Мета: поглибити знання учнів про будову простих і складних словосполучень, сформувати поняття «лексичне слово­сполучення» і «фразеологічне словосполучення»; навчити відрізняти фразеологічні словосполучення від лексичних, знаходити й виправляти граматичні помилки у зв'язному висловлюванні, робити синтаксичний розбір словосполу­чень; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати й порівнювати будову простих і складних словосполучень, моделювати словосполучення лексичні й фразеологіч­ні; розвивати вміння аналітико-синтетичного характеру на основі синтаксичного розбору словосполучень; за допо­могою мовленнєво-комунікативного дидактичного мате­ріалу виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів, спільне значення окремих слів та фразеологічних сполучень.

Культура мовлення і стилістика: практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синоніміка словосполучень різної будови; синтаксична та лексична нормативність словосполучень.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Генералізація знань п'ятикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

► Прочитати текст. Виписати з нього словосполучення: а) «прикмет­ник + іменник»; б) «дієслово + іменник»; в) «дієслово + іменник з прийменником».

Листя без дерева не може жити. Зірвавшись з гілля, воно пливе в по­вітрі перший і останній раз.

Не обминайте, люди, осінньої журливої краси падолисту. Йдіть до лісу, в парк, станьте під кронами дерев, подивіться на тихе згасання пожовклого листу.

До дерев, що струшують листя, через півроку прийде весна. Вони всі вже зараз у зав'язі. Та, непомітні сьогодні, бруньки перенесуть лиху зиму і люті морози.

Не сидіть в осінні дні дома. Йдіть у гущавину дерев, убирайте у свою душу терпкий запах опалого осіннього буття. Може, від усього баченого і пережитого ви станете мудрішими. Зближення з природою робить нас кращими, добрішими, очищає душу (За І. Цюпою).

► Виписати декілька варіантів сполучення слів, що не належать до сло­восполучень. Свій вибір обґрунтувати.

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру

1. Зробити синонімічну заміну словосполучень «іменник + іменник» на словосполучення «прикметник + іменник». Схарактеризувати за­соби граматичного зв'язку в них.

Тінь ночі, зорі в небі, звуки лісу, співи птахів, степи Таврії, потоки гір, про­мені сонця, трави в лузі, ключ журавлів, річка в лісі, спогади про дитинство.

► Пояснити правопис словосполучення, утвореного від виділеного.

2. Подані словосполучення розподілити на лексичні та фразеологічні. Замінити фразеологічні словосполучення іншим словом або словами, що відповідають їх значенню.

Зразок. Ловити ґав — бути неуважним.

Бабине літо, тепле літо; заростати бур'яном, заростати брудом; у пов­ний голос, жіночий голос; джерельна вода, не розлий вода, десята вода на киселі; одного поля ягоди, лісові ягоди; осінній день, як один день; морська хвиля, морський вовк.

► З'ясувати відмінність фразеологічних словосполучень від лексичних, ознайомившись із теоретичними відомостями.

Слід відрізняти лексичні словосполучення від фразеологічних. Фразео­логічні словосполучення виступають одним членом речення і їх можна замінити словом або кількома словами (байдики бити — лінуватися, по­цілувати замок — нікого не застати).

► Навести власні приклади фразеологічних словосполучень. Скласти з ними речення. Пояснити їх значення.

► У лексичних словосполученнях виділити головне й залежне слова. Визначити, якими частинами мови вони виражені.

3. Утворити ряди словосполучень з поданими опорними словами таким чином, щоб у кожному були синтаксичні і фразеологічні словосполу­чення. Скласти з ними речення.

Зразок:

                             Олівець

Тримати

                            язик за зубами (мовчати).

Дати ... , важкий ... , гнути ... , годувати ... , ламати ... , сльози ... , на­ламати ... , виливати ... .

Довідка. Кирпу, обіцянками, дров, душу, голову, на підйом, сигнал, крокодилові.

Навчальне редагування

Коментар учителя. Зверніть увагу! Граматична помилка умовно по­значається великою літерою Г. Цей вид помилок характеризується по­рушенням у творенні слів, їх відмінкових форм, у побудові словосполу­чень і речень.

Найбільш поширеними видами цих помилок є: 1) неправильне утво­рення слів (посередині осені — усередині осені); 2) ненормативне утво­рення відмінкових форм різних частин мови (по святах — на свята; по­між тильної стіни — поміж тильною стіною); 3) неправильна побудова словосполучень та речень (страждати від головних болей — страждати від головного болю).

► Прочитати речення. Знайти словосполучення, в яких неправильно вжито відмінки залежних слів. Записати відредаговані словосполу­чення.

1) Усі діти нашого класу в цей день були одягнені у святковій формі. 2) На шкільному святі музиканти грали в народні інструменти. 3) Моя думка до спортивних змагань між двома командами школи позитивна. 4) Вісьмома роками батьки віддали мене до спортивної секції по баскет­болу. 5) Мені дуже хотілося займатися по футболу. 6) Мені подобається піклуватися за своїх домашніх тварин. 7) Свого домашнього кота я на­зиваю Васько.

► З'ясуйте тематику поданих речень.

V. Системно-узагальнювальний етап (синтаксичний розбір словосполучень як узагальнення набутих знань і сформованих умінь з теми)

Робота за варіантами

► Прочитати текст. За допомогою тлумачного словника з'ясувати зна­чення слова шатро. (Шатро — легке, розбірне, переважно конусо­подібне житло з тканини, шкіри; намет).

► Виписати всі можливі варіанти словосполучень. Користуючись ал­горитмом (див. додаток), зробити їх синтаксичний розбір:

1) словосполучення першого речення — усно;

2) словосполучення другого і третього речень — за варіантами.

Над шумним гірським потоком, на зеленій поляні серед лісу стоя­ли шатра ловців. Сідало сонце за тухольські гори, тонучи в легеньких червоних хмарах. Каламутним валом котилися від водоспаду величезні хвилі (I. Франко).

VI. Підсумок уроку

Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успі­хів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз і взаємоконтроль знань п'ятикласників, отриманих у процесі засвоєння теми.

VII. Домашнє завдання

1. Утворити ряди словосполучень з поданими опорними словами таким чином, щоб у кожному були синтаксичні і фразеологічні словоспо­лучення. Скласти з ними речення.

Утратити ... , грати ... , замилювати ... , кусати ... , тримати ... .

2. Виписати з художньої літератури невеликий опис осіннього лісу чи розповідь про нього. Зробити синтаксичний розбір ужитих у тек­сті словосполучень типу «іменник + іменник», «іменник + прикмет­ник», «дієслово + іменник з прийменником».