Мета: поглибити знання учнів про підмет як головний член речення; сформувати вміння виділяти підмети в дво­складному реченні, визначати способи їх вираження; удосконалити вміння конструювати речення з різними за способом вираження підметами; за допомогою мов­леннєво-комунікативного дидактичного матеріалу погли­бити світогляд восьмикласників щодо загальнолюдських цінностей.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, крилатих висловів тощо з різними способами вираження в них підметів.

Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів виражен­ня підметів.

Текст (риторичний аспект): відтворення деформованого висловлю­вання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. Уведення їх у поняттєво-термінологічне поле

Просте речення є основною одиницею, що призначена для пе­редавання відносно закінченої інформації. Крім цього, воно є оди­ницею, що формує складне речення, а також будь-який текст. Саме в простому реченні виявляються його компоненти — головні й дру­горядні члени речення.

IV. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять граматичну основу речення.

Україна. Багато вчених по-різному пояснюють цю назву, але біль­шість із них заперечують, що вона походить від слова «окраїна».

Слово «Україна» в літописі згадується ще в XII ст., але, імовірно, існувало воно набагато раніше. Найпереконливіше, на нашу думку, пояснює назву нашого краю О. Братко-Кутинський. Він доводить, що слово-назва «україна» утворилося зі слова «украяти», тобто «виділити», «відірвати», «відокремити» (вкраяти хліба). І досі вживається слово «кравець», «краяти»,— «краяти сукню», «викроїти годинку» і т. д.

Вкраяний хліб зветься окрайкою. Украяна — тобто відокремле­на від решти, виділена з-поміж інших земля буде зватися Україною (Вкраїною) (М Адаменко).

► Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про головні члени речення.

► Звернути увагу на способи вираження підмета в тексті.

► Які ще теорії походження назви нашої країни вам відомі?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з опорною схемою

► Розглянути схему. Запам'ятати, що означає підмет, на які запи­тання відповідає, з яким членом речення пов'язується та чим ви­ражається.

Означає предмет, опредмечену дію чи ознаку, абстрактне поняття, істоту тощо

Відповідає на запитання хто? що?

Виражається іменником, займенником, числівником, а також сполученням двох і більше слів -

► Яка інформація про підмет є для вас новою?

► Сформулювати повне визначення підмета.

Дослідження-характеристика

► Прочитати вислови вголос. Визначити їх тематику. Які з них мож­на вважати повчальними? Довести це.

1. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду! (П. Чубинський). 2. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко). 3. Держава не твориться в будучині, держава будується нині (О. Стефанович). 4. Жити — вітчизні слу­жити (Нар. творчість). 5. Кожний має свій звичай (Нар. творчість). 6. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творчість). 7. Гра­мотний — видющий і на все тямущий (Нар. творчість). 8. Вітальне «Доброго ранку!» первинно пов'язане з побажальною формою (С. Бог­дан). 9. Вітати означає звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість (С. Богдан). 10. Для кожної стандартної етикетної ситуації існує впорядкована сукупність знаків (Я. Радевич-Винницький).

► Списати, виділяючи головні члени речення. З'ясувати, чим вира­жені підмети. Зробити висновок про способи їх вираження, ви­користовуючи матеріал схеми «Способи вираження підмета»

іменником: Хай оживає істина стара: людина починається з добра! (Л. Забашта)

займнником: Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам (Й.-Г. Зейме)

числівником: На березі сиділо четверо

субстантивованим прикметником, числівником, займенником, дієприк­метником: Розумні вчаться для того, щоб знати (Нар. творчість); В обі­ймах з радістю журба, одна летить, друга спиня... (Олександр Олесь); Усі повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність (Г. Чайка)

інфінітивом: Сміятися над розумними людьми — це привілей дурнів (Жан Лабрюйєр)

власною назвою: Справжнім центром формування культури спілку­вання в Україні стала Києво-Могилянська академія (Т. Чмут)

поєднанням двох іменників: Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (М. Коцюбинський)

сполученням числівника з іменником або двох займенників: Є в на­шому житті ще чимало об'єктів для нещадної сатири (О. Гончар); Усі ми дужі дружбою своєю (В. Стефаник)

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Дослідження-трансформація на основі тексту

► Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Усно ви­значити синтаксичну роль виділених слів. Трансформувати пода­ні речення за зразком так, щоб ці слова виступали в ролі підмета. Визначити спосіб вираження підметів.

Зразок. Дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні лю­дей називається комунікативним етикетом. — Комунікативний етикет — це дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей.

Для сприйняття людини, оцінки її внутрішнього стану важливого значення надають її манері говоріння.

Терміном артикуляція називають творення звуків органами мов­леннєвого апарату. На відміну від звуків тварин, людське мовлення можна розчленувати, тобто виокремити кожен звук. Першорядна ви­мога до артикуляції — її чіткість, виразність. Якнайвиразніше треба артикулювати звуки, виступаючи перед аудиторією.

Для виразності використовують окремий термін — дикція. Цим словом називають також манеру вимовляння звуків. Це як почерк, що у двох людей може бути однаково чітким, розбірливим, але відрізня­тися манерою написання літер (За Я. Радевичем-Винницьким).

► Пояснити лексичне значення і походження слів артикуляція і дик­ція (артикуляція — лат. агіісиШіо — «розчленування»; дикція — лат. (іісйо — «вимова»).

Відтворення деформованого висловлювання

► Визначити межі речень. Списати, розставляючи пропущені розді­лові знаки. З'ясувати, яким членом речення виступають виділені слова. Дати характеристику підмета, скориставшись схемою. Вітаючись чи знайомлячись, старший подає руку молодшому,

жінка — чоловікові, начальник — підлеглому, викладач — студентові не потиснути руку у відповідь уважається образливим рукостискання має бути не міцним, але й не в'ялим, щирим і дружнім привітання у формі рукостискання є надзвичайно промовистим проте слід воло­діти навичками тлумачення мови рукостискання бо від рукостискання і знання його тонкощів залежить результат бесіди відомо, що люди владні, агресивні звичайно практикують домінувальне рукостискан­ня — руку подають долонею вниз пасивні пристосуванці, що часто змінюють свою думку в ході розмови, застосовують підлегле рукос­тискання — руку простягають долонею вгору друзі, як правило, за­стосовують рівнозначний потиск руки, коли долоні чітко спрямовані в сторони (За С. Богдан).

► Зробити висновок, чи завжди підмет виражається іменником.

► Виписати приклади словосполучень з різними видами підрядного зв'язку (узгодженням, керуванням, приляганням). Виділити го­ловне і залежне слова.

АЛГОРИТМ характеристики підмета (на дошці)

4. Визначити спосіб вираження підмета

Творче конструювання (робота в парах)

► Увести подані словосполучення в речення так, щоб виділені слова виступали в ролі підмета. З'ясувати, чи можна вважати побудова­ні речення граматичними синонімами.

Зразок. Уміти спілкуватися високо цінується в усьому світі. — Умін­ня спілкуватися високо цінується в усьому світі.

Відчувати співрозмовника — відчуття співрозмовника; сприймати виступ — сприйняття виступу.

► Визначити спосіб вираження підметів у побудованих реченнях. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Дослідження-відновлення

► Відновити уривок із вірша В. Самійленка «Патріоти», уставляючи необхідні за змістом підмети. За потреби скористатися підручни­ком «Українська література». З'ясувати, чим виражені підмети.

ПАТРІОТИ

... укупі стояли,

А ... дививсь оддалі,

Як ... гаряче розмовляли

Про долю своєї землі.

... у широкій промові

Народні права боронив;

... докази всі наукові

По пунктах як слід розложив.

А ... про теє доводив,

Як дійде ... своїх прав,

І в поступі інших народів

Він місце йому показав.

Так ... вели язиками

Роботу для краю свого,

Гукали й махали руками,

Де річ вимагала того.

► Скласти речення зі словами один, другий, третій так, щоб вони виконували роль означення.

► Що виражає заголовок вірша? Яку людину, на вашу думку, можна назвати патріотом? Чи вважаєте ви себе патріотом своєї країни?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Дібрати з текстів художньої літератури 3—4 приклади речень, у яких підмети були б виражені сполученням кількох повнозначних слів (чис­лівника та іменника, займенника та іменника, фразеологізмом).