Мета: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності п'ятикласників (правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам'ято­вування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьо­ваних правил пунктуації); перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень) здійснити пе­ревірку здатності п'ятикласників читати мовчки незнайо­мий текст із належною швидкістю і розуміти й запам'ято­вувати після одного прочитування фактичний зміст, тему й основну думку, виражально-зображувальні засоби про­читаного твору.

Форма проведення тематичного оцінювання: написання контрольного тек­стового диктанту; тестові завдання (розуміння прочитано­го мовчки тексту).

Обладнання: комплект текстів для читання мовчки й тестових завдань.

Тип уроку:     урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення із критеріями оцінювання контрольного диктанту й читання мовчки. Проведення інструктажу щодо написання диктан­ту й перевірки техніки читання мовчки та рівня сприймання-розуміння тексту.

IV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем

Учні під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

НА ГОРОДІ ПІД ЛІСОСМУГОЮ

Наш город упирається аж у лісосмугу, що підступає до самісінької залізниці.

У лісосмузі одні дерева з усіх сил до неба тягнуться. Аж навшпиньки стають, бо хочуть зеленими шапками хмар дістати. Інші наче вшир рос­туть. Довжелезне гілля навсібіч розкидають, кладуть на плечі сусідам. «У кожного дерева свій характер»,— каже батько.

А калина зовсім на них не схожа. Вискочила з лісосмуги аж на наш город. Їй не хочеться стояти в гущавині й затінку. Бо там її ніхто не по­бачить.

Вийду я восени надвір, гляну на лісосмугу. По ній вітер жовтий гу­ляє. Вершки дерев розхитує, хмари листя носить. А перед лісосмугою стоїть у затишку наша калина. І жодна гілка в неї не здригнеться. Виста­вила, наче на показ, свої червонющі кетяги і стоїть, як ялинка, на но­вий рік убрана іграшками. Характер у неї такий спокійний і врочистий (За М. Слабошпицьким, 100 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту

VI. Проведення читання мовчки тексту розповідного характеру з елементами опису

Читання учнями незнайомого тексту від початку до кінця

КИЇВ ЗА КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Український князь Ярослав Мудрий, що княжив у Володимирі, дбав дуже про свою столицю Київ.

Було вже це велике місто, що мало понад сто тисяч мешканців. З усіх сторін з'їздилися до Києва свої й чужі люди: чи то купити, чи про­дати щось, чи за іншою власною або державною справою, чи до суду, чи до уряду.

Жили в Києві українці з різних племен: поляни, деревляни, сіверя­ни, дубліни, тиверці, угличі. Були тут і чужі народи: греки, німці, іта­лійці, чехи, угри.

У Києві вісім торговищ, на яких постійно збирався народ. Церков і каплиць було аж чотириста! Київ був тоді найбільшим містом на сході Європи. Називали його другим Царгородом.

Давній город, що стояв на горі, не міг уже помістити під час небезпеки всіх мешканців. Ярослав розширив його втроє й наново укріпив.

Довкола йшли високі вали, збудовані з каміння і землі, дерев'яними і мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости.

До міста можна було ввійти з трьох сторін через укріплені ворота. Найславніші були Золоті ворота з південного заходу. Вони були збудо­вані з каміння та цегли і покриті золотою бляхою.

Нижче був переїзд. Його замикали на ніч великими дверима, з дубо­вого дерева, окованого залізом. Над воротами була мала церковиця.

Серед валів, побіч Десятинної церкви, Ярослав поставив нову кня­жу палату і різні церкви.

Найбільшу славу мала велика церква Св. Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями, прикрашена різьбою, гарними образами і малюнками.

По чужих землях розійшлася слава про наш золотоверхий Київ. За­морські купці, королі й королеві родичі були раді завітати до Києва, по­глянути на його красу, багатство. Чужоземні купці продавали тут свій крам, купували в наших предків віск, звірині шкіри, хліб, мед, вивози­ли те у свої землі.

Звідти верталися з іншим крамом. За далекими морями, за карпат­ськими горами, за темними лісами, далеко від нашого краю ширилася слава про нашу столицю (М. Крищук).

Виконання завдань тестового характеру за змістом тексту

Учням пропонується 10 завдань змішаного типу — 8 з вибірковими відповідями і 2 з конструйованими відповідями.

1. Що відображає заголовок тексту «Київ за князя Ярослава Мудрого»? а) Основну думку; б) тему.

2. Де княжив український князь Ярослав Мудрий?

а) У Володимирі; б) у Новгороді; в) у Києві; г) у Москві.

3. Як називали Київ за часів Ярослава Мудрого?

а) Києвець; б) Ярославль; в) Новгород; г) Царгород.

4. У скільки разів Ярослав Мудрий розширив місто?

а) Удвоє; б) утроє; в) учетверо; г) уп'ятеро.

5. З чого були збудовані Золоті ворота?

а) З каміння; б) з каміння і цегли;

в) з цегли; г) із землі.

6. Яка споруда мала найбільшу славу в місті?

а) Десятинна церква; б) церква Св. Софії; в) Золоті ворота; г) Видубицький монастир.

7. Який епітет використовується в тексті до слова Київ?

а) Чудовий; б) Великий; в) золотоверхий; г) найславніший.

8. В якому ряді прикметник ужито в переносному значенні?

а) Карпатські гори; б) чужоземні купці; в) далекі моря; г) заморські купці.

9. Визначте лексичне і граматичне значення слова баня у словосполучен­ні бані церков.

10. Чи однакове значення має слово схід у реченнях: Київ був тоді найбіль­шим містом на сході Європи. — Висока гора, і схід на неї крутий. Як на­зиваються такі слова?

Оцінювання тестових завдань

VII. Організований збір зошитів для тематичного оцінювання

VIII. Домашнє завдання

Скласти невелике висловлювання про якийсь цікавий випадок із власного життя, використовуючи слова в переносному значенні, стилістично забарвлені слова, крилаті вислови або фразеологізми тощо.