Нормативність мовлення: норми керування, норми слововживання

Попереднє домашнє завдання.

Здійсни пошук.

Випишіть з творів української літератури власне українські форми привітань. Визначте в них способи синтаксичного зв’язку слів.

І. Лінгвістична розминка.

1. Спростуйте або доведіть таке твердження: «слова вітати й вітатися різняться не тільки за граматичними ознаками, а й за лексичним значенням». Складіть алгоритм міркування. Здійсніть аналіз понять за наміченим планом.

Які словосполучення з керуванням Ви (або ваші товариші) використали. Встановіть їх відповідність нормам керування української мови (консультація вчителя або словник). Ще раз проговоріть ці словосполучення у відредагованому вигляді, але у тому ж контексті.

Спочатку треба визначити граматичні ознаки цих слів. Знайти ознаки, які їх відрізняють. Потім встановити лексичне значення кожного слова. Для підтвердження припущення про їх різні лексичні значення необхідно ввести їх у контекст.

Слова вітати й вітатися — дієслова, відповідають на одне й теж саме питання, це інфінітиви недоконаного виду. Слово вітати — перехідне, адже означає дію, обов’язково скеровану на об’єкт: вітати (кого?) матір, учнів, друга.

Слово вітатися — неперехідне, воно не вимагає об’єкта, дія його не скерована на якийсь об’єкт, дія лише стосується суб’єкта: вітатися (вітаюся) з учасниками вечора. Це дієслово зворотного стану, на що вказує суфікс -ся. Зворотне дієслово звичайно позначає дію предмета (суб’єкта), спрямовану на дійову особу (на того ж суб’єкта). Слово ж вітатися означає дію, спрямовану на іншу особу, яка, в свою чергу, може подібну дію спрямувати на суб’єкта. Такі дієслова належать до взаємозворотних дієслів.

Отже, ці слова належать до різних лексико-граматичних категорій дієслова.

Тлумачний словник.

Наприклад. Я поспішав першим привітати з річницею подружнього життя друга дитинства. Я виробив гарну звичку вітати всіх, кого зустрічаю ранком коридорами нашої установи. Я виробив гарну звичку вітатися з усіма, кого зустрічаю ранком коридорами нашої установи.

2. Доберіть спільнокореневі слова до слів вітатися, вітати.

Вітатися, вітати — вітання, привітати, привіт, привітання.

3. Поясніть лексичне значення привітання, вітання через контекст.

Вітати з нагоди якоїсь події (рос. поздравлять) та вітатися — проявляти доброзичливість, привітність при зустрічі (рос. приветствовать).

ІІ. Мовленнєвий практикум.

1. Назвіть власне українські форми привітання. Які з них ви зустрічаєте переважно в побутовому спілкуванні, про існування яких ви довідалися з творів української літератури. Які особливості синтаксичних зв’язків визначили у виписаних вами конструкціях.

Доброго дня! Добрий день! Добридень! Доброго ранку! Добрий ранок! Доброго вечора! Добрий вечір! Добривечір!

Здрастуйте! Здрастуйте Вам у хату! Здорові були! Здоровенькі були! Доброго здоров’я!

Вітаю Вас! Я Вас вітаю! Дозвольте привітати Вас. Моє шануваннячко! Цілую ручки! Радий Вас бачити!

Привіт! Привіти! Салют! Здоров був! Здоров!

2. Поміркуй і доведи. Чому, вітаючись, правильніше сказати «Доброго дня», ніж розповсюджене «Добрий день». Чи відрізняються ці вітання за змістом? Від яких синтаксичних конструкції вони утворені?

Уживаючи вираз «доброго дня», ми вкладаємо в нього побажання іншому, до кого звертаємося. Таким чином таке привітання спрямоване до співрозмовника, співрозмовників, така форма є синонімічною до словосполучення «бажаю, зичу доброго дня». «Добрий день» — більш нагадує ствердження, констатацію того, що для вас він саме «добрий».

3. Прочитайте текст. Чи вважаєте ви, що порушена автором проблема є актуальною як для суспільства взагалі, так і для юнацького середовища? Випишіть словосполучення за типами у три колонки.

Чи можна вітати людину непривітно? Чи можна бажати здоров’я людині крізь зуби, а доброго дня — із злим виразом на обличчі?

У тлумачному словнику слово «привітний» пояснюється так: «той, що виявляє доброзичливість, привітність». Бути привітним — значить радіти іншому, а доброзичливим — бажати добра.

Значення цих двох-трьох слів привітання залежить не стільки від цих слів, скільки від інтонації, з якою ми їх вимовляємо. Похмуро буркнути привітання — це однаково, що сказати: «Набрид ти мені». Нікому від такого привітання не потеплішає на душі. Коли ж, вітаючись, ми посміхнемося, будемо привітними, доброзичливими (З журналу).

4. Збагатіть своє мовлення.

Утворіть синонімічний ряд до слова привітний. Побудуйте з кожним синонімом словосполучення, виконайте їх граматичний розбір. Дайте тлумачення цих слів. Визначте всі конструкції з керуванням, уточніть (з допомогою словника) правильність вибору відмінкової форми.

Привітний — доброзичливий, зичливий, чуйний, лагідний, ласкавий, щирий, приязний, прихильний.

Тлумачний словник.

Привітний — той, який виявляє (що?) щирість, доброзичливість (до кого?) до інших, радіє (кому?) іншому.

Доброзичливий (зичливий) — той, який бажає, зичить людям добра, співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них.

Чуйний — здатний пройматися чиїмось переживаннями, горем.

Лагідний — пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою.

Приязний — той, що виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь.

Прихильний — той, який приязно, доброзичливо з симпатією ставиться до кого-небудь.

5. Твоя позиція.

Чи залежить манера вітатися з людьми від нашого ставлення до них? Виберіть правильну відповідь. Випишіть словосполучення типу керування.

— Ні, навіть, якщо людину я не знаю, все одно з нею привітаюся за певних обставин.

— Ні, адже вихована людина не дозволить демонструвати відверто свою неприязнь. Особливо цього не повинен робити вчитель або керівник певної установи.

— Так, залежить. Насамперед від нашого ставлення до людей залежить ступінь емоційності, щирості вітання.

— Так, з різними людьми за різних обставин ми вибираємо різні форми вітання. Прийшовши ранком до коледжу, другові неодмінно скажеш: «Привіт!», а з кимсь взагалі забудеш привітатися.

6. Мовленнєвий практикум.

Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Побудуйте розповідь про типи словосполучень, використовуючи приклади з тексту.

Щоб привітно і щиро вітатися з людьми, необхідно так само й ставитися до них.

Чи можна цього навчитися, чи можна виховати цю рису — привітність? Мабуть, можна.

У кожного є те, за що варто поважати. Його і треба виявляти. Згадайте це, подумайте над цим, щоб зустрівши людину, ви зразу ж пригадали все те хороше, що про неї знаєте. Тоді, вітаючись, вкладете у свої слова щирі почуття.

Спробуйте так робити протягом дня, двох днів, поки не стане звичкою. Можливо, ви й не помітите, як зміниться ваше ставлення до людей, але інші неодмінно помітять, їм впаде в око ваша доброзичливість та привітність. А ці почуття викликають у відповідь теж доброзичливість і привітність. Відповідаючи вам, людина робитиме це в такій же тональності, з якою ви звернулися до неї. Тональність ця запрограмована першою ж миттю вашої зустрічі з людиною, першим же словом. І слово це — привітання.

7. Досліди.

Проведіть спостереження над дієслівним керуванням у поданому тексті. Визначте скількома і якими відмінковими формами іменників можуть керувати дієслова, що вжиті в ньому. Зробіть відповідні записи.

Вітатися — з ким — вітатися з людьми; ставитися — до кого — ставитися до них; вкладати — що, у що — вкладете у ваші слова щирі почуття; навчитися — чого у кого — навчитися цього; виховати (виховувати) — що у кого — виховати цю рису; поважати — кого за що — поважати за що; згадати (згадувати) — згадайте це; пригадати (пригадувати) — пригадали те; думати — подумайте над цим; знати — про неї знаєте; робити — робити протягом дня; ставати — стане звичкою; помітити — помітять інші; викликати — викликають у відповідь теж доброзичливість і привітність; звертатися — звернулися до неї.

Висновок. У поданому тексті залежне слово у конструкціях з керуванням виражене:

а) формою родового відмінка (кого, чого) — навчитися цього, виявляти його;

б) формою родового відмінка з прийменником у (у кого) — навчитися у кого;

в) формою родового відмінка з прийменником до (до кого, до чого) — звернулися до неї, ставитися до них;

г) формою знахідного відмінка (кого, що) — вкладати почуття, виховати цю рису, поважати кого, згадайте це, пригадали те, викликають доброзичливість і привітність;

ґ) формою знахідного відмінка з прийменником у (у кого, у що) — вкладете у слова, викликати у відповідь;

д) формою знахідного відмінка з прийменником за (за що) — поважати за що;

е) формою знахідного відмінка з прийменником про за що — про неї знаєте;

є) формою орудного відмінка — ким, чим — стане звичкою;

ж) формою орудного відмінка з прийменником з — з ким, чим — вітатися з людьми;

з) формою орудного відмінка з прийменником над — над ким, чим — подумайте над цим;

и) формою місцевого відмінка з прийменником у — у кому, у чому — виховувати у собі.

8. Проаналізуй.

Випишіть словосполучення з похідним прийменником, зробіть його морфологічний аналіз. Поясніть його значення, доберіть синонімічні конструкції. Які прийменники в такому ж значенні вживаються в російській мові?

Робити протягом дня — протягом якогось часу. Рос. мова: в течение, на протяжении. В течение времени, в продолжении дня, но В течении реки произошли изменения! На всем протяжении дороги!

9. Збагати своє мовлення.

Знайдіть фразеологічну сполуку, поясніть її значення. (Впаде в око їм ваша доброзичливість та привітність). Випишіть словосполучення, позначте їх типи.

10. Мовленнєвий практикум.

Прочитайте текст ще раз. Як на вашу думку слід вчитися привітності? Побудуйте текст на цю тему, Випишіть словосполучення, виконайте граматичний розбір одного словосполучення кожного типу.

Неодмінно потрібне бажання бути привітним, ми маємо до цього прагнути. Потрібно пам’ятати, що кожна людина заслуговує на повагу. Треба пам’ятати те, за що людину можна поважати, збирати, накопичувати добрі згадки про кожну людину. Бажано навчитися швидко обирати доброзичливу тональність привітання за будь-яких умов.

11. Мить творчості.

Складіть правила, яких, на вашу думку, необхідно дотримуватися, щоб виховати в собі привітність, запишіть їх у формі пам’ятки. У пам’ятці використайте форми наказового часу 1 ос. мн. Підкресліть узгодження однією рискою і т. д.

Прагнімо якісного спілкування з першої ж миті вашої зустрічі.

Пам’ятаймо, що й звичайне вітання кожного ранку може стати не тільки етикетною формою, а й першим кроком до подальшого спілкування.

Не забуваймо, що наш настрій завжди позначається на якості привітання, а отже, й спілкування.

Готуючись до зустрічі з людиною, пригадаймо лише позитивне.

Позбавляймося від негативні вражень, для цього проаналізуймо, перегляньмо, подивімось під іншим кутом зором.

Тримаймо у пам’яті лише добрі згадки про людей.

Будьмо за будь-яких обставин привітними й доброзичливими.

Запам’ятай. Відноситись можна до групи чогось, до класу чогось, але до людей, до інших ми ставимося (приязно, прихильно тощо).

12. Самодіагностика.

Спробуй оцінити власне ставлення до оточуючих тебе людей. схему:

Розмірковуючи, cпирайтеся на схему/

Висновки оформіть письмово:

Я ставлюся (як?) ____ (до кого?) _____ .

Я намагаюся ставитися (до кого ? ______ (як?) ______ .

Мені не завжди вдається ставитися (до кого ?) ______ (як?) ______ .

Я хотів би (хотіла б) завжди ставитися (до кого ?) ______ (як?) ______ .

Домашнє завдання.