Мета: поглибити знання п'ятикласників про типи мовлення, їх структуру й особливості, навчити з'ясовувати приналеж­ність текстів до того чи іншого типу мовлення; розвивати творчі вміння працювати над текстом, знаходити ознаки текстів різних типів мовлення; формувати вміння склада­ти тексти розповіді, описи, роздуми в діалогічній та моно­логічній, усній і писемній формах; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти

розвиткові почуття прекрасного і корисного, виховувати любов до тварин. Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Граматика: сполучники, прислівники, займенники; синоніми, спільнокореневі слова, повтори як засоби зв'язку речень у тексті; виділення тематичних речень у мікротемі.

Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: урок повторення з елементами поглиблення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над зв'язним висловлюванням

► Прочитати. Визначити жанрові особливості тексту. До якого типу мовлення він відноситься? З'ясувати роль спеціальної термінології в тексті.

ХВІСТ У ТВАРИНИ МОЖЕ БУТИ ПАРАШУТОМ

Рятуючись від куниці, все вище й вище по сучках лапатої ялини за­бирається білка. Куниця ось-ось наздожене її. Попереду два сучки, один. І раптом...білка розпластує лапки, розправляє хвоста й кидається вниз із самісінького вершечка високої ялини. Хвіст діє як парашут, і білка плавно приземляється на галявині, обдуривши свого найлютішого воро­га. У куниці хвіст не може правити за парашут, і поки вона спускається з ялини, білка вже знаходить куточок.

Такий же парашутист смугастий бурундук. Завдяки хвостові-пара-шуту йому нічого не варто стрибнути на землю з вершечка величезного кедра (З журналу).

► З'ясувати роль дієслів у тексті. Яке значення має сполучник і? Знай­ти слова, вжиті в переносному значенні. З якою метою їх викорис­тано?

► Пояснити правопис виділеного слова. Навести власні приклади на подану орфограму. Зробити фонетичний розбір слова безпечний.

IV. Виконання завдань творчого характеру на основі сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати текст мовчки. Довести, що він є описом. Визначити, з яким типом мовлення поєднаний. Яку стилістичну роль у тексті відіграє слово мов?

ТАЄМНА РОЗМОВА

Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне, жодна рослинка не схилиться, не злякає маленької комашки. Мов усе поснуло, мов за­чароване. Зате горою йде гучна розмова вітру з лісовим верховіттям. Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбоч­ком. Здалека чутно глухий гомін; він наближається, дужчає, обхоплює верховіття, і здається, що кожне дерево кожним листочком шепотить якесь чарівне слово, а ті слова, зливаючись у чудову гармонію лісового шепотіння, хвилею котяться далі, завмираючи в просторі... За першою хвилею котяться друга, третя... (М. Коцюбинський).

► Переказати докладно текст.

► Зробити синтаксичний розбір останнього речення. Пояснити право­пис слова хвилею і вживання частки не.

Коментар учителя. В українській мові існує три типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Кожна людина впродовж свого життя перебуває в різних ситуаціях і користується різними типами мовлення.

Розповідь — це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії, розвиток подій, кінець події. Розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), по­відомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення.

Опис — це висловлювання про певні ознаки, властивості предме­та чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовні­ше в описі — дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення. Описи бувають: пейзажні, портретні, інтер'єру, характеристики люди­ни, предметів, явищ.

Роздум (міркування) — це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов'язкові три частини: теза (чітко сформульо­вана думка), докази (підтвердження висунутої тези), висновок (випливає з доказів). В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. «Чисті» розповіді, описи, роздуми використовуються рідко. У текстах найчастіше описи включаються в розповідь або пов'язані з міркуван­ням, розповідь може доповнюватись роздумом.

Навчальне аудіювання з творчим завданням

► Прослухати текст. Визначити тему та основну думку. Назвати, які мовні засоби використані в тексті? З'ясувати спосіб зв'язку речень у поданому тексті.

КНИГА ВЧИТЬ, ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ

Книга в житті людини посідає важливе місце. Зараз важко уявити наше життя без книги. З книг ми черпаємо знання, дізнаємося про іс­торію нашої держави, її символи, життя українського народу, його куль­туру.

Книга також має і виховне значення. Вона вчить нас справедливос­ті, патріотизму, шанобливості, поваги до праці і людей праці, до матері, жінки-берегині, співчуттю до людського горя, бережливого ставлення до природи.

Я вважаю, що письменники — це люди, наділені Божим даром. І як­би не було таких титанів, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Фран­ко, наша література була б набагато біднішою.

► До якого типу мовлення належить цей текст? Відповідь аргументу­вати, підтверджуючи прикладами з тексту.

► Скласти власне висловлювання про значення книги у вашому житті, дотримуючись поданого типу мовлення.

Ситуативне завдання

► Уявити ситуацію, що ви вчитель української мови і перевіряєте тво­ри учнів 5 класу. Їм необхідно було описати свою домашню тварину. Хто з учнів, на вашу думку, правильно зрозумів і виконав завдання? Хто не впорався із завданням? Чому?

Текст 1

У мене дома є кицька Аліса. Коли ми її взяли, вона була пухнас­та і кругленька, як колобок. З кожним днем вона ставала все більшою і більшою. Нарешті кицька виросла. Тепер вона народжує нам кошенят і ми їх роздаємо у добрі руки.

Текст 2

На дивані лежить кішка. Яка вона гарна й пухнаста! По її великих і добрих очах я розумію, що моя тваринка хоче їсти, спати або гуляти. Попелясто-сіра мордочка ніби завжди усміхнена. Шерсть на ній блис­куча, густа і завжди тепла. Її маленькі лапки, наче одягнені в білі шкар­петки, швидко рухаються по кімнаті. Часто настовбурчені вуха говорять про те, що тварина готується до якихось наступних дій. Моя киця — найкраща!

► Проаналізувати структуру і мовні засоби правильно написаного тексту.

V. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді:

1. Як ви розумієте поняття «тип мовлення»?

2. Від чого залежить вибір типу мовлення?

3. Назвати особливості кожного типу мовлення.

4. Яку структуру має кожний тип мовлення?

5. Чи можуть поєднуватися різні типи мовлення в одному тексті? З якою метою?

VI. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

VII. Домашнє завдання

► Написати твір за поданим початком, додавши опис барвінку. Золота осінь. Квіткові клумби приваблюють рясним цвітінням айстр і хризантем. Та, мабуть, кожному в цю пору хочеться потрапити до бар­вистого розмаїття лісу.

Ось нашу увагу привертають зарості маленького сланкового чагар­нику... (За М. Ященком).