Мета: удосконалити в учнів загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з відокремленими й невідокремленими означеннями, пунктуаційні вміння й навички, пов'язані з уживанням розділових знаків у реченнях з від­окремленими означеннями; формувати вміння визначати доцільність уживання коми в реченнях з означеннями, що стоять перед означуваним словом; розвивати творчі вміння конструювати речення з відокремленими озна­ченнями, що мають різний спосіб морфологічного ви­раження; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу формувати науковий світогляд восьмикласників.

Правопис: розділові знаки в реченнях з відокремленими означен­нями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з дієприк­метниковими зворотами; інтонація речень з відокремле­ними й невідокремленими означеннями.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених означень в усному й писемному мовленні як засіб художнього зображення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на розвиток пунктуаційних умінь і навичок

Граматична трансформація

► Записати визначення лінгвістичних понять, замінивши виділені звороти дієприкметником. Підкреслити відокремлені означення. 1. Словосполучення з іменником у ролі головного слова можуть

включати залежне слово, що виражається прикметником, займенни­ком, числівником, іменником, інфінітивом. 2. Дієслівні словосполу­чення — це словосполучення, які утворюються дієсловом. 3. Речен­ня має ряд ознак, які відмінні від словосполучення. 4. Підмет — це головний член речення, який пов'язується з присудком. 5. Присудок виражає дію, що здійснюється діячем, психічний або фізичний стан, характеристику предмета тощо. 6. Додатки, які виражаються непря­мими відмінками іменників (окрім знахідного), називаються непря­мими. 7. Прикладка — це узгоджене означення, що виражається імен­ником (3 довідника).

► Пояснити вживання коми в реченнях з відокремленим означен­ням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

► Друге речення трансформувати так, щоб дієприкметниковий зво­рот стояв перед означуваним словом.

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати речення з відповідною інтонацію. Знайти й виписати спочатку речення з відокремленими означеннями, потім — з невідокремленими. Розставити потрібні розділові знаки.

1. Нині пам'ятка нашої культури XI століття названа Реймським євангелієм зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції (О. Балабко). 2. Зволожена нічною прохолодою пахла травами наддні­прянська земля (І. Пільгук). 3. Доведені до відчаю здирництвом Святополкових урядників люди почали громити лихварів, воєвод і всіх багатіїв (М. Слабошпыцъкый). 4. Музейний меморіал Кобзаря відкри­тий у Петербурзі лише приблизно передає дух тогочасної напруги (М. Шундря). 5. Уважний до української мови Данило Заболотний знав і чужі мови: латинську, німецьку, французьку, англійську (Д. Мацько). 6. Звільнений з університету за демократичні погляди Миклу­хо-Маклай виїхав до Німеччини (А. Полетавкін). 7. Ім'я задивленого в небо українця Юрія Кондратюка відоме небагатьом (Д. Мацько). 8. Олександр Вертинський став співаком популярним у всій Європі (О. Балабко).

► Указати на умови відокремлення означень, скориставшись схе­мою. Довести, за яких умов означення, що стоїть перед означу­ваним словом, відокремлюється, а за яких — ні.

Пояснювальний диктант

► Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити означення, указати на спосіб їх вираження та умови відокремлення. 1. Мох на хатці послався жовтий і зелений бур'яни довкола роз­кошують некошені нетолочені (Гр. Тютюнник). 2. І тут я щасливий заломив у безтямній радості руки впав знесилений на траву і гаря­чі груди тулив до вогкої байдужої землі (Б. Антоненко-Давидович). 3. Я прикутий до місця без думки дивлюся вперед (Б. Антоненко-Давидович). 4. Я стою й плачу до глибини дитячого серця вражений до­вколишньою красою і тужливою піснею (Р. Іваничук). 5. На високій горі стояло місто велике та гарне (Б. Лепкий). 6. Начебто на золота­вому липовому меду настояні очі матері дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 7. Сильна непохитно мужня людина Драгоманов прагнув згуртувати прогресивні сили Європи та України (П. Федченко). 8. Лю­ди зупинились утомлені і злі (В. Рубан).

► Визначити, у якому реченні вжито складений дієслівний прису­док.

Відокремлюються узгоджені означення

• якщо вони поширені і стоять після означуваного слова (імен­ника);

• якщо вони поширені, мають обставинний відтінок і стоять перед означуваним словом;

• якщо два і більше означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є узго­джене означення

Лінгвістичний експеримент (робота за варіантами)

► Змоделювати й записати речення з поданими в дужках дієприк­метниковими зворотами так, щоб: варіант 1 — означення стояли перед означуваним словом; варіант 2 — означення стояли після означуваного слова.

1. Перед очима попливла суха трава (витоптана копитами) (В. Дрозд). 2. Під ноги білому коневі стелилася висока трава (нетор­кана косою) (В. Дрозд). 3. Очі матері були наче видимим вираженням її душі (постійно освітлені зсередини м'яким живим сяйвом) (Є. Гуца­ло). 4. Поруч з Десною росла шолудива сосонка (покручена древесним паралічем) (Ю. Збанацький). 5. Сіркове обличчя було суворе (осяяне невидимим світлом) (Ю. Мушкетик). 6. Стерні зчорніли (вимочені до­щами й підпалені сонцем) (Гр. Тютюнник). 7. Високий пень був про­образом нашого сусіда (оброслий мохом) (Р. Іваничук).

► Пояснити наявність чи відсутність розділових знаків у реченнях з відокремленими й невідокремленими означеннями.

► Яку функцію виконують речення з відокремленими означеннями в мовленні?

Диктант-тест з обґрунтуванням «Знайди зайве речення»

► Проаналізувати речення. Дослідити, яке з них у кожній групі ре­чень є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати.

І.

А Оточені вершниками, вози посунулися до міста (П. Наніїв).

Б Приголомшені нежданою бідою, смутні чумаки мовчки повер­нули волів (П. Наніїв).

Неузгоджені означення

якщо вони вживаються поряд з узгодженими; якщо вони поширені і стоять після означуваного слова (іменника);

В І це маленьке слово, промовлене так щиро, раптом набрало

якоїсь незвичайної краси (М. Коцюбинський).

Г Одягнений у червоний, розшитий золотом чекмінь, воєвода зустрів суворим поглядом посланців (Г. Пільгук).

II.

А Лежимо край степової доріжки, причаєні, прищухлі, серця наші калатають {О. Гончар).

Б Ми, ніби заворожені, проводжаємо поглядами високого сухор­лявого чоловіка (О. Гончар).

В Як із землі виросла сестра Аркадія, з пісним обличчям, із по­божно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський).

Г Дядько Роман зовсім не помічає хлоп'ячих голів, занурених у полин (О. Гончар).

III.

А Похнюпив глечик голову над тином, замріявся, дощами щедро вмитий (В. Підпалий).

Б Приборкана похмурим гаєм, у ровах скоцюрбилася лоза (С. Реп'ях).

В Стояли ми, заціплені і зблідлі (А. Бортняк).

Г Згорьоване, задощене минуле під призьбами вляглося на віки (П. Засенко).

Ключ. І - В; II - Б; III - Г .

IV. Виконання самостійної роботи

з метою перевірки рівня сформованості

пунктуаційних умінь з теми

Пунктуаційний практикум

► Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділи­ти поширені означення. Визначити, які з них є відокремленими, а які — невідокремленими.

ПОЛЮВАННЯ

Вепр затравлений собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров'ю в останній несамовитості гриз залізо наконечників трощив де­рево списівищ. Його випружене тіло лиховісно скрикувало в тисяч­них вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю. Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Пе­реповнений передсмертним риком він жахнув з кола знищення. Його затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачи­ти вільний проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо приглядався до ло­вів князь Ярослав (П. Загребельниії).

► Указати на спосіб вираження відокремлених і невідокремлених означень.

► Чим, окрім відокремлених членів, ускладнені речення тексту?

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Записати 3—4 пари речень — синтаксичних варіантів — з відокрем­леними й невідокремленими означеннями. Виділити означення, указати на спосіб їх вираження.

2. Скласти й записати діалог (10—12 реплік) на тему «Хто для мене є найвідомішим українцем?», використовуючи в репліках речення з відокремленими й невідокремленими означеннями.