Мета: ознайомити п'ятикласників з особливостями будови речень із прямою мовою, інтонацією в них, навчити учнів розрізняти слова автора і пряму мову в реченні з прямою мовою; формувати організаційно-контрольні вміння оці­нювати роль речень із прямою мовою в тексті; розвивати пунктуаційні вміння ставити й обґрунтовувати розділові знаки при прямій мові; розвивати передмовленнєві вміння трансформувати складні речення в речення з прямою мо­вою, удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння сприймати й відтворювати текст, що містить пряму мову; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню вічних понять добра і зла, вірності і дружби; розвивати високі моральні якості харак­теру п'ятикласників.

Правопис:     розділові знаки при прямій мові.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння прислів'їв, народних висловів.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в ре­ченнях із прямою мовою; синоніміка речень із прямою і непрямою мовою.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь сприймати й відтво­рювати висловлювання, що містять пряму мову.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності (підготовка учнів до сприймання нового матеріалу)

Робота з текстом

► Прочитати уривок з «Легенди про Золоте Зернятко Істини» Василя Сухомлинського. Визначити основну думку висловлювання.

У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле».

Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незро­зумілою. «Для чого ми копаємо? І взагалі, для чого ми живемо на сві­ті?» — питають вони.

Батько й каже синам: «Бачите цю велику гору?». І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.

«Бачимо»,— відповіли сини. «У цій горі — Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні — ніхто не знає. Ка­жуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істи­ни»,— розповів батько (За В. Сухомлинським).

► Знайти речення з прямою мовою. Звернути увагу на їх будову: слова автора (речення, що виражають думку автора тексту) і пряма мова (речення, що передає думку того, про кого розповідає автор).

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Виписати з «Легенди про Золоте Зернятко Істини» В. Сухомлинського речення з прямою мовою. Проаналізувати в них розділові знаки.

► До поданих схем дібрати речення з прямою мовою, що їм відпові­дають.

1) А: «П». 2) А: «П?».

3) «П?» — а. 4) «П»,— а.

Коментар учителя. Прямою мовою називається точно передане ви­словлювання певної особи. Пряма мова супроводжується словами автора, з яких стає відомо, кому належить пряма мова, за яких обставин і як вона була висловлена.

Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне чи спонукальне речення залежно від мети висловлювання. Слова автора вимовляються прискорено тільки з розповідною інтонацією з деяким зниженням го­лосу.

Створення проблемної ситуації щодо розділових знаків у реченнях з прямою мовою

► Проаналізувати речення з прямою мовою і схеми до них. Самостій­но сформулювати правила вживання розділових знаків.

1. Недаремно каже прислів'я: «Мала крапля лупає скелю».

А: «П».

2. Я запитав: «Батьку, що таке людська байдужість?»

А: «П?»

3. Тарас заплескав у долоні: «А он наша хата! А он наша хата!» (Г. Хоткевич).

А: «П!»

На основі спостереження за пунктуацією в реченнях з прямою мовою учні розкривають закономірність розстановки розділових знаків.

Алгоритм учнівського доведення № 1. Пряма мова на письмі береть­ся в ... і починається з ... літери. Якщо перед прямою мовою стоять сло­ва автора, то після них ставиться ... , а після прямої мови — ... , ... або ... . Лапки ставляться перед крапкою, але після знака питання чи зна­ка оклику.

1. «На тебе чекають випробування і велика праця»,— сказав дідусь ону­кові.

«П»,— а.

2. «І що то воно у них за прикмета така?» — міркував хлопець (О. Соколовський).

«П?» — а.

3. «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!» — каже народне прислів'я. «П!» — а.

Алгоритм учнівського доведення № 2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться ... або ... чи ... , а після них — ... . Лапки закриваються перед ... , але після ... чи ... . Слова автора пишуть­ся з ... літери.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення пунктуаційних умінь з теми

Відновлення речень з прямою мовою у зв'язному висловлюванні

► Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення тексту. З'ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Назвати учасників дії. Виписати речення з прямою мовою, розставивши розділові зна­ки. Пояснити їх уживання.

СТАРЕ ДОБРО ЗАБУВАЄТЬСЯ

Побачили Вовчика-братика ловці-молодці та й почали за ним гнати­ся. Вискочив Вовчик на дорогу. А дорогою йшов чоловік із мішком. Вовк до нього Дядечку, змилуйся, сховай мене в мішок. Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок. Надбігають ловці-молодці. Не бачив ти Вовчика-братика питають. Не бачив каже той. Вони й погнали далі. А що, пішли вже мої гонителі запитує Вовк. Пішли відповідає чоловік. Ну, тепер ви­пусти мене просить Вовк.

Чоловік розв'язав мішок і випустив Вовчика-братика. Ну, чоловіче, тепер я тебе з'їм каже Вовк. Я тебе з такої біди врятував, а ти мене з'їсти хочеш кричить чоловік. А Вовк йому Се так у світі ведеться: старе добро забувається» (За І.Франком).

► Як ви розумієте народний вислів Старе добро забувається.

Трансформація складних речень на речення з прямою мовою

► Замінити подані речення на речення з прямою мовою. Накреслити схе­ми, пояснити розділові знаки (перші два речення — колективно, реш­та — за варіантами).

1) Недаремно говорять, що люди — ніби дзеркало. 2) За слова­ми Шота Руставелі, розум, почуття і свідомість тісно пов'язані між собою.

Варіант 1. 1) Говорять у народі, що життя прожити — не поле пере­йти. 2) Ми часто запитуємо у себе, що таке щастя, і чіткої відповіді дати не можемо.

Варіант 2. 1) В. Сухомлинський в одному з листів до дочки писав, що любов — це вічна краса і сила людська. 2) Великий Платон сказав, що думки керують світом.

► Усно перебудувати речення з прямою мовою так, щоб пряма мова стояла перед словами автора.

► Знайти речення, узяті з усної народної творчості. З'ясувати їх жанр.

Сприймання й відтворення висловлювання з реченнями із прямою мовою

► Прослухати текст. Визначити тип мовлення й основну думку вислов­лювання. Підготувати усний докладний переказ тексту, використо­вуючи речення з прямою мовою.

БАТЬКО Й ДІТИ

В одного чоловіка було сім синів. Між собою вони жили не до ладу: все сварились. Скільки разів батько наказував дітям, щоб жили вкупі. Але діти не слухали старого. Раз батько дуже заслаб; він знав, що після його смерті діти поділять хазяйство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод. Щоб краще діти зрозуміли громадську силу і гуртову працю, сла­бий батько звелів принести віник. Діти принесли. Батько каже: «Зламайте його!» Як не ламали діти, та не переломили віника. Тоді батько розв'я­зав віник і по прутику переломив його весь. «Дивіться, діти! Отак і ви: як будете жити в згоді, ніхто вас не подужає; окремо ж кожного й абихто одоліє»,— промовив батько (Нар. творчість).

► Трансформація складних речень на речення з прямою мовою. Перебуду­вати виділені складні речення на речення з прямою мовою. Накрес­лити схеми.

V!. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Що називається прямою мовою?

2. Яку будову мають речення з прямою мовою?

3. Яка інтонація властива реченням з прямою мовою? З якою інтона­цією вимовляється пряма мова. З якою — слова автора?

4. Які розділові знаки ставляться в реченнях з прямою мовою, якщо перед прямою мовою стоять слова автора?

5. Які розділові знаки ставляться в реченнях з прямою мовою, якщо пряма мова стоїть перед словами автора?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Скласти речення з прямою мовою за поданими схемами: 1) А: «П!» 2) А: «П». 3) «П?» — а. Одне з речень перебудувати у складне. Зро­бити його синтаксичний розбір.

2. Скласти невеликий твір на тему «Що я ціную у своїх друзях?». Свої міркування записати, дотримуючись будови роздуму (теза — аргу­менти — висновок).