Епіграф. Його стійкий гуманізм, вузький і чистий,
суворий і чуттєвий, вів сумнівну в своєму результаті битву проти
нищівних і потворних віянь нашого часу. Жан-Поль Сартр
Хід уроку 1. А. Камю -
один з найвидатніших представників літератури екзистенціалізму (Зарубіжна
література, 1998, № 4, с. 17). Вступне слово вчителя
- Видатний французький письменник А. Камю зажив популярності ще за
життя, і нині твори його не втрачають актуальності через те, що
письменник зумів поставити в них багато запитань, важливих як для його
сучасників, так і для наступних поколінь.
Екзистенціалізм (екзистанс (фр.) - людське існування) -
течія модернізму в літературі, виникла перед Другою світовою війною.
Характерні риси - суб'єктивізм, індивідуалізм, песимізм, заперечення
будь-якого насильства. Представники - Марсель, Сартр, Камю. Висновок
"Життя абсурдне". Але Камю говорить, що навіть тоді, коли для людини
немає виходу, вона повинна хоча б спробувати вберегти повагу до себе і
до тієї справи, на яку прирікає її сліпий рок. 2.
Життєвий та творчий шлях письменника (у формі "запитання -
відповідь": учні за бажанням ставлять один до одного запитання і дають
відповіді). 3. Складання опорного конспекту 1.
Камю - філософ і літератор. Теми творів - відчуженість людини, її
приреченість, свобода і право, "сторонність" та абсурдність людського
буття. Абсурд - це ясний розум, можливе відкриття змісту життя як
спілкування, єднання людей у боротьбі проти зла. 2. Тема бунту.
Бунт - це шлях від тиранії до цивілізації, об'єднання людей. 3.
Повість "Сторонній" (1942) - Камю показує прірву ніж людиною і світом,
який її оточує, а також страшну прірву між людьми. 4. "Міф про
Сізіфа" (1943) - про призначення людини. Суть її існування (Зарубіжна
література, 1997, № 2, с. 34). 5. П'єса "Калігула" (1945) - це
трагедія людини, яка намагалася бути вірною сама собі. 6.
Філософський роман-притча "Чума" (1947), написаний під враженням
фашистської окупації і руху Опору. Оран - то планета Земля, що
загубилась у безмежному Всесвіті, і кожен з героїв твору - носій якоїсь
філософської ідеї. 4. Робота за змістом повісті
"Сторонній" (Зарубіжна література, 1997, № 2, с. 34; Зарубіжна
література, 1998, № 4, с. 18). Висновки "Сторонній"
- сигнал тривоги з приводу оскудіння громадянськості. Суд над
"стороннім" виливається у саркастичний суд самого автора над фальшивими
цінностям и суспільства, що занапастило людську душу. 5.
Тлумачення змісту роману А. Камю "Чума" (Зарубіжна література,
1997, № 2, с. 38). - Що таке притча? (Твір з чітко вираженою
мораллю, з конкретною повчальною ідеєю). - Роман є своєрідним
підсумком філософських роздумів письменника над особливостями
колективістської моралі. Чому все ж таки колективістська мораль
бездіяльна? - запитує Камю в романі ("Вона не має права на відпочинок, а
тим більше на бездіяльність"). Фабула твору
Середньовічна хвороба нищила сучасне місто, як нищила фашистська
чума цивілізацію XX століття. Кожний з персонажів, котрі згуртувалися
навколо доктора Ріє, має свій шлях до "прозріння". Водночас роман
є і пересторогою людству: "мікроб чуми ніколи не гине, не зникає... він
чекає на свій час..." Бесіда за запитаннями підручника (с. 238)
та хрестоматії (с. 347): - розуміння образів роману (Зарубіжна
література, 1997, №2, с. 36). Висновок Світ
- абсурдний, у ньому панує зло. але людина, щоб бути гідною звання
людини, мусить не підкорятися злу, незважаючи на його одвічність. 6.
Дискусія за проблемами, піднятими в романі - В
будь-яких умовах, навіть в обставинах загального краху людина повинна
виконувати свої обов'язки. - Людина має робити те, що потрібно
робити. - Найголовніше - виконувати свої обов'язки. -
Людина мусить залишатися вірною людському в собі; повинна протистояти
злу навіть у тому разі, коли немає ніякої перспективи і ніякої надії.
- Солідарність, що виникає у процесі боротьби, душевна близькість
людей залишається абсолютною цінністю навіть тоді, коли історично ні до
чого не веде. Солідарність зміцнює і звеличує все найкраще в людині.
- Люди швидше добрі, ніж злі. 7. Творча письмова
робота: "Є більше підстав захоплюватися людьми, ніж ставитися
до них з презирством" (А. Камю). |