Мета: сформувати в учнів уявлення про типи мовлення, їхні функції, навчити розрізняти тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-роздуми, ознайомити з особливостями побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих пред­метів, елементарного роздуму; удосконалити вміння визна­чати тему й основну думку висловлювання, його належність до певного стилю; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний аналіз текстів (характери­зувати його зміст, структуру, мовні особливості), сприймати й усно відтворювати зв'язне висловлювання, на основі ситуа­тивних завдань складати невеликі зв'язні висловлювання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню «найбільшої мети життя — збільшувати добро в тому, що нас оточує» (Д. Лихачов).

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Робота з текстом (змістовий, стилістичний і типологічний аналіз)

► Прочитати текст. Тему чи основну думку виражає заголовок? З'ясу­вати стиль висловлювання.

ЩИРИЙ ДРУГ

В одного селянина був великий собака. Став той собака старий і вже не міг стерегти хазяйського добра. Не захотів хазяїн дурно годувати собаку.

Поплив він з ним на човні і взяв із собою доброго мотуза й камінь. Одпливши далеченько од берега, став він камінь на вірьовку в'язати. Ди­виться на нього собака своїми розумними очима, ніби тямить, що хоче

чинити хазяїн. Прив'язав той дядько камінь на шию собаці, підвівсь і, штовхнувши пса чоботом, скинув його у воду.

Собака зник; але човен раптом дуже перехилився на один бік, хазя­їн не здержався і сам упав у воду. Хвиля захлюпнула його, вже став і зо­всім потопати.

Коли чує, що хтось тягне його. Аж то собака його: камінь у нього розв'язався, і він кинувся рятувати хазяїна. Вхопив його зубами за оде­жу, виплив з ним на берег і простягся, ледве дихаючи.

Заплакав дядько, обняв того собаку, й гірко було йому, й соромно. До са­місінької смерті годував і жалів він щирого друга свого (Нар. творчість).

► Визначити особливості змісту тексту: а) розповідається про якісь по­дії; б) описуються ознаки предмета, істот, явищ природи; в) розмір-ковується над тим, що відбувається.

► Яка послідовність викладу думок у тексті? Скласти план. Переказа­ти, дотримуючись будови висловлювання.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Аналіз теоретичного матеріалу шляхом колективного опрацювання матеріалу таблиці

Робота з таблицею

► Розглянути таблицю «Типи мовлення та їх ознаки». Схарактеризува­ти кожен із типів мовлення.

Коментар учителя. Залежно від типу висловлювання тексти можуть належати до різних типів мовлення: опису, розповіді чи роздуму (мірку­вання). Тексти цих типів мовлення відрізняються один від одного струк­турою, засобами зв'язку між складовими частинами. В описі мовиться про ознаки предмета, особи, місцевості, явища природи тощо, в розпо­віді — про послідовні в часі дії, в роздумі — про причини ознак і подій.

Текст рідко буває однотипним, у ньому можуть поєднуватися різні типи мовлення. Наприклад: розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздуму та ін.

Визначення рівня осмислення навчальної інформації

► На основі опрацьованого матеріалу таблиці дати відповіді на пи­тання:

1. Яка основна функція кожного із типів мовлення?

2. Про що говориться в тексті-описі? тексті-розповіді? тексті-роздумі?

3. Яку будову має опис? розповідь? роздум?

V. Виконання практичних завдань творчого характеру

Творче спостереження з елементами зіставлення

За поданими уривками з'ясувати тип мовлення кожного висловлю­вання. Що спільного, на вашу думку, в цих текстах?

Текст 1

Квітка соняшника — це своєрідний кошик, корзинка. Суцвіття її складається з півтори й більше тисячі маленьких квіточок.

Текст 2

Чи є щось виразніше, красивіше, коли соняшник цвіте? «Стоїть гар­ний, як соняшник у цвіту»,— кажуть у народі.

Текст 3

Соняшник з'явився в наших краях, як і Європі, не так уже й давно. Батьківщина соняшника — далека Америка.

Творче конструювання зв'язного висловлювання (робота в групах).

► Доповнити один з уривків так, щоб утворилося зв'язне висловлю­вання визначеного типу мовлення. Проаналізувати будову тексту.

Ситуативне завдання, на основі реальної мовленнєвої ситуації

► Уявити ситуацію, що вам треба розповісти своєму товаришеві: а) якою є ваша улюблена домашня тварина; б) як вона з'явилася у вас удома; в) чому тварин називають «братами нашими меншими». Яким типом мовлення ви будете користуватися?

Творче конструювання зв'язного висловлювання (робота в парах).

► Скласти невелике висловлювання одного із запропонованих варіан­тів. Дібрати заголовок. З'ясувати, що він виражає: тему чи основну думку. Визначити стиль тексту.

Відтворення деформованого тексту

► Вставити в текст потрібні слова, що вказують на послідовність дій. Записати висловлювання. З'ясувати тип мовлення. Дібрати заголо­вок, який виражав би тему тексту.

Я запам'ятав свій день народження, коли мені виповнилося десять років. Мене прийшли привітати друзі. ... я пригостив їх чаєм із цукерка­ми і тістечками. ... показав товаришам свої ігри: хокей, футбол, залізни­цю. Трохи пограли, а ... була вікторина. Ми задавали один одному різні запитання, серйозні й кумедні. ... всі, хто хотів грати, грали, а хто не хо­тів, дивився книжки. ... мама запросила всіх до столу пити чай.

Коментар учителя. Зверніть увагу! Для того щоб підкреслити по­слідовність дій, у розповіді використовують слова, що позначають час: спочатку, потім, після цього, через деякий час, пізніше, далі, тоді, нареш­ті та ін.

Творче спостереження над текстом-роздумом

► Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Довести, що текст належить до роздуму: а) сформулюйте тезу (думку, що до­водиться); б) які аргументи наведено для обґрунтування тези; в) яко­го висновку доходить автор.

ТВОЄ ПРІЗВИЩЕ

Кожна людина після народження отримує власне ім'я, яке виби­рають для неї батьки та родичі. Це частинка того коду, який зафіксує її в історії всього людства. А чи потрібне нам прізвище? Яка інформація ховається в ньому?

Якщо розпитати знаючих людей, пошукати в книжках, то можна віднайти потаємний смисл кожного прізвища. Йому було призначено довго слугувати людині й нащадкам, тому й обирали влучне, значуще.

Ясна річ, чимало прізвищ пов'язано з різноманітними професіями (Бондар, Стельмах, Шевчук, Шевченко, Коваль, Коваленко). Є й такі, що вказують на річку, село, місто, звідки родом предки: Поліщук, Дончик, Хоролюк. Багато прізвищ створювалося від імен: Климовець, Стась, Стефан.

Трапляються прізвища в нашого народу й чудернацькі, химерні, ди­вовижні, неправдоподібні: Буряк, Гарбуз, Вовк, Ведмідь, Орел, Галуш­ка, Вареник...

Цікавий, сповнений несподіваних знахідок світ прізвищ. У них — наша історія, наше минуле, наш родовід (За М. Слабошпицьким).

► Що нового дізналися ви про прізвища людей? Усно переказати текст.

► Доповнити переказ розповіддю-міркуванням про походження і зміст вашого прізвища або прізвищ ваших знайомих.

Проблемний діалог

► Подумати над темами «Якою повинна бути шкільна перерва?», «Який урок найбільше я люблю і чому?». Тексти якого типу мовлен­ня вони передбачають? Вибрати одну з них, за якою ви могли б на­писати твір-роздум. З'ясувати, якими будуть ваша теза й аргументи, чи буде висновок.

VI. Узагальнення зробленого на уроці

Подумати і дати відповідь на питання Який тип висловлювання ви найчастіше використовуєте у своєму мовленні?

VII. Домашнє завдання

1. Уявити, що у вас пропав собака (кішка, папуга). Ви хочете знайти його. Для цього необхідно повідомити про особливі прикмети вашої тварини. Якого стилю і типу мовлення буде складений текст. Напи­сати оголошення.

2. Уявити, що вам на день народження подарували щеня і ви пише­те другові листа, в якому хочете поділитися з ним своєю радістю. Скласти висловлювання у формі листа. Визначити тип мовлення тексту.

3. Скласти розповідь про те, як ви провели свій день народження. Записати її, використовуючи слова на позначення послідовнос­ті дій.