Мета: поглибити знання п'ятикласників про граматичну основу речення, способи вираження підмета і присудка; дати загальне уявлення про речення з одним головним членом; формувати загальнопізнавальні вміння виділяти граматичну основу в реченні, порівнювати речення з повною граматичною основою і з одним головним членом, визнача­ти спосіб морфологічного вираження підмета і присуд­ка; розвивати творчі вміння побудови речень і зв'язних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття поваги до рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учи­тель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні поняття, з яки­ми вони познайомляться на уроці (терміни записані на дошці).

Речення

Логічний наголос

Граматична основа речення:

підмет, присудок

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Моделювання зв'язного висловлювання

> Прочитати слова, подані в початковій формі. Скласти й записати речення. Підкреслити в них граматичні основи. Визначити, якими частинами мови виражені підмет і присудок.

 Літній, канікули, я, любити, більше, за, інший.

За, три, місяць, можна, цікаво, відпочити.

 Під, час, гарний, погода, із, задоволення, бігати, до, річка, ходити, в, ліс, за, ягоди.

 Проте, дощ, також, не, перешкодити, корисний, відпочинок.

У, непогожий, день, я, читати.

2. Творче спостереження над мовним матеріалом

> Виразно прочитати. Визначити, на яке слово в кожному реченні па­дає логічний наголос. Записати речення на дошці і в зошитах.

1) Дерево пізнається за плодами. 2) Дерево з глибоким корінням менше боїться вітру. 3) Кора дерево береже. 4) Нема дерева без гілки.

5) По гілках судять про корінь дерева. 6) Горобину пізнають по листю.

7) Горіхове дерево всихає з коріння. 8) Дубовий гай вітру не боїться.

9) Осика зашумить — трава підніметься.

> Виділити в реченнях граматичні основи.

3. Коментар учителя.

Усі слова в реченні зв'язані граматично. Головні члени — підмет і присудок — складають його граматичну основу і залежать один від одного.

Граматична основа речення може включати лише один головний член — підмет або присудок. Наприклад:

Ліс. Ніч. Мертва тиша. Дивуєшся лісною тишею восени.

4.  Дослідження-реконструювання

> Перебудувати речення з одним головним членом на речення з пов­ною граматичною основою (з підметом і присудком). На дошці і в зошитах.

Зразок. На галявині пахло свіжою травою. — На галявині пахла свіжо трава.

1) У лісі мені дихалося вільно. 2) Вітром нанесло гори піску. 3) На луках батьком скошено отаву. 4) Сьогодні чогось не спалось хлопцеві.

Зіставити речення й визначити, чи змінюється їх зміст у процесі пе­ребудови.

5. Прочитати текст

> З'ясувати стиль і тип мовлення. Визначити основну думку вислов­лювання. Дібрати до тексту заголовок

«Що це є Батьківщина?» — раз питалась Оля, а батько радо відповів На це питання: «Знай, батьківщина — це ріка, що серед поля, поза се­лом, ген, попід лісом, тихо плине. Це в саді нашому дерева, зілля, квіти. Це на ланах пшениця златокоса. Це той, що віє з піль, пахучий, теплий вітер. Це на левадах скошена трава в покосах. Це наші всі пісні і молит­ви щоденні. Це рідна мова — скарб, якого ти не згубиш. Це небо, синє вдень, а серед ночі темне. Це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш» (Б.-І. Антонич).

> Дати відповідь на запитання «Що є для нас батьківщина?», викорис­товуючи матеріал тексту. Доповнити речення, виділити граматичні основи.

Батьківщина — це ріка серед поля.

___...

___...

___...

___...

___...

6. Коментар учителя.

Іноді між підметом і присудком може ставити­ся тире, якщо вони виражені формами називного відмінка іменника. В усному мовленні між підметом і присудком, вираженим іменником, робиться середня пауза, підмет виділяється інтонаційно, а друга частина речення вимовляється більш швидким темпом. Наприклад:

Батьківщина — це дерева в нашому саду.

7. Навчальне аудіювання

> Прослухати прислів'я. Записати під диктовку спочатку ті, в яких між підметом і присудком ставиться тире, потім ті, в яких тире відсутнє. Підкреслити головні члени речення. Визначити, якими частинами мови виражені підмет і присудок.

1) Батьківщина всім матерям мати. 2) Кожному мила своя сторона 3) За рідний край життя віддай. 4) Рідна сторона мати, чужа мачуха 5) Навіть пташка має рідну землю. 6) За рідною землею і в раю скучно 7) Свій край як рай, а чужина як домовина. 8) Чужа хата гірше ката (Нар. творчість).

7. Подумати і дати відповіді на питання:

1. Яку роль відіграє логічний наголос у реченні?

2. З чого складається граматична основа речення?

3. Який член речення називається підметом? Що він означає? На які питання відповідає? Якими частинами мови виражається?

4. Який член речення називається присудком? Що він означає? На які питання відповідає? Якими частинами мови виражається?

5. Коли між підметом і присудком ставиться тире?

V.  Підсумок уроку.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VII. Домашнє завдання.

Заповнити таблицю, використовуючи поданий вище теоретичний матеріал. Проілюструвати теорію власними прикладами. Розказати за таблицею про головні члени речення.

За, три, місяць, можна, цікаво, відпочити.

 Під, час, гарний, погода, із, задоволення, бігати, до, річка, ходити, в, ліс, за, ягоди.

 Проте, дощ, також, не, перешкодити, корисний, відпочинок.

У, непогожий, день, я, читати.

«Що це є Батьківщина?» — раз питалась Оля, а батько радо відповів На це питання: «Знай, батьківщина — це ріка, що серед поля, поза се­лом, ген, попід лісом, тихо плине. Це в саді нашому дерева, зілля, квіти. Це на ланах пшениця златокоса. Це той, що віє з піль, пахучий, теплий вітер. Це на левадах скошена трава в покосах. Це наші всі пісні і молит­ви щоденні. Це рідна мова — скарб, якого ти не згубиш. Це небо, синє вдень, а серед ночі темне. Це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш»