Мета: поглибити знання учнів про присудок як головний член речення, способи його вираження; сформувати вміння виділяти присудки в двоскладному реченні, визначати способи їх вираження; удосконалити вміння констру­ювати речення з різними за способом вираження при­судками; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення мовного етикету як культурного обличчя нації.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів і крилатих висловів з різними способами вираження в них простих присудків.

Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів виражен­ня простих присудків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Мовний етикет — культурне обличчя нації.

Нар. мудрість

III. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Бесіда за запитаннями

1. Яке речення називається двоскладним? Навести приклади.

2. Яку функцію в реченні виконують головні члени?

3. Який головний член речення називається присудком? Як він пов'язується з підметом?

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Робота з опорною схемою «ЯК ПІДМЕТ ПОВ` ЯЗУЄТЬСЯ З ПРИСУДКОМ» (на дошці)

Розглянути схему. З'ясувати, що вам відомо про присудок як го­ловний член речення, а яка інформація є новою.

► Дати повне визначення присудку, скориставшись схемою.

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати текст. Яке речення в ньому є ключовим? Дібрати за­головок. Підготувати усний переказ висловлювання.

Етикет українців вироблявся, витончувався впродовж тисячоліть. Окремі вислови етноетикету сягають ще дохристиянського періоду і пов'язані з язичеською обрядністю, звичаями, усталеними у слов'ян. Наприклад, жінка, перепрошуючи за вимовлене в хаті недобре слово, говорила: «шануючи сонечко святе, і піч, і стіл», а чоловік, утриму­ючись від лайки, промовляв: «сказав би, та піч у хаті». Це пов'яза­но з давніми слов'янськими культами сонця, печі, стола. Замінивши відкрите вогнище, якому в давнину поклонялися як опікунові дому, очищаючій та живильній силі, піч стала уособленням сімейного доб­робуту й охоронцем родинних таємниць. Люди вірили: якщо шану­вати піч, вона дасть силу, достаток, здоров'я (С. Богдан).

► Визначити головні члени речення. Звернути увагу на присудки. Розподілити їх на прості та складені.

► З'ясувати, яка відмінність етикету й етноетикету.

Дослідження - відновлення

► Записати речення, ставлячи дієслова у відповідній формі способу і часу. Підкреслити присудки.

1. Слово «етикет» (примандрувати) у нашу мову з французької через посередництво російської і польської. 2. Дотримуючись правил мовного етикету, ми передусім (засвідчувати) свою вихованість, ша­ну й уважність до співрозмовника. 3. Частина формул мовного ети­кету поступово (архаїзуватися). 4. Мовний етикет (не обмежуватися) тільки розмовно-побутовим стилем. 5. Особливості мовного етикету (простежуватися) у виборі певних виразів і їх поєднанні. 6. Поряд із функціональними стилями (виділятися) також стилі експресивні. 7. Навіть до одного і того ж адресата залежно від стилю ми (зверта­тися) по-різному. 8. Суттєво (впливати) на вибір етикетного виразу тональність спілкування. 9. (Змінюватися) етикетна формула і залеж­но від статі співрозмовника (За С. Богдан).

► Зробити висновок про вираження простого присудка. Свої спо­стереження зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Дослідження - аналіз

► Виразно прочитати уривки з поетичних творів. Звернути увагу на виді­лені присудки. З'ясувати, до простих чи складених вони належать. 1. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями

заллє золотий річку, і верби, і кручі... (В. Сосюра). 2. Будуть тебе кли­кать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко).

3. Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу (М. Руденко).

4. Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов (В. Сосюра).

5. І нехай пливе за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе ди­вуватися повік (В. Симоненко). 6. Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю! (В. Симоненко). 7. Будуть крани водою шуміти. Бу­дуть клумби широкі цвісти (Г. Чубач).

Коментар учителя. Присудок, виражений дієсловом складеної форми майбутнього часу, належить до простих. Наприклад: Будуть солодко віять минулим білі яблуні в нашім саду (В. Сосюра). Порів­няйте: Солодко віятимуть минулим білі яблуні в нашім саду.

Творче конструювання (робота в парах)

Установити відповідність між фразеологізмами й синонімічними до них дієсловами. За зразком скласти пари речень так, щоб у ролі простих присудків уживалися: а) фразеологізми; б) синонімічні до них дієслова. Підкреслити головні члени речення.

Зразок. Він поставив на кін усе. — Він ризикував усім.

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок, що ви­ражав би основну думку. Виписати прості присудки. Указати на спосіб їх вираження.

Я пригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими птахами: вони всідалися на старій клуні і, закинувши голову до неба, розсипалися клекотом. Разом із ними приходила весна, земля про­кидалася й виповнювалася знову безліччю істот: жаби кумкали, жай­воронки вимірювали піснями височінь неба, бджоли стрімко проно­силися над головою, а джмелі особливо довірливо щось проказували до розцвіченої синенької кропивки. Який багатий світ! Спориш зво­рушливо зеленів дрібнесенькими листочками, червонясті язички кін­ського щавлю ловили тепле проміння, а на оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставля­ючи ноги, лелеки (За П. Мовчаном).

► Дослідити, чи всі присудки в тексті належать до простих. Навести приклади складених присудків.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Записати 5—6 народних висловів про роль людини в суспільстві. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети і присудки.