Мета: узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про просте неускладнене речення; удосконалити вмін­ня й навички працювати над визначенням його видів та структури, способів вираження головних і другорядних членів речення; розвивати вміння правильно інтонува­ти прості неускладнені речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам'ять, ува­гу, кмітливість, творчі вміння використання простих неускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-кому­нікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до рідного краю та до своєї держави, бачити прекрасне й розуміти надбання попередніх поколінь.

Тип уроку:    урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Для мене багато не треба, Щоб серце забилось раптово...

Д. Луценко

IV. Актуалізація опорних знань

Колективна робота з текстом

► Прочитати текст мовчки. З'ясувати стиль і тип мовлення. Помір­кувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку. Аргумен­тувати відповідь. Чи бували ви коли-небудь в українському селі? Поділитися спогадами і враженнями, продовжуючи текст і збері­гаючи авторський задум (усно).

СЕЛО В НАШІЙ УКРАЇНІ

Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть сад­ки! Одно село зовсім запало в глибоку долину і наче потонуло в бі­лому цвіті садків, як у молочному озері; друге стоїть на скалистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі. Там десь на широкій долині розлився дов­гий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами, закутані дорогою білою, прозорою тка­ниною. А там далі, серед зеленого лісу на долинці, стоїть присі­лок у садках, — і здається, ніби серед лісу схопилося біле полум'я, а здорові груші та яблуні, подекуди розкидані між зеленими грабами, стоять у цвіту, наче срібні канделябри, розкидані по лісі (За І. Нечуєм-Левицьким).

► Пояснити лексичне значення виділеного слова (канделябр — свіч­ник для кількох свічок або електричних ламп). Скласти з ним ре­чення, щоб воно виступало в ролі головного члена.

► Складні речення перебудувати у прості та назвати у кожному про­стому реченні граматичну основу. З'ясувати спосіб вираження го­ловних членів речення.

► Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх син­таксичний розбір.

V. Виконання системи завдань і вправ

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкра­щий — записати. Визначити вид тексту за емоційним забарвлен­ням. Який настрій створює він у читача?

Берег. Але чий він? Добре, коли це Кавказ і свої люди. А якщо знову севастопольська земля, яку зайняли фашисти? Що тоді? Стільки страждав він у морі, й потрапити знову в лапи ворога? О ні! Тільки не це. Павло ще знайде в собі силу кинутись у море і не датися до рук ворога живим. Невже його прибило назад до кримських берегів? Но­сило по морю, носило і раптом назад. Ох, як йому важко! Як боляче від усього цього! Що ж робити? Що? Не спи, капітане! Не спи! Уже земля близько. Там берег... (За В. Кучером).

► Погрупувати речення й записати в такій послідовності: 1) озна­чено-особові; 2) узагальнено-особові; 3) безособові; 4) називні. Визначити в кожному реченні граматичну основу і пояснити, чим вона виражена.

► Виділені слова розібрати як частину мови.

► Схарактеризувати речення за метою висловлювання. Записати у таблицю приклади речень. Розказати, за якими ознаками вони класифікуються.

Види речень

За метою висловлювання

розповідні питальні спонукальні

За емоційним забарвленням

неокличні окличні

Творча робота (за варіантами)

Скласти й записати різні за метою висловлювання речення, у яких підметами були б подані слова і словосполучення.

Варіант 1 — знайомий, багато школярів, шість восьмикласників, дві деревини, стадо кіз, кожний із нас, один із хлопців, кілометрів з двадцять, служити.

Варіант 2 — багато сіна, мати з дитиною, три танкісти, дехто з відсутніх, уповноважений, одна з учениць, сім хлопців, творити, метрів з тридцять.

► З'ясувати розділові знаки в реченнях.

► Зробити синтаксичний розбір одного речення (за вибором).

Вибіркове письмо

► Виписати спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім — зі складеним дієслівним присудком. Пояснити, як во­ни утворюються.

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом (Панас Мирний). 2. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (77. Тичина). 3. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О. Донченко). 4. У льотчиків серце несхитне й тверде (М. Бажан). 5. Усе більше сутеніло, став накрапати дощ (О. Гончар). 6. Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок). 7. Іван був дев'ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (М. Коцюбинський). 8. До чистої мети треба йти чистою дорогою (Леся Українка). 9. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти (М. Риль­ський). 10. Голос Маланчин ставав теплішим (М. Коцюбинський).

► Підкреслити другорядні члени речення і з'ясувати, чим вони ви­ражені.

► Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Самостійна робота з творчим завданням

► Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Під­креслити підмет і присудок у кожному реченні.

1. Народи наші як брати (М. Познанська). 2. Наша сила сім'я єдина (Нар. творчість). 3. Гласність, критика і самокритика гарантія здоро­вого розвитку суспільства (3 газети). 4. Найкраща насолода, найвища радість життя відчувати себе потрібним і близьким людям (М. Горький). 5. Той день для нас як музика крилата (В. Сосюра). 6. Праця творчість (П. Попович). 7. Батьківщина це труд і свято (А. Костецький). 8. Бе­резень повінь рожевого цвітіння (Б. Чалий).

► Скласти зв'язну розповідь на тему «Тире між підметом і присуд­ком». Приклади дібрати з художніх творів, вивчених на уроках української літератури.

Ситуативне завдання

► Уявити, що вам доручено розмістити на сайті інформацію про відпочинок учнів вашої школи під час літніх канікул (оздоровчі табори (шкільний та позашкільні), екскурсії, подорожі цікавими місцями України, різноманітні поїздки тощо).

Скласти й записати розповідь на тему «Плануємо літній відпо­чинок», використовуючи неповні речення та різні типи односклад­них.

Розвиток мовних і мовленнєвих навичок учнів

► У поданому тексті знайти неповне речення. З'ясувати роль таких речень у мовленні.

Я спитавсь колись у батька:

— Ви скажіть мені на щирість,

Що найтяжче ранить серце?...

— І почув:

— Несправедливість.

(М. Нагнибіда)

► Розпитати свого товариша по парті про неповні речення, з'ясував­ши, які ознаки вони мають, де вживаються і з якою метою. Якою формою мовлення ви скористаєтеся?

VI. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Які ознаки має просте двоскладне речення? Навести приклади двоскладних речень.

2. Схарактеризувати прості односкладні речення. Навести прик­лади.

3. Які речення називаються неповними?

4. Розказати про другорядні речення.

5. Сформулювати правила написання прикладок.

6. Назвати види обставин і навести приклади речень з їх викорис­танням.

7. Скласти речення з порівняльним зворотом і з'ясувати його роль у реченні.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Скласти розповідь у науковому стилі на тему «Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмому класі з цього розділу, з'ясувати їх роль та значення для розвитку мовлення кожної людини.