Мета: поглибити знання п'ятикласників про граматичну основу речення, способи вираження підмета і присудка; дати за­гальне уявлення про речення з одним головним членом; формувати загальнопізнавальні вміння виділяти грама­тичну основу в реченні, порівнювати речення з повною

Відомості з синтаксису і пунктуації граматичною основою і з одним головним членом, визна­чати спосіб морфологічного вираження підмета і присуд­ка; розвивати творчі вміння побудови речень і зв'язних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття поваги до рідного краю.

Правопис: тире між підметом і присудком.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне українських) і прислів'їв.

Орфоепія: формування вмінь правильного наголошення слів — назв дерев.

Граматика: спостереження за використанням вивчених частин мови

в ролі підмета і присудка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учи­тель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні поняття, з яки­ми вони познайомляться на уроці (терміни записані на дошці).

Речення

Логічний наголос

Граматична основа речення: підмет, присудок

Речення з одним головним членом

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над зв'язним висловлюванням (виразне читання тексту вголос)

► Прочитати вголос текст. Визначити тему й основну думку висловлю­вання. Дібрати до тексту заголовок.

Весною ми ходили до лісу.

Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець — і всі дерева в лісі заспі­вали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цей спів, хотілось підійти до білокорої красуні, обняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося бути сильними, відважними.

Верба, що схилилась над ставом, співала задумливу пісню. Прислу­хаючись до цього співу, ми думали, що прийде осінь та й опаде-осиплеться листячко з дерев.

Горобина співала тривожну пісню. Від цього співу набігала думка про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, шука­ючи захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі (За В. Сухомлинським).

► Чим, на вашу думку, можна пояснити те, що береза співала ніжену пісню, дуб — мужню, верба — задумливу, а горобина — тривожну? Зверніть увагу на характеристику цих дерев.

► Запам'ятати правильне наголошення слів верба, горобина.

► Лексична робота (Береза — лісове білокоре дерево з тоненьким дов­гим гіллям і серцеподібним листям. Верба — дерево з довгим звис­лим гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностате­вими квітками. Горобина — дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. Дуб — багаторічне листяне дерево з міцною де­ревиною та плодами — жолудями).

► Пригадати, з чого складається граматична основа речення. Виписати з другого речення тексту спочатку всі словосполучення, потім — гра­матичні основи.

Творчий диктант

► Визначити межі речень. Прочитати, слідкуючи за тим, як у кінці ре­чень понижується голос. Списати, розставляючи пропущені розді­лові знаки. Підкреслити граматичні основи.

ОСІНЬ

Прийшла осінь у зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки різ­нобарвними вогнями горять осики дикі груші червоніють китиці ягід на горобинах на лісовій ліщині дозріли горіхи важкі коричневі жолу­ді падають з дубів лісовим мешканцям настав час заготовляти на зиму харчі лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів бруслини жолудями горіхами моторні білочки ховають під мох у дупла дерев лі­сові горіхи й жолуді збирають і сушать на голках гриби (За В. Пархоменком).

► Про які дерева ви дізналися з цього тексту? З'ясуйте значення назв дерев осика і ліщина за допомогою тлумачного словника.

► Наявність граматичної основи (підмета і присудка) — одна з голов­них ознак речення. А які ще ознаки властиві реченню?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Моделювання зв'язного висловлювання

► Прочитати слова, подані в початковій формі. Скласти й записати речення. Підкреслити в них граматичні основи. Визначити, якими частинами мови виражені підмет і присудок.

Літній, канікули, я, любити, більше, за, інший. За, три, місяць, мож­на, цікаво, відпочити. Під, час, гарний, погода, із, задоволення, бігати, до, річка, ходити, в, ліс, за, ягоди. Проте, дощ, також, не, перешкодити, корисний, відпочинок. У, непогожий, день, я, читати.

► Довести, чи становлять речення зв'язне висловлювання. Свою дум­ку обґрунтувати. Дібрати заголовок, який виражав би тему тексту.

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Виразно прочитати. Визначити, на яке слово в кожному реченні па­дає логічний наголос.

1) Дерево пізнається за плодами. 2) Дерево з глибоким корінням менше боїться вітру. 3) Кора дерево береже. 4) Нема дерева без гілки. 5) По гілках судять про корінь дерева. 6) Горобину пізнають по листю. 7) Горіхове дерево всихає з коріння. 8) Дубовий гай вітру не боїться. 9) Осика зашумить — трава підніметься (Нар. творчість).

► Визначити тематику речень і жанр усної народної творчості, до яко­го вони належать.

► Виділити в реченнях граматичні основи. Проаналізувати граматичні основи в четвертому, п'ятому і шостому реченнях. Зробити висновок про будову граматичних основ.

Коментар учителя. Усі слова в реченні зв'язані граматично. Головні члени — підмет і присудок — складають його граматичну основу і зале­жать один від одного. Наприклад:

З насіння виростають нові дерева.

Граматична основа речення може включати лише один головний член — підмет або присудок. Наприклад:

Ліс. Ніч. Мертва тиша. Дивуєшся лісною тишею восени.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Моделювання уривку поетичного твору

► Відновити ритм уривка з вірша Богдана Лепкого «І в мене був свій рідний край», переставивши слова в належному порядку. (Спочат­ку з кожного рядка поезії виберіть слова, що римуються, зіставте їх, і ви почуєте ритм).

► Прочитати й записати. Підкреслити граматичні основи. Визначите, якою частиною мови виражені підмет і присудок.

► Користуючись тлумачним словником, з'ясувати значення слів гай, діброва. Скласти й записати з цими словами речення.

Дослідження-реконструювання

► Перебудувати речення з одним головним членом на речення з пов­ною граматичною основою (з підметом і присудком).

Зразок. На галявині пахло свіжою травою. — На галявині пахла свіжа трава.

1) У лісі мені дихалося вільно. 2) Вітром нанесло гори піску. 3) На лу­ках батьком скошено отаву. 4) Сьогодні чогось не спалось хлопцеві.

Рідний край і в мене був свій,

Цвіли там у діброві квіти,

Шумів гай таємну пісню,

Збіжжя чудові стелилися

На пасіку і на коровай...

І в мене свій рідний край був.

► Лексична робота (Отава — трава, що відростає на місці скошеної).

► Зіставити речення й визначити, чи змінюється їх зміст у процесі пе­ребудови.

Прочитати текст

► З'ясувати стиль і тип мовлення. Визначити основну думку вислов­лювання. Дібрати до тексту заголовок

«Що це є Батьківщина?» — раз питалась Оля, а батько радо відповів на це питання: «Знай, батьківщина — це ріка, що серед поля, поза се­лом, ген, попід лісом, тихо плине. Це в саді нашому дерева, зілля, квіти. Це на ланах пшениця златокоса. Це той, що віє з піль, пахучий, теплий вітер. Це на левадах скошена трава в покосах. Це наші всі пісні і молит­ви щоденні. Це рідна мова — скарб, якого ти не згубиш. Це небо, синє вдень, а серед ночі темне. Це, моя Олю, усе, що ти так щиро любиш» (Б.-І. Антонич).

► Дати відповідь на запитання «Що є для нас батьківщина?», викорис­товуючи матеріал тексту. Доповнити речення, виділити граматичні основи.

Батьківщина — це ріка серед поля.

Коментар учителя. Іноді між підметом і присудком може ставити­ся тире, якщо вони виражені формами називного відмінка іменника. В усному мовленні між підметом і присудком, вираженим іменником, робиться середня пауза, підмет виділяється інтонаційно, а друга частина речення вимовляється більш швидким темпом. Наприклад:

Батьківщина // — це дерева в нашому саду.

► Користуючись тлумачним словником, довести, в якому значенні слово батьківщина пишеться з великої літери, а в якому — з малень­кої. Тлумачення слів записати в зошит. Скласти з ними речення.

Навчальне аудіювання

► Прослухати прислів'я. Записати під диктовку спочатку ті, в яких між підметом і присудком ставиться тире, потім ті, в яких тире відсутнє. Підкреслити головні члени речення. Визначити, якими частинами мови виражені підмет і присудок.

1) Батьківщина всім матерям мати. 2) Кожному мила своя сторо­на. 3) За рідний край життя віддай. 4) Рідна сторона мати, чужа мачуха. 5) Навіть пташка має рідну землю. 6) За рідною землею і в раю скучно. 7) Свій край як рай, а чужина як домовина. 8) Чужа хата гірше ката (Нар. творчість).

VII. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Яку роль відіграє логічний наголос у реченні?

2. З чого складається граматична основа речення?

3. Який член речення називається підметом? Що він означає? На які питання відповідає? Якими частинами мови виражається?

4. Який член речення називається присудком? Що він означає? На які питання відповідає? Якими частинами мови виражається?

5. Коли між підметом і присудком ставиться тире?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

IX. Домашнє завдання

1. Заповнити таблицю, використовуючи теоретичний матеріал під­ручника. Проілюструвати теорію власними прикладами. Розказати за таблицею про головні члени речення.

2. Прочитати. З'ясувати, про яке дерево розповідається. Знайти в тексті слова-підказки. До кожного абзацу дібрати заголовок. Скласти план висловлювання. Усно переказати текст.

За будь-якої пори року ці дерева милують зір густою темно-зеленою барвою. Але особливо взимку, на тлі яскраво-білого снігу.

Можливо, саме цією неповторною барвою, що серед зими милує та звеселяє зір, і уславилося дерево в народі. Воно стало супутником од­ного із зимових свят, яке завжди очікуємо з новими надіями та сподіван­нями. Про цю врочисту подію і в загадках мовиться. Наприклад:

І літом і зимою

Одне вбрання у нас,

А можна нас побачить,

Як рік почався в вас. Темно-зелена красуня і біля людських осель росте. Існував звичай і на цвинтарях її висаджувати. Узимку, коли всі дерева в саду голі, а на­вколо білі сніги, це дерево й справді звеселяє обійстя, нагадуючи про весняні дні пишного квітування (А. Кондратюк).

► У другому абзаці виділити слова, на які падає логічний наголос. Скласти й записати з ними словосполучення.

► І з речень третього абзацу виписати граматичні основи. Визначити частини мови, якими виражені підмет і присудок. Знайти в тексті речення з одним головним членом.