Мета: узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про просте ускладнене речення; удосконалити вмін­ня й навички працювати над визначенням його видів та структури, аналізувати ускладнювальні компоненти ре­чень та способи їх вираження; розвивати вміння пра­вильно інтонувати прості ускладнені речення та розстав­ляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання простих ускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне в навколишньому середовищі.

Тип уроку:    урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Настановно-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з розділу «Просте ускладнене речення».

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи

Дослідження-спостереження

► Прочитати текст. Пояснити, чому автор дав таку назву текстові. Назвати його стилістичні особливості. Довести свою думку. Запи­сати текст. Пояснити орфограми й пунктограми. Дослідити син­таксичну структуру речень.

VIII. Підсумок уроку

IX. Домашнє завдання

Продовжити розпочату на уроці роботу над складанням прото­колів.

УСЕ В НАС ВІД НЬОГО, ВІД ХЛІБА

А втім, самі ми, кожен із нас — дитина своїх батьків. Свого на­роду й хліба.

Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з до­брою новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібом на вишитому рушнику. Короваєм благословляли в довгу, тепер уже двоєдину дорогу одружених молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім.

Зрештою, уся історія нашого народу пов'язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молоти, учиняти тіс­то, дивитися, як воно сходить, пекти, а коли хочете, то й ґречним, вихованим ще з дитинства вмінням його їсти. Цілий цикл, у якому є свої таємниці, досвід, розрахунок, цикл, за яким можна вимірюва­ти літа людського життя.

Може, тому так щемить у нас, сучасників, серце, коли зачуємо прадавню пісню, у якій дочка благає з чужини: «Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчикам хліба...» (За В. Яворівським).

Пояснювальний диктант

► Переписати, розставляючи розділові знаки. Зробити синтаксич­ний і пунктуаційний розбір речень (усно).

1. Не сіявши не оравши не буде жито родити (Нар. творчість). 2. Чудовий піаніст Лисенко надзвичайно тонко й художньо передав твори Шумана Шопена Ліста (В. Дяченко). 3. Діла мої буденні й ве­ликі відкриті перед людством (Б. Олійник). 4. Якби хліб та одежа то їв би козак лежа (Нар. творчість). 5. Природний співак він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (В. Дяченко). 6. І на онов­леній землі врага не буде супостата (Т. Шевченко). 7. З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом увесь пропахлий димом (М. Риль­ський). 8. Жінка дивиться на Десну заклопотано наче велике щастя її чекає на тому березі посеред лугів де трави такі високі що можна заблукати (О. Довженко).

► Виділити в реченнях відокремлені члени, схарактеризувати їх і ви­значити спосіб вираження.

► Перше речення використати як зачин для власного твору-роз-думу.

Творчий диктант на доповнення синтаксичних одиниць

► Відновити текст: уставити на місці крапок однорідні члени речен­ня з довідки. Пояснити пунктограми.

І гори, й долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті як срібло, світлом. Куди не кинеш оком, скрізь весело та любо! Зеленіла молода бутвина на городах, зеленіли зеленіли роз­кішні .......

Над ставком, над садками ... хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушились якісь пасма......ниточок. А над зеленою зем­лею синє-синє та глибоке літнє небо; а між небом та землею золоте сонце та хвиля світова! І весело, й любо, й радісно! І не до одного веселого, навіть до нещасного, безталанного сміялося небо, сміялася земля, сміялося сонечко ясне, а ставочок між зеленими горами, між зеленими......неначе реготавсь!.. Холодне серце старої Хомини; весь світ — ... — усе ......  (І. Нечуй-Левицькш).

Довідка: миготіло, грало, лилося; поля, садки; вербами та сада­ми; чистим, прозорим, білим; тонких золотих; і фабрика, і ліс, і не­бо; бур'яни та бузина; захиталось і закрутилось.

► Визначити види однорідних членів речення.

Розвиток комунікативних умінь

► Пригадати вивчене раніше про однорідні члени речення й побу­дувати зв'язну розповідь на тему «Однорідні члени речення у ви­словлюваннях різних стилів». Навести приклади.

Дослідження-відтворення Варіант 1

► Пригадати теоретичні відомості про вставні слова і словосполу­чення. Заповнити таблицю. Приклади дібрати з творів, що вивча­лися на уроках української літератури.

► Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній ро­боті.

Варіант 2

► Пригадати теоретичні відомості про звертання і скласти опорний конспект, з'ясувавши, що таке звертання, які бувають види звер­тань за будовою, способи їх вираження, роль у висловлюваннях тощо. Приклади дібрати з творів, що вивчалися на уроках укра­їнської літератури.

► Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній ро­боті.

Групи вставних слів і словосполучень за значенням

Що виражають

Вставні слова і словосполучення

Приклади речень зі вставними словами і словосполученнями

Творче дослідження на відновлення синтаксичних одиниць

Відновити речення, уставляючи замість крапок звертання і вставні слова з довідки. Як вони впливають на зміст речень?

1. Щоб ти, ....., став ще вищий, а ти, ....., красніша, а ти, ......, сміливіший, а ти, миліша (В. Китайгородська). 2. Нині, ......., ма­ло хто знає, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як зберігалися вони впродовж віків (В. Довженок). 3. Я прожив,......., ці літа у найвищому щасті (Є. Литюк). 4......., реальне життя зне­кровлює найчистіші мрії (М. Мельник). 5. Це вже, ......., проза життя (О. Довженко). 6. Вона,........., троянда в морі квітів (3 журналу). 7. Де ж ви, ......, мої соколи ясні (М. Вороний). 8. За селом зелено-зелено. І по хвилях переливи червоні........ (А. Головко).

Довідка: ясеню, мабуть, парубоче, на жаль, дівко, даруйте, руто, (Леся Українка), моя мила, (од сонця), мої Голуб'ятка.

► Схарактеризувати звертання і вставні слова. Пояснити розділові знаки при них.

Комунікативний практикум

► Поширити подані речення уточнювальними або відокремленими членами. Пояснити розділові знаки.

1. Ми читали вірші. 2. Відбудеться зустріч з письменником. 3. Чути переплеск хвиль. 4. Сонце сховалося за обрієм. 5. Була надзвичайно приємна й тиха весна. 6. Сьогодні він був зосереджений.

► Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).

V. Підсумок уроку

VI. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Чим можуть ускладнюватися прості речення?

2. Розказати про однорідні члени речення з різними видами зв'язку. Навести приклади.

3. Які звертання називаються поширеними й непоширеними? Навести приклади речень зі звертаннями і пояснити розділові знаки.

4. Скласти речення зі вставним словом, словосполученням і речен­ням. Записати їх і пояснити розділові знаки.

5. Розказати про відокремлені члени речення та способи їх виражен­ня. Навести приклади.

6. Які розділові знаки ставляться при відокремлених уточнювальних членах речення? Правила проілюструвати прикладами.

VII. Домашнє завдання

Скласти діалог на тему «Розділові знаки в простому ускладненому реченні». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмо­му класі з цього розділу, з'ясувати їх роль для розвитку мовної осо­бистості.