Мета: повторити, узагальнити й поглибити основні теоретичні відомості про просте і складне речення, пряму мову й діа­лог, сформувати цілісну систему особистих знань восьми­класників з теми; удосконалити пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних ре­ченнях, у реченнях з прямою мовою та при діалозі; розви­вати творчі вміння моделювати речення з прямою мовою, реконструювати складні речення в речення з прямою мо­вою, створювати діалогічні тексти відповідно до мовлен­нєвої ситуації; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до літератури.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: дотримання правильної інтонації у простих і складних реченнях, у діалогах і реченнях з прямою мовою; засвоєння складних випадків слово­вживання.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь складати й поліп­шувати висловлювання на основі використання влас­ного досвіду.

Тип уроку:    урок повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Прекрасне слово, але що в ньому, як не від серця йде воно?

В. Мисик

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Уявити ситуацію: у вашій родині відбувається обговорення питан­ня про українську мову як рідну і національну. Скласти й записати полілог між членами родини. Використати звертання, вставні слова та однорідні члени речення. Дібрати заголовок.

VIII. Виконання системи завдань на основі повторення вивченого

Навчальне читання мовчки з елементами аналізу тексту

Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати своє твер­дження. З яких речень за будовою складається текст? Думку підтвер­дити прикладами.

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Із глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.

Хлоп'ям зустрів Симоненко сонячний День Перемоги. Фронтові випроби минули його, але червоно-вишневі Малишкові зорі з дивною силою продовжили себе в Симоненковій поезії. І якщо Малишко для нас — сурмач покоління фронтового, то Симоненко постав сурмачем покоління молодшого. Україна для нього — мати, святиня, вона йому дала крила і снагу, глибінь роздумів і художні барви.

Художня палітра його багатюща. Симоненко сміливо випробовує себе в ранніх жанрах. Поряд із творами громадянської та інтимної лі­рики з-під його пера виходять і дошкульні сатиричні епіграми, бай­ки, він пише віршовані жарти й казки для дітей.

Ось таке розмаїття знайде читач у творах Василя Симоненка (О. Гончар).

► Схарактеризувати прості й складні речення. Зіставити їх. Як по­єднані частини складних речень між собою?

► З'ясувати лексичне значення виділеного слова. У якому значенні ав­тор використав його? Виписати ключові слова й переказати текст.

Творче моделювання-зіставлення

► Скласти речення за поданими схемами (на дошці). Порівняти їх структуру. Чим вони відрізняються? Які з них є поширеними і непоширеними, повними і неповними? Пояснити.

► Пригадати вивчене у попередніх класах про структуру речень. Скласти монологічне висловлювання.

Колективна робота з текстом

► Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Що відбиває заголо­вок: тему чи основну думку висловлювання? Пояснити. Помір­кувати, чому поетам важко писати гумористичні твори. Яких ще поетів-сміхотворців ви знаєте?

СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ

В усі часи чи не найбільшим випробовуванням для українця бу­ло вміння залишатися самим собою. Свідчення цьому — багатові­кова трагічна історія нашого народу й долі окремих його видатних представників.

Джек Лондон писав: «Гумор найважче твориться... Писати гумор можуть лише нечисленні автори». Серед цих справді нечисленних авторів, котрі «могли» писати гумор,— ім'я видатного українського поета-сміхотворця Степана Руданського. За свого життя поет майже не друкувався й помер, не здобувши визнання в мистецьких колах. Лише в народі твори Руданського дістали велику популярність, вони розповсюджувалися в списках та переказувалися усно. Слава прийшла до поета після його смерті.

«Найоригінальнішим і заразом найбільше народним явився Руданський у своїх «співомовках»,— відзначав Іван Франко. Співомов­ки Степана Руданського — це рухлива, жива мозаїка, майже калей­доскоп, у якому кожен окремий дрібний елемент дає уявлення про велике ціле. Водночас ці дрібні окремі елементи утворюють загальну картину великого цілого. Зі співомовок ми дізнаємося про суспільні та побутові явища й відносини, характерні для тогочасної України, про звичаї та ментальність різних націй... Адже саме за національною приналежністю групує Руданський дійових осіб (З часопису).

► Знайти в тексті речення, що відповідають поданим схемам: А: «П». «П»,— а. Записати їх і з'ясувати розділові знаки. Що зміниться, якщо поміняти місцями слова автора і пряму мову? Аргументу­вати відповідь.

► Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Дослідження-трансформація

► Прочитати прислів'я і приказки. З'ясувати їх зміст. У яких ситуаціях ви могли б почути або використати подані прислів'я і приказки? 1. Хто рано встає, тому Бог дає. 2. Так спить, як полохливий заєць.

3. Нині гульки, завтра гульки, а в городі ні цибульки. 4. Око бачить далеко, а серце — глибоко. 5. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. 6. Не помиляється той, хто нічого не робить. 7. Пташ­ка красна своїм пір'ям, а людина — своїм умінням. 8. Добрим словом мур проб'єш, а лихим — і в двері не ввійдеш (Нар. творчість).

► Скласти й записати 4—5 речень з прямою мовою, використовуючи прислів'я і приказки. Пояснити розділові знаки. Накреслити схеми.

► До виділених слів дібрати антоніми.

► З'ясувати правопис слів уміння, помиляється. Дібрати 4—5 прикла­дів на визначені орфограми. Записати їх.

Колективна робота з текстом

► Прочитати виразно уривок із поезії Дмитра Білоуса. Які форми мовлення поєднано в тексті? Пояснити власне розуміння заголо­вка вірша і власне ставлення до авторського задуму.

ЦАПИДИКИ

Всі пишуть, всі друкуються навколо,

А в Костя Крука твори теж не гірші.

Він до поета йде: — Скажіть, Миколо Васильовичу,

як вам мої вірші?

Поет узяв ці витвори ліричні:

— Віддаєте належне ви браваді. Проте рядки є досить симпатичні. Цапидики ж стоять вам на заваді.

— Це щось з теорії літератури?

— Признаюсь, не тримав її в руках.

— Це з галузі словесної культури. Та ось воно у ваших же рядках: «Люблять цапи дикі

свіжу капусту жувати...»

Що далі тут уже коментувати?..

(Д. Білоус)

► Проаналізувати розділові знаки при діалозі. Пригадати, як нази­ваються висловлювання співрозмовників у діалогічному тексті.

► З'ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби звернутися до тлумачного словника). Скласти з ним складне ре­чення, використовуючи сполучники бо, щоб.

Ситуативне завдання

► Уявити себе редактором дитячого журналу «Пізнайко». Вам для створення допису необхідно взяти інтерв'ю у восьмикласників про враження від переглянутого кінофільму.

► Скласти й записати діалог редактора з глядачем кінофільму на те­му «Цікавий герой». Розпитати про особисте ставлення до нього, а також власну позицію щодо задуму режисера.

Дослідження-відновлення

► Прочитати текст. Визначити стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Поміркувати, про яку поетесу йдеться в тексті. Розказати, що вам відомо про неї, її життєвий і творчий шлях. Востаннє я бачив Лесю на літературному вечорі. Зібралося багато

молоді. Лесю, що сиділа поруч з матір'ю, одразу впізнали. Леся серед нас, наша Леся... пішло по залу. Ларисо Петрівно, прочитайте нам що-небудь попросив, набравшись хоробрості, юнак у студентській формі. «Досвітні огні»! почулося з усіх кінців залу.

І ось Леся на невеликій естраді. Молодь довго аплодує своїй улюбле­ній поетесі. Вона піднімає руку, немов хоче погасити цей шквал щирого захоплення і пошани. Настає тиша. Напружена тиша. І серед неї нарос­тають слова, вони, мов снігова хуртовина, заполонили зал і всіх, хто був у ньому, підхопили і понесли туди, де «досвітні огні» вже горять...

Кожне слово полум'яної поетеси, кожен жест її горів і кликав до борні, і тепер перед нами стояла вже не слаба змучена постать, а всевладний титан Вставай, хто живий, в кого думка повстала!.. І знову буря оплесків (За О. Лисенком).

► Виписати речення з прямою мовою, розставивши розділові зна­ки. Пояснити їх уживання.

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

1. Виписати з будь-якого підручника 6—7 речень з прямою мовою різної структури. Усно пояснити розділові знаки.

2. Скласти діалог на тему «Який літературний жанр найкращий?».