Мета: ознайомити учнів з особливостями будови словосполучень, поглибити знання про головне й залежне слово, навчити відрізняти словосполучення від слова, його форми й ре­чення; формувати загальнопізнавальні вміння аналізува­ти будову словосполучень, порівнювати словосполучення з іншими мовними одиницями (словом, словоформою, ре­ченням) і робити висновки, знаходити головне й залежне слово у словосполученнях, визначати спосіб їхнього мор­фологічного вираження; розвивати творчі вміння побудо­ви словосполучень: а) за поданими моделями; б) зі слів, поданих у початковій формі; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетич­ному розвиткові особистості п'ятикласників, спонукати учнів до осмислення краси осіннього лісу.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Граматика:  спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного й залежного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Відомості з синтак­сису і пунктуації». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (зна­йомство з основними поняттями й термінами розділу): учитель ак­центує увагу п'ятикласників на визначеннях таких понять, як син­таксис і пунктуація, й пропонує учням самостійно дати визначення словосполученню і реченню, скориставшись набутими знаннями з син­таксису в початкових класах. 3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Словосполучення».

Синтаксис — розділ науки про мову, в якому вивчаються такі синтак­сичні одиниці, як словосполучення і речення.

Пунктуація — розділ науки про мову, який вивчає розділові знаки і правила їх уживання на письмі.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Осінній час — сім погод у нас: гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й згори йде.

Прислів'я

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над текстом (навчальне читання мовчки)

► Прочитати мовчки текст.

ОСІННІЙ ДЕНЬ У ЛІСІ

Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий сонячний день. Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук, тук, тук. То стукав дятел. І ще чули ми якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь дале­ко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може, й під землею. Що ж воно таке?

Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозумі­ли: то дзвонить струмок у яру (В. Сухомлинський).

► Дати відповіді на запитання до тексту:

а) Що відображає заголовок — тему чи основну думку висловлювання?

б) Від якої особи ведеться розповідь у тексті?

в) Чим були вкриті галявини в лісі?

г) Доведіть, чому килим був барвистим.

д) Що бриніло десь далеко в лісі?

3. Виписати з тексту словосполучення зі словом день. Визначити голов­ні і залежні слова в кожному словосполученні. Дібрати залежні слова до виділених слів. Назвати частини мови, якими вони виражені.

Робота з опорною таблицею

► Учням пропонується пригадати вивчене з теми «Словосполучення» на основі теоретичного матеріалу, поданого в таблиці (на дошці)

 Запитання за матеріалом таблиці:

1) Яку роль виконує словосполучення у мовленні? Чим воно відрізня­ється від слова?

2) Яку будову має словосполучення?

3) Як зв'язуються слова у словосполученні?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Створення проблемної ситуації

► П'ятикласникам пропонується розглянути чотири малюнки, на яких зображено листок дуба, каштана, горіха і клена.

Малюнок

Листок дуба    Листок каштана      Листок горіха        Листок клена

Листок

Дубовий листок

► Який підпис із двох називає зображений предмет більш точно? Чому? Назвати, що зображено на інших малюнках: спочатку одним словом, потім — тим же словом із залежним, тобто словосполучен­ням.

► Записати утворені словосполучення. Визначити, якою частиною мови виступають головні і залежні слова. Побудувати моделі слово­сполучень.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

Словосполучення — синтаксична одиниця, яка складається з двох або більше повнозначних слів і служить назвою предметів, дій або їх ознак (дрібненькі опеньки, сісти на пеньок, різко повернутися). Словосполучення має свою структуру: головне і залежне слово. Слова зв'язуються у слово­сполучення за змістом і граматично. Змістовий зв'язок встановлюється за допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного (дихати як? легко). Граматичний зв'язок здійснюється за допомогою за­кінчення (плоди дубів), закінчення і прийменника (опинитися між бе­резами).

Дослідження-пошук

► Дослідити, які сполучення слів належать до словосполучень, і випи­сати їх, виділивши головне й залежне слово.

Осінній дощ, осінь прийшла, чиста роса, вітер й дощ, прийти до лісу, шумить вітер, у лісі, спів пташок, припікає сонце, дерева й кущі, лісо­вий дзвін, серед лісу, лісова галявина, прокинувся ліс, біля ставу, вийти в поле, хмарне небо, ліс і поле.

Зробити висновок, які поєднання слів не є словосполученнями. Заповнити таблицю (клас ділиться на три групи, кожна з яких за­повнює лише одну частину таблиці й доводить правильність свого ви­бору).

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Колективна робота

► Прочитати вірш Михайла Стельмаха. Визначити його основну думку.

На жовтих стернях сизі гуси,

Від картоплищ снується дим,

Й самотня груша, мов бабуся,

Тремтить над шляхом віковим.

І лист її тече довкола,

Неначе сльози золоті,

І все чіткіш темніють в полі

Дощем карбовані путі.

Над ними гнеться чиста просинь,

Курличуть дальні журавлі...

Чого ж здається, що не осінь,

А щастя ходить по землі!

► За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення слів карбо­ваний, картоплище, просинь, стерня. (Карбований — покритий кар­бами, тобто виїмками, рівчаками, вирізьбленими дощем. Картопли­ще — місце, з якого зібрано картоплю. Просинь — синій колір неба. Стерня — поле, на якому зібрано хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їхні стебла).

► Виписати ті словосполучення, в яких у ролі головних виступають виділені слова. Розподілити словосполучення на групи залежно від того, якою частиною мови є головне слово. Заповнити таблицю.

3. З'ясувати, як зв'язується залежне слово з головним у кожному сло­восполученні.

Творчі вправи на побудову словосполучень

1. Скласти словосполучення з поданими дієсловами, добираючи необ­хідні іменники. Визначити відмінок іменників.

Дивуватися (з чого?), зустрічатися (з ким?), готуватися (до чого?), збирати (що?), турбуватися (про кого?), наближатися (до чого?), захоп­люватися (чим?).

► Підібрати антонім до слова захоплюватися.

► З одним із словосполучень скласти й записати речення. Визначити в ньому граматичну основу.

2. Скласти словосполучення із слів, добираючи необхідний прийменник і ставлячи залежне слово у відповідному відмінку. Побудувати схеми словосполучень.

Прямувати, ліс; йти, річка; турбуватися, тварини; спуститися, берег; ступити, галявина; опинитися, берези; гілляка, дуб; бігти, листя; спо­стерігати, природа; наближатися, яр.

► Що відбувається із залежним словом у процесі побудови словоспо­лучення? Яку роль відіграють прийменники у словосполученні?

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Що називається словосполученням?

2. Яку структуру має словосполучення?

3. Як зв'язуються слова в словосполученні?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

IX. Домашнє завдання

1. Уявіть, що вам треба виступити на засіданні мовного гуртка з теми «Словосполучення як синтаксична одиниця». На основі теоретич­ного матеріалу скласти усне повідомлення, користуючись власними прикладами.

2. Скласти невелику зв'язну розповідь «У лісі» від першої особи. Ви­писати 8—10 словосполучень, визначити головне й залежне слова, указати на частини мови, якими вони виражені. Навести приклади змістового й граматичного зв'язку слів у словосполученні.