Мета: поглибити знання учнів про присудок як один з головних членів речення, його види; сформувати вміння від­різняти складений дієслівний присудок від простого діє­слівного; удосконалити навички знаходити й аналізувати складені дієслівні присудки в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів найкращі моральні якості, зокрема ввічливе ставлення до оточуючих.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання форм присудка при підметі; єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв'язку речень у тексті.

Текст (риторичний аспект): відновлення деформованого висловлю­вання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отримує в спадок — її треба навчитися. Я. Радевич-Винницький

III. Актуалізація опорних знань учнів

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати текст. Визначити, яку проблему порушує автор. З'ясу­вати стильову належність висловлювання.

Лексикою і фраземікою у мовленні «керує» мовець. Він може сві­домо вживати одні слова і не вживати інших, може не користуватися стійкими зворотами тощо. Граматика ж «керує» мовцем. Стародавні римляни говорили, що граматиці підкоряються навіть імператори. У граматиці вибір значно вужчий, ніж у лексиці, і мовець, уживши слово в тій чи іншій формі, мусить припасовувати до неї всі інші сло­ва. Наприклад, звертаючись до людини, можна сказати: добродію або ж пане, товаришу, чоловіче, дядьку тощо, проте це слово неодмінно має бути у кличному відмінку, а залежні від нього слова — узгодже­ні з ним у спільних граматичних категоріях: роді, числі, відмінку: Шановний добродію, а не Шановна добродію! чи Шановним добродію! (За Я. Радевичем-Винницьким).

► Виділити в реченнях граматичні основи, виписати їх. З'ясувати, у яких реченнях уживається простий присудок, а в яких — складений.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективне опрацювання опорної схеми

Розглянути схему. З'ясувати, яку будову має складений дієслівний присудок, чим він відрізняється від простого дієслівного.

Складений дієслівний присудок

Допоміжне дієслово із значенням!

а) початку дії, її тривалості чи за­вершення (почати, кинутися, про­довжувати, закінчувати, припинити та ін.);

б) можливості чи неможливості, волевиявлення (могти, уміти, ба­жати, хотіти, вирішити, намага­тися та ін.)

Інфінітив

припинили рухатися; хо­тів повідоми­ти; вирішила промовчати

Творча трансформація

► Замінити прості присудки складеними дієслівними. Дослідити, з яких частин складаються ці присудки. Трансформовані речення записати, виділити в них присудки.

1. Першим вітає молодший старшого. 2. Чоловік вітає жінку (од­нак руку першою подає жінка). 3. Підлеглий вітає керівника (однак руку подає керівник). 4. Перша фраза вітання належить тому, хто за­ходить (до оселі, у приміщення), незалежно від віку, посади. 5. Не­залежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого чи проходить повз нього. 6. Зайшовши в установу, орга­нізацію, до театру, в ресторан і т. ін., увічлива людина вітається пе­редусім з обслугою (із секретаркою, гардеробницею, швейцаром то­що) (За С. Богдан).

► Якого відтінку значення вносить допоміжне дієслово складеного дієслівного присудка в речення?

► Які способи привітання ви можете назвати ще? Записати, вико­ристовуючи складені дієслівні присудки.

Дослідження-відновлення

► Відновити текст: визначити межі речень і розставити потрібні роз­ділові знаки. Виділити головні члени. Дослідити, чи всі складені присудки належать до складених дієслівних.

Успіх тварин у боротьбі за існування залежить від їхньої здатнос­ті знаходити корм, сховище й партнерів не останню роль відіграють тут і розміри тіла ні комахи, ні колібрі, найменша пташка у світі, не змогли б живитися солодким квітковим нектаром, якби були хоч трохи більшими у процесі еволюції в деяких тварин з'явились озна­ки, що різко відрізняють їх від найближчих родичів новозеландський птах ківі не може літати, можливо, тому, що на островах, де він жи­ве, колись було дуже мало хижаків, від яких його рятували швидкі ноги у процесі еволюції види нелітаючих птахів з'явились і на ін­ших островах коли на віддаленому острові в Індійському океані, де жив додо, з'явилися люди, вони почали полювати на нього тому ще в XVII столітті цього птаха було повністю винищено (З великої шкіль­ної енциклопедії).

► Указати на спосіб вираження складених дієслівних присудків.

Творче моделювання

► Змоделювати речення, уставляючи потрібні за змістом інфінітиви з довідки. Виділити присудки, визначити їх вид.

1. Мовний етикет повинен повністю ... з конкретною ситуацією. 2. Невідповідність виразів етикету може ... комічну ситуацію. 3. Жес­тикулюючи, мовці повинні ... також рівні жестикуляції. 4. Етикет­на атрибутика щоразу повинна ... із специфікою етикетної ситуації. 5. Кілька синонімічних одиниць можуть ... засобом передачі одного і того ж смислу. 6. Кожен мовець не створює щоразу нову формулу, а може ... однією із можливих для взаєморозуміння. 7. Прийшовши вперше на відвідини новонародженого, гість повинен ... своєрідний «антикомплімент» (За С. Богдан).

Довідка: узгоджуватися, співвідноситися, слугувати, врахувати, скористатись, спричинити, виголосити.

► Дослідити, у яких реченнях відсутні другорядні члени групи під­мета.

Творче конструювання

► Скласти прості поширені речення так, щоб подані сполучення слів виступали в ролі складених дієслівних присудків.

Хочу сказати, намагався зауважити, почав використовувати, мо­жуть виконувати, повинні уникати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Лінгвістична гра «Третє зайве»

► Прочитати речення. Виділити в них присудки. Знайти «зайве» ре­чення. Свій вибір обґрунтувати.

Варіант 1

1. Чимало українських етикетних виразів можуть використовува­тись у різних комунікативних ситуаціях. 2. За століття мовний етикет українських обрядів значно змінився. 3. Деякі з етикетних виразів од­ночасно можуть виконувати кілька функцій.

Варіант 2

1. Йдучи з гостини, дорослі кажуть: «Дякуємо за гостину». 2. Віта­ючись, жінка навряд чи зможе вимовити «Здоров, парубоче!» 3. Різні етикетні слова і вирази часто функціонують не ізольовано.

Варіант З

1. Відуни завжди вміють складати слова в магічні формули. 2. Ви­раз «Доброго здоров'я!» може поєднуватися й з дієсловами бажаю, зичу. 3. Окрім загальномовних, традиційних для всієї нації вітальних виразів, українці використовують також регіональні (С. Богдан).

► Схарактеризувати присудки поданих речень, скориставшись схе­мою.

АЛГОРИТМ характеристики присудка (на дошці)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Увести інфінітиви виконувати, звертатися, писати, вимовляти в самостійно складені речення так, щоб вони виконували функ­цію частини складеного дієслівного присудка.

2. Скласти прості речення зі словом вітатися так, щоб воно вико­нувало різні синтаксичні функції: а) підмета; б) означення; в) час­тини складеного дієслівного присудка.