Мета: ознайомити учнів з основними ознаками тексту; навчити відрізняти зв'язний текст від речення або набору речень; розвивати творчі вміння працювати з текстом, добирати заголовок, аргументувати свій вибір; формувати вміння складати тексти різних видів у діалогічній та монологічній, усній та писемній формах; за допомогою мовленнєво-ко­мунікативного дидактичного матеріалу збагачувати знання школярів про історію України, виховувати любов до рідної держави.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне українських),

прислів'їв, крилатих висловів. Граматика:  виділення тематичних речень у тексті (мікротемі). Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Поняття про текст». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: вчи­тель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні ознаки тексту, з якими вони познайомляться на уроці (таблиця або запис на дошці). Текст (тема, основна думка — розповідь, опис, роздум), засоби

зв'язку речень у тексті; абзац; мікротема; речення (розповідні, питальні, спонукальні); дане і нове.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

V. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.

А. Малишко

Робота над зв'язним висловлюванням (виразне читання тексту вголос)

► Прочитати текст. Про що в ньому розповідається? Чи можна назвати його зв'язним висловлюванням? Відповідь обґрунтувати.

УКРАЇНЦІ У СВІТІ

Усього у світі живе понад 46 мільйонів українців. Сучасні кордони України не збігаються з межами розселення українського народу. Упро­довж недавньої історії Україна пережила кілька хвиль еміграції, тоб­то переселення українців у інші краї. Перша значна хвиля припадає на

XVIII століття, на час знищення козацького устрою та Запорозької Січі. Українці переселялися на Кубань, у турецькі володіння. Згодом у кінці

XIX століття із західних земель до Америки виїхало чимало українських родин у пошуках роботи. Під час громадянської війни 1918—1921 рр. — нова хвиля еміграції, а після Другої світової війни — ще одна.

Нині за межами України проживає понад 10 мільйонів українців. Знач­ні українські поселення розташовані в країнах, що межують з Україною, а також у США, Канаді, Австралії та інших країнах світу... (За В. Іванишиним).

► Доповнити текст, використовуючи знання з історії українського на­роду.

► Пригадати, чим відрізняється текст від окремих речень?

► Лексична робота (Еміграція — виїзд громадян за межі України, іммі­грація — в'їзд іноземців на тривале чи постійне проживання в нашу країну, діаспора — перебування поза етнічною територією народу в результаті добровільної чи примусової еміграції).

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Коментар учителя. Одним реченням дуже часто неможливо пере­дати необхідний зміст. Це можна зробити за допомогою кількох речень, пов'язаних між собою, тобто тексту.

Текст (у перекладі з латинської мови — тканина, зв'язок, побудо­ва) — висловлювання, що складається з кількох речень, має певну зміс­тову і структурну завершеність.

Кожний текст, висвітлюючи якусь тему, містить певний обсяг фак­тів, певну інформацію. Текст і створюється заради передачі інформації. Більшість текстів утворюється з певної кількості пов'язаних між собою речень, а іноді текст може складатися з одного речення (прислів'я, при­казки, коломийки, крилаті вислови).

Текст є засобом відтворення зв'язного мовлення.

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної' роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Навчальне аудіювання

► Прослухати. Про що розповідається в кожному реченні? Чи пов'яза­ні вони між собою? Чи можна дібрати заголовок?

Окрема людина невіддільна від народу, а народ невіддільний від Батьківщини: у цьому сила народу і міць його, невмирущість і безсмертя. Я люблю свій рідний край, що зветься Україною. Перша держава схід­них слов'ян одержала назву Русь, або руська земля, а історики назвали її Київською Руссю. В Україні живуть угорці, румуни, греки, німці, чехи, словаки, татари, гагаузи та інші. Українці являють собою сталу спіль­ність людей, яка історично сформувалась і зберегла стабільні культури, етнічну самосвідомість (З підручника).

► З'ясувати лексичне значення слів стабільність, етнічність, самосві­домість. За потреби звернутися до тлумачного словника.

► Пригадати, що є основою речення? Зробити синтаксичний розбір другого речення.

Стилістичний аналіз тексту з елементами аналізу

► Прочитати текст. Яка основна думка його? Поміркувати, яку функ­цію виконують тексти і цей текст зокрема?

Які ми, українці? Сьогодні вже не такі, якими були п'ять, десять ро­ків тому. І не такі, якими були сто років назад. Що ж в'яже нас із нашими предками, котрі жили на цій землі сто й тисячу років перед нами? Наша ге­нетична пам'ять, яку дехто схильний вважати «пережитком», волає до на­ших сердець: «Ще живе Україна — Русь!» Жива вона в наших колядках, ве­ликодніх короваях, клечальній неділі та купальських вогнищах, у снопах жита на покуті й гронах калини, у вишиванках і в піснях (Г. Печерна).

► Переказати текст.

► Яку роль відіграють питальні речення?

Моделювання-реконструювання

► Прочитати. Розташувати речення так, щоб вийшов зв'язний текст. Одні дослідники пов'язували її зі словами край, у (біля) краю, інші — з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом». Походження назви Україна здав­на привертало увагу вчених, але однозначного пояснення й досі немає. Найпереконливішою слід вважати версію, яка пов'язує назву Україна зі словами край, країна, хоч зв'язок цей не прямий, а значно складніший. Ще один погляд, за яким назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення цієї назви — «шматок зем­лі, скраяний (відрізаний) від цілого, який згодом став цілим (окремою країною)» (За Г. Півтораком).

► Виділити смислові частини в тексті. Як би ви поділили цей текст на абзаци? Чи потрібні вони? Яке значення мають?

► Що нового ви дізналися з цього тексту? Доповнити розповідь про походження України власними висловлюваннями.

Створення ситуації

Уявити, що ви зустрілися з громадянами іноземних країн, які хочуть дізнатися про Україну та українців. Використовуючи матеріал попередніх вправ, побудувати діалог з однокласником (однокласницею).

VIII. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді:

1. Що називається реченням? Яка його основа?

2. Чим відрізняється речення від тексту?

3. Які бувають речення за метою висловлювання? Навести приклади.

4. Назвати основні ознаки тексту

5. Чи можна назвати діалог текстом? Відповідь обґрунтувати.

IX. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час по­вторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

Х. Домашнє завдання

Скласти діалог з однокласником про текст і речення, основні озна­ки тексту.