Мета: поглибити знання восьмикласників про словосполучення, його будову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прості й складні словосполучення, розрізня­ти лексичні й фразеологічні словосполучення; навчити аналізувати їх за способом вираження головного слова; удосконалити вміння порівнювати словосполучення зі словом, словоформою, реченням; формувати навички аналітико-синтетичного характеру на основі синтаксич­ного розбору словосполучень; розвивати творчі вміння побудови словосполучень з різними видами зв'язку; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історичного минулого української держави, а також виробляти почуття націо­нального патріотизму.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Граматика: спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного і залежного слова.

Культура мовлення і стилістика: практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синоніміка словосполучень різної будови.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь стисло формулюва­ти теми й мікротеми усних і письмових висловлювань у формі словосполучень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Настановчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Словосполучення й речення».

2. Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу восьмикласників на визначенні основних понять і пропонує учням самостійно дати визначення тим поняттям, з яки­ми вони знайомі з уроків української мови в попередніх класах.

III. Генералізація знань восьмикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заго­ловок у формі словосполучення. Переказати текст, висловивши власне ставлення до описаних у тексті подій.

Кінець XIX століття. Київ. Провінційний «южнорусскій город». Жодного напису українською мовою. Жодної української книжки чи газети.

Лише подекуди якась бабуся чи дідусь вимовлять що-небудь співу­чою народною говіркою. А на запитання українською можна почути у відповідь хіба що зневажливе: «Чєво ізволітє? Нє понімаю».

Ця прикра картина відображає всього лише зовнішній вияв дії сумнозвісних царських указів про заборону української мови.

Справжні наслідки всезагального русифікаторського наступу на українську культуру, духовність були значно глибші й руйнівніші.

Шкіл українських не було, вищих навчальних закладів також. Українською розмовляли здебільшого в селах. Хто був заможніший, віддавав своїх дітей у науку до міст. Там молоді українці швидко пе­реходили на російську мову, а свою рідну забували і навіть цурались її, соромились як ознаки «низького» походження.

У Києві на той час згуртувалася невеличка громада українських інтелігентів — письменників, композиторів, художників, які вболіва­ли за рідну культуру. Та далеко не в усіх навіть інтелігентських укра­їнських родинах усупереч російській державній і шкільній політиці велося українське виховання (О. Таланчук).

► Назвати з тексту приклади словосполучень. Які сполучення слів не є словосполученнями? Аргументувати своє твердження.

► Записати 5—6 словосполучень. Виділити головне і залежне слова. Якими частинами мови вони виступають? У тексті підкреслити їх як члени речення.

► Здійснити пошукову роботу: підготувати повідомлення про одного із громади українських інтелігентів, про яких згадується в остан­ньому абзаці тексту (це може бути інформація про родини компо­зитора Миколи Лисенка, поета Михайла Старицького, філологів Христини Вовчихи, Вовка-Карачевського, Косачів та інших).

IV. Вивчення нового матеріалу

► Розглянути таблицю і скласти зв'язне висловлювання про види словосполучень за способом вираження головного слова.

► Навести власні приклади кожного виду словосполучення (щоб во­ни стосувалися історії України).

Коментар учителя. Словосполучення — це поєднання двох або біль­ше повнозначних слів, що виражають єдину назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою: дитячі усмішки, доля поета, говорити голосно.

Словосполучення складається з головного і залежного слів. Вони, як і слова, виступають складовою частиною речення. Словосполучен­ню не властива інтонаційна закінченість.

За будовою словосполучення бувають прості (складаються з двох повнозначних слів: невеликий твір, написав швидко) і складні (утворені з трьох і більше повнозначних слів: дуже пізно прийшов, цікава фото­графія в альбомі). Слова у словосполученні мають змістовий зв'язок (ста­виться запитання від головного слова до залежного: йти як? повільно) і граматичний (здійснюється за допомогою залежного слова або закін­чення та прийменника: листя дерев, стояти серед однокласників).

У словосполученні між головним і залежним словами розрізняють три види підрядного зв'язку: узгодження, керування, прилягання.

1. Узгодження — це такий спосіб зв'язку, при якому залежне сло­во ставиться в тих же формах, що і головне: зоряне небо, сміли­вий хлопчик.

2. Керування — спосіб зв'язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку, якого вимагає головне слово: виконаний школяра­ми, куточок лісу. При зміні головного слова залежне не змінюєть­ся: збираю листя, збирають листя, збираємо листя, збирає листя. Керування може бути іменниковим, прикметниковим, займенни­ковим, дієслівним, прислівниковим.

3. Прилягання — такий спосіб зв'язку, при якому залежне слово, ма­ючи незмінну форму, поєднується з головним лише за змістом. Залежними словами при цьому виступають прислівники, дієпри­слівники, неозначена форма дієслова: бажання говорити, упора­тися несподівано, вирішують ідучи.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру

Навчальне аудіювання з елементами аналізу

► Прослухати текст. З якого твору взято цей уривок? Визначити стиль і тему тексту.

Діялося се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспіль­ство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широ­ких просторів. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливалися кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...

Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав. Пісня волі, опоетизованої, мо­же, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, по­ривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалася гаряча уява... (За М. Коцюбинським).

► З'ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби ско­ристатися тлумачним словником). Як ви розумієте вислів «свіжі традиції волі»?

► Виписати з тексту по 3—4 словосполучення з різними видами зв'яз­ку. Замінити подані словосполучення на словосполучення іншого виду зв'язку. Що зміниться при цьому?

Гра «Хто швидше?»

► Визначити види зв'язку слів у словосполученнях кожного рядка. Аргументувати свій вибір.

1. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч.

2. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний погляд, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день.

3. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі.

► Дібрати антоніми до виділених слів і скласти з ними словосполу­чення.

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

► Списати словосполучення. Визначити вид зв'язку слів у них. Ар­гументувати свій вибір.

Сіяти зерно, місто Херсон, зібрати зошити, сильний духом, по­шепки говорити, українська література, занадто відповідально, відверта розмова, поспішаючи до школи, заходиш у метро, наша історія.

► Скласти речення з виділеним словосполученням. Зробити морфо­логічний розбір іменника.

► З-поміж поданих визначити словосполучення, які можна перебуду­вати так, щоб слова між собою поєднувалися лише за змістом.

Розподільний диктант з обґрунтуванням

► Записати словосполучення у два стовпчики: у перший — прості, у другий — складні. Визначити зв'язок між словами у словоспо­лученнях (за змістом чи за змістом і граматичний). Довести пра­вильність виконання завдання.

Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий виконувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити ці­каву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже піз­но зійшло, висока дівчина з валізою, нова сукня, доплисти швидко, продуктивно працювати.

► Дібрати п'ять означень до виділеного слова. Скласти з ними речення.

Творче конструювання

► 3 поданими словами утворити словосполучення, використовуючи вид зв'язку слів керування.

Директор, школа; атестація, історія; говорити, подруга; здібний, математика; запрошувати, однокласник; вітайте, Олена Вадимівна; наполягати, змагання; сильніший, команда; відповідай, Вероніка.

► Скласти 3—4 речення з утвореними словосполученнями (усно).

► Зробити синтаксичний розбір 3—4 словосполучень. Скористатись алгоритмом.

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору словосполучення (на дошці)

VI. Систематизація й узагальнення вивченого

Утворити 7—8 словосполучень за власне створеними схемами. Усно зробити їх синтаксичний розбір.

Зразок: прикметник + іменник (веселий ранок).

VII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчаль­ної діяльності.

VIII. Домашнє завдання

1. Скласти монологічне висловлювання-розповідь у науковому стилі на тему «Будова й види словосполучень за способом вираження головного слова».

2. Підготувати запитання для однокласника з вивченої на уроці те­ми. Увести їх у самостійно складений діалог.