Демократія не виникає сама по собі, а демократизація суспільства не відбувається без участі кожного. Школа – модель суспільства, тому зміни і освіті повинні бути кардинальними, бо ми формуємо майбутнє.

Дуже часто зустрічаються судження про дуже якісну радянську школу. В цьому випадку говорять про те , як учили, а не як учились. Слід бути самокритичними, говорячи, що ми ,стоячи перед класом, були бездоганні: завжди готові до уроку, з текстами та конспектами в руці. Працювали, не покладаючи рук. І як було боляче, коли прочитаних текстів було все менше, а самих книг 1-2 на клас. Саме в цей період виросли віртуози-вчителі, які умудрялись вчити так, щоб учні успішно складали різного роду іспити.

Слід зміни процес навчання. Це зрозуміло всім. Так з’явилось проблемне навчання, активне навчання, інтерактивна технологія. Кожна з них має місце в освітньому середовищі, але жодне не приживається повністю, бо вчитель ніяк не хоче відпустити своєї ролі на році – блиснути своїм інтелектом.

Важливість педагогічних інновацій для шкіл України обумовлена кількома аспектами:

·        Можливість встановити рівноправні партнерські стосунки між учителем та учнем;

·        Організація в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається;

·        Орієнтація навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей;

·        Можливість практичної реалізації технологічного, суб’єкт – суб’єктного й особистісно зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Значна кількість ідей і положень такого підходу витримала перевірку часом і нині потребують поширення та запровадження в школах.

Критичне мислення починалось як перехід від навчання , орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів.

Зрозуміло, що навчальна програма з кожного предмета має свої особливості, так само як є різні підручники, засоби навчання, вчителі, здібності учнів. Однак існують певні тенденції, що обумовлюють важливість використання технології на уроках української літератури. Коли такий підхід моделюється  та реалізується вчителем – професіоналом, ми маємо результат розвитку мислення на уроках та поза школою, підвищується таким чином рівень критичної рефлексії.

Кілька слів щодо розуміння самого терміна «критичне мислення». Відповідно до думки відомого фахівця з цієї проблеми М.Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно а) засновується на критеріях, б) є таким, що самокоректується, в) пливе до контексту.» тут виділено шість ключових елементів критичного мислення:

1.                     Уміння мислити передбачає володіння певними прийомами, які в сутності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.

2.                     Відповідальність передбачає, що людина, звертаючись до інших усвідомлює обов’язок надати слухачам чи читачам доводи та приклади відповідно до прийнятих стандартів.

3.                     Формування самостійних суджень як продукт критичного мислення означає, що воно спрямоване на мисленнєву діяльність.

4.                     Критерії – це положення, які бере до уваги критично мисляча людина.

5.                     Самокорекція потребує, щоб людина використовувала критичне мислення з метою покращення власних суджень.

6.                     Критерії допускають альтернативи, що відповідають ситуації.

Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі:

·        У навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;

·        Навчальний процес обов’язково організовується як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії;

·        Результатом навчання є вироблення власних суджень через застосування певних прийомів мислення;

·        Викладання є оцінюванням результатів із використанням зворотного зв’язку «учні – вчитель»;

·        Критичне мислення потребує навичок оперування доводами та формування умовиводами;

·        Відповідальність вимагає достатньої мотивації учнів до розв’язання певних проблем.

Слід зважати на те, що учні вчаться лише осмислювати, тобто досліджувати,ставити запитання, тому їх слід заохочувати ставити запитання, тобто брати під сумнів інформацію, яку почули.

Нарешті , оскільки акт навчання змінює старі ідеї та розширює здатність пізнавати нове, то вчителям слід звернутись до базових уроків та тих фаз, які щоразу повторюються

Фаза актуалізації

Це етап передбачення, під час якого вчитель спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, ставили запитання.

Фаза має на меті:

Ø Актуалізувати («оживити «) в пам’яті учнів уже наявні знання;

Ø Неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають (у тому числі і помилкові уявлення та ідеї);

Ø Встановити мету уроку чи навчання;

Ø Зосередити увагу на темі;

Ø Представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

Фаза побудови знань

Після такого початку уроку вчитель підводить учнів до формування запитань, пошуку , осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них.

Ця фаза відбувається в основній частині уроку й має на меті:

Ø Порівняти очікування учнів із тими, що вивчаються;

Ø Переглянути очікування та висловити нові;

Ø Виявити основні моменти;

Ø Відстежити процеси мислення (перебіг думок);

Ø Зробити висновки та узагальнення матеріалу;

Ø Поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів;

Ø Поставити запитання до вивченого матеріалу на уроці.

Фаза консолідації

Коли учні зрозуміли ідеї уроку, необхідно переходити до фази рефлексії, тобто дізнатись, що вони дізнались, що означає для них те, що вони дізнались, як це змінює їхні попередні уявлення.

Фаза має на меті:

Ø  Узагальнити основні ідеї;

Ø  Інтерпретувати визначені ідеї;

Ø  Обмінятися думками;

Ø  Виявити особисте ставлення;

Ø  Апробувати ці ідеї;

Ø  Оцінити, як відбувається процес навчання;

Ø  Поставити додаткові запитання.

Питання та цілі викладання

                                                                                                       Створення

                                                                                     Оцінювання

                                                                  Аналізування

                                               Застосування

                            Розуміння