Мета: поглибити й систематизувати знання п'ятикласників про види речень за метою висловлювання й інтонацією; сфор­мувати поняття про пунктуаційну помилку; розвивати вміння асоціативно мислити, переносити знання в нові не­стандартні ситуації, критично мислити; формувати загальнопізнавальні вміння трансформувати розповідні речення у спонукальні, ставити й обґрунтовувати розділові зна­ки в кінці речення, знаходити й виправляти пунктуацій­ні помилки; розвивати мовленнєво-комунікативні вмін­ня шляхом самостійного складання усних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до природи, сприя­ти екологічному вихованню особистості п'ятикласника.

Правопис: розділові знаки в кінці речень.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мови і стилістика: інтонування розповідних, питальних, спо­нукальних, а також окличних речень; синоніміка розпо­відних і спонукальних речень.

Міжпредметні зв'язки: речення за метою висловлювання та інтонацією в народних казках, оповіданнях (література), у порадах юним натуралістам (природознавство).

Тип уроку: урок поглиблення і систематизації (урок-практикум).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Визначення рівня осмислення навчальної інформації учнів з теми «Види речень за метою висловлювання. Окличні речення» (діагностичний контроль)

Лінгвістична розминка

► Назвати розділові знаки за їхніми характеристиками.

1) Фіксує кінець речення, а також передає питальну інтонацію. (Знак питання) 2) Свідчить про закінчення думки в розповідних реченнях. (Крапка) 3) Ставиться в кінці речення і передає окличну інтонацію. (Знак оклику) 4) Ставиться в кінці речення і передає незакінчену думку, бага­тозначність сказаного. (Три крапки)

Виконання тестових завдань (кодова робота)

► Проаналізувати речення за метою висловлювання й записати кодо­вий номер кожного речення (цифрою 1 позначити розповідні неокличні речення; цифрою 2 — питальні речення; цифрою 3 — спону­кальні речення; цифрою 4 — окличні).

1. Теплого погідного дня вибираємось до лісу, щоб відчути його свіжу прохолоду, послухати співи різноголосого птаства.

2. У дні весняних канікул готуємось до свята «День птахів», лаштуємо шпаківні.

3. А в літню пору?

4. Скільки шляхів-доріг відкрито кожному!

5. З однолітками-туристами мандруй по рідній землі, милуючись її не­повторною красою.

6. Зустрічай схід сонця в полі, над річкою, в лузі.

7. Будь сміливим, допитливим, спостережливим у світі природи, серед якої живеш, дари якої споживаєш.

8. Найчарівніші казки й легенди, найдорожчі слова і найсердечніші пісні присвячувала людина-творець своїй землі-матері! (За Б. Чай-ковським).

Ключ. 1 — 1 — 2 — 4 — 3 — 3 — 3 — 4

III. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

IV. Поглиблення вивченого теоретичного матеріалу й удосконалення пунктуаційних умінь

Прочитати «Поради юним садівникам»

У формі яких речень за метою висловлювання їх сформульовано? Записати ці поради у вигляді спонукальних речень.

ПОРАДИ ЮНИМ САДІВНИКАМ

1. Молоді деревця садити треба восени за місяць-півтора до замерзан­ня ґрунту або навесні з початком польових робіт.

2. Садити можна одно- і дворічні саджанці.

3. Підбирати саджанці необхідно відповідно до зони. Надавати пере­вагу бажано вітчизняним сортам.

4. При посадці треба бути акуратними й точними в дотриманні гли­бини садіння, щільності утоптування ґрунту та правильного розмі­щення деревця.

5. Після посадки необхідно сформувати лунку, полити трьома-чотирма відрами води.

6. Після осідання ґрунту в ямі саджанець підв'язують до кілка.

7. Висаджені дерева обрізають навесні відразу після садіння, а висадже­ні восени — навесні тільки до розпускання бруньок (З календаря).

► Що ви могли ще порадити юним садівникам? Записати ваші поради у формі спонукальних речень.

► Творча робота у групах. Уявити ситуацію: вам довелося доглядати за деревами у шкільному, дідусевому чи вашому саду. Усно описати свої враження від цього.

Творчий диктант на введення у висловлювання необхідних за змістом слів

► Відновити текст казки, уставляючи необхідні за змістом слова. Ді­брати заголовок. Усно дати характеристику реченням за метою ви­словлювання та інтонацією (емоційним забарвленням).

Були собі ... та ... . Пішли вони в поле жито жати та взяли з собою глечик ... . Баба каже до ... : «Де б глечик з ... поставити?» «Постав, ста­ра, в кущик»,— відповідає ... .

... послухала ... , пішли вони жати. А ... прибігла та й випила ... , але голови із глечика назад не вийме. Крутить ... головою та й каже: «Ну, глечик, пожартував та й годі, випусти мою головоньку!» А глечик не од-стає. «Не одстаєш, так я тебе втоплю!» — каже ... .

Побігла до річки глечика топити. Усунула голову у воду — набрався повен глечик води. Так і потягнув ... у воду (Нар. творчість).

► Визначити граматичні основи в реченнях останнього абзацу. Накрес­лити схеми.

Пунктуаційна правка

► Виразно прочитати текст. З'ясувати, чи всі розділові знаки відпові­дають інтонаційному оформленню речень. Записати, розставивши потрібні розділові знаки.

Скільки появилося нових квіток. Уже відцвіли блакитні проліски, а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тоненьких ніжках. Пахучі, чудо­ві конвалії?

Веселий місяць, цей травень. Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти. Прийшли діти до рівчака, зарослого низькими кущами. Гуляли в лісі, рвали квіти, ловили метеликів? (За О. Копиленком).

Коментар учителя. Зверніть увагу! Пунктуаційна помилка характе­ризується порушенням норм у розстановці розділових знаків. Цей вид помилок умовно позначається на полях знаком ^.

Найбільш поширеними видами пунктуаційних помилок є:

1) неправильна розстановка розділових знаків;

2) уживання одного розділового знака замість іншого;

3) відсутність розділового знака в середині або наприкінці речення.

► Визначити види речень за метою висловлювання та інтонацією.

Відтворення деформованого тексту

► Прочитати. Визначити межі речень. Записати, розставляючи потріб­ні розділові знаки.

А яке гарне деревце горобини ніби його прикрасили як новорічну ялинку чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують до чого ж красиві пташки їх називають північними папугами

Звідки прилетіли до нас ці зимові гості прилетіли вони з далекої пів­ночі, щоб тут перебути зиму а ми в саду поставили їдальні для пташок і підгодовуємо їх прилітайте й ви, дорогі гості, поласувати просом, яго­дами горобини, калини, журавлини (За О. Копиленком).

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Які розділові знаки ставляться в кінці речення?

2. На які види поділяються речення за метою висловлювання?

3. Які речення називаються розповідними? питальними? спонукаль­ними?

4. Які речення за емоційним забарвленням виділяються в українській мові?

5. З якою метою ми вживаємо окличні речення? Чи можна обійтися без них у нашому мовленні?

VI. Підсумок уроку

Аналіз мисленнєвих здібностей і мовленнєво-комунікативних умінь, сформованих у процесі роботи над темою. Самоаналіз п'ятикласниками міри збагачення своїх знань новим навчальним матеріалом.

VII. Домашнє завдання

1. На основі теоретичних відомостей, поданих у підручнику, побудувати діалог із товаришем по парті з теми «Види речень за метою вислов­лювання. Окличні речення».

2. Записати поради для любителів збирати гриби у вигляді спонукаль­них речень. Які ще поради ви могли б додати тим, хто любить зби­рати гриби? Записати їх у формі спонукальних речень. Уявити ситуа­цію: вам довелося разом із батьками збирати гриби в лісі. Описати свої враження від цього.

ПОРАДИ ТИМ, ХТО ЛЮБИТЬ ЗБИРАТИ ГРИБИ

1) Класти гриби треба в плетений кошик.

2) Не варто вирушати по гриби з торбами, мішками, сітками.

3) Не бажано збирати гриби у відра.

4) Збирати гриби найкраще у вранішні години.

5) Не можна висмикувати, виривати гриби (За О. Рощиним).