліотекаря для одержання читацького квитка. Читацький квиток дає право користуватись і бібліотекою, і читальною залою.

V. Самостійна робота творчого характеру

Ситуативне завдання на основі спеціально створеної мовленнєвої ситуації

► Доповнити перелік дієслів, що використовуються в діалогах учителя та учнів на уроці.

Розгорніть, встаньте, скажіть, читайте, доповніть ... Робота в групах

► Клас ділиться на три групи, кожна з яких вибирає одного учня для виконання творчого завдання. Після того як групи визначилися з ви­бором, учитель оголошує завдання: протягом трьох-чотирьох хвилин кожній групі необхідно допомогти одному учневі уявити себе вчите­лем української мови й літератури, який має перевірити, як клас за­своїв знання з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» (дібрати систему запитань до учнів, пригадати етикетні норми та ін.). Два-три учні-експерти оцінюють роботу учасників за такими кри­теріями: уміння вести діалог, оригінальність, доцільність поставлених

запитань до класу, уміння не лише ставити запитання, але й підтриму­вати процес спілкування за допомогою етикетних норм, послідовність, міміка і жести.

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

1. Скласти власний діалог на тему «У бібліотеці». З'ясувати вид діалогу, сферу його використання, співрозмовників.

2. Скласти повідомлення з теми «У чому цінність дружби?», використо­вуючи висловлювання відомих людей із першої вправи уроку на пе­ребудову речень з прямою мовою в речення з непрямою мовою.